РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методологічний підхід
Дисертація спланована як когортне дослідження хворих на тяжкий гострий панкреатит, які лікувалися в Київському центрі хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози з 1996 по 2004 роки. До дослідження були включені всі хворі з тяжким гострим панкреатитом, які поступали до стаціонару протягом вказаного часу. Дослідження складалося з трьох етапів: на першому етапі в 1996-1997 роках проаналізовані результати лікування хворих з ГНП як біліарного так і аліментарного ґенезу, визначені недоліки діагностичної та лікувальної тактики, намічені шляхи її вдосконалення. Вказані хворі віднесені до першої групи (групи порівняння). На другому етапі в 1998-1999 роках були розроблені і поступово впроваджені в клінічну практику методики діагностики і лікування, які в кінці 1999 року були інтегровані в єдину лікувально-діагностичну програму, яка почала застосовуватися в клініці з 2000 року. Зважаючи на те, що вказаний період був перехідним, і єдиний лікувально-діагностичний підхід не був використаний у більшості хворих, а йшло напрацювання окремих ланок нової програми, вказаний період був виключений з нашого дослідження.
В 2000-2004 роках всі хворі, яких ми віднесли до другої групи, лікувалися згідно стандартизованої програми діагностики і лікування, що дало змогу порівняти результати їх лікування з першою (контрольною) групою.
Особливе значення приділяли аналізу віддалених результатів лікування хворих на ГНП, розробці і впровадженню системи реабілітації хворих. Простежена доля 64,2% оперованих хворих першої групи, що вижили після оперативного лікування і 70,2% хворих другої групи. Це дало змогу оцінити ефективність запропонованих методів лікування на збереження екзо- і ендокринної функції ПЗ.
2.2. Визначення понять, критерії відбору хворих
В нашій роботі ми використовували визначення понять і термінів згідно класифікації, прийнятій на погоджувальному симпозіумі в м.Атланта в 1992 році [194], які наводимо за матеріалами досліджень робочої групи Британського товариства гастроентерологів [444, 445].
Гострий панкреатит - гострий запальний процес ПЗ з можливим ураженням суміжних тканин або віддалених органів та систем.
Тяжкий гострий панкреатит (severe acute pancreatitis) - супроводжується недостатністю функції органів та/або місцевими ускладненнями, зокрема, некрозом (з інфікуванням), несправжньою кістою ПЗ або абсцесом. Найчастіше це виражає розвиток панкреатичного некрозу, хоча у деяких хворих з набряковим панкреатитом можливе виявлення клінічних ознак тяжкого захворювання.
Легкий гострий панкреатит (mild acute pancreatitis) - з мінімально вираженим порушенням функцій органів, безперешкодним одужанням пацієнтів. Переважаючою ознакою захворювання є інтерстиціальний набряк ПЗ.
Гостре скупчення рідини (acute fluid collection) - виникає на ранніх стадіях ГП, локалізується всередині та навколо ПЗ, ніколи немає стінки з грануляційної або фіброзної тканини.
Панкреатичний некроз (pancreatic necrosis) - дифузна або вогнищева зона (зони) нежиттєздатної паренхіми ПЗ, як правило, у поєднанні з некрозом парапанкреатичної клітковини.
Гостра несправжня кіста ПЗ (acute pseudocyst) - скупчення панкреатичного соку, оточене стінкою з фіброзної або грануляційної тканини, що виникає після нападу ГП. Несправжня кіста формується протягом 4 тижнів і більше від початку ГП.
Інфікований некроз (infected necrosis) - що зазначає розм?якшення та/або нагноєння, бактеріально забруднений інфільтрований некротизований масив тканин ПЗ та/або клітковини заочеревинного простору, не відмежований від неуражених тканин.
Панкреатичний абсцес (pancreatic abscess) - відмежоване внутрішньочеревне скупчення гною, як правило, поблизу ПЗ, що не містить некротизованих тканин або містить їх незначну кількість, і виникає як наслідок ГП.
Критерії розділення хворих на тяжкий і легкий ГП наведені в таблиці 2.1.
Клінічні критерії септичного стану визначали за R. Bone, (1994) [187, 188]:
Інфекція - запальна відповідь, викликана появою мікроорганізмів шляхом інвазії у звичайно інтактні тканини макроорганізму.
Бактеріємія - наявність бактерій у крові.
Синдром системної запальної відповіді - відрізняється важким клінічним перебігом, характеризується 2 або більше клінічними ознаками: температура тіла >380C або <360C, ЧСС >90 ударів/хв., частота дихання >20/хв, PaCO2 <32 мм рт. ст., лейкоцити >12x109/л. або < 4,0x109/л або незрілі форми >10%
Сепсис - системна відповідь на інфекцію, що характеризується 2 або більше клінічними ознаками: температура тіла >380C або <360C, ЧСС >90 ударів/хв., частота подиху>20/хв, PaCO2<32 мм рт. ст., лейкоцити>12x109/л. або < 4,0x109/л або незрілі форми>10%
Важкий сепсис - характеризується порушенням функції органів, гіпоперфузією тканин й артеріальною гіпотензією. Можливі лактацидоз, олігурія, порушення свідомості.
Таблиця 2.1
Критерії ступеню тяжкості гострого панкреатиту (Atlanta, 1992) [194]
ЛЕГКИЙ ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТТЯЖКИЙ ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ Мінімальні функціональні порушення і відсутність тяжких ускладненьНаявність поліорганної недостатності і/або локальних ускладнень Клінічні особливості
Швидкий клінічний ефект консервативної терапії з купірованням симптомів і нормалізацією показників.
Відсутність ефекту на протязі 48 - 72 годин потребує проведення додаткових досліджень для діагностики можливих ускладнень Клінічні особливості
Наявність 3 чи більше критеріїв Ranson чи 8 и більше критеріїв АРАСНЕ II або шок (систолічний АТ менше 90 мм.рт.ст.)
Дихальна недостатність (Ра02 менше 60 мм.рт.ст.)
Ниркова недостатність (креатинін вище 177 мкмоль/л)
Шлунково-кишкова кровотеча (більше 500 мл/добу)
Коагулопатія (тромбоцити менше 100 х 109/л, фібриноген менше 1,0 г/л)
Метаболічні порушення (гіпокальційплазмія менше 1,87 ммоль/л) Морфологічні ознаки:
Інтерстиціальний набряк