РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ
2.1. Загальна характеристика пацієнтів
За період з 2000 по 2006 рр. було прооперовано 250 пацієнтів з рецидивними пахвинними грижами віком від 25 до 82 років в І хірургічному відділенні клінічної лікарні №15 м. Києва та у Київському міському центрі хірургії гриж живота. Всі пацієнти були чоловіки і знаходились на плановому хірургічному лікуванні (дивись табл. 2.1). Серед них, первинний рецидив пахвинної грижі спостерігався у 173 (69%) пацієнтів, рецидив, що зустрічався двічі - у 52 (21%), тричі - у 16 (6%), у 7 (3%) - 4 рази і у 2 (1%) пацієнтів оперативне втручання виконувалось 5 разів.
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів за віком
РокиЗагальна кількість пацієнтів%25-35218,436-454819,246-55652656-656927,666-753614,476-82114,4
Серед прооперованих пацієнтів переважну більшість (81%) складали особи працездатного віку від 25 до 65 років (Рис. 2.1).
Рисунок 2.1. Частка пацієнтів працездатного віку.
Рецидиви пахвинної грижі, що виникли після автопластичних способів герніопластики, були діагностовані у 238 пацієнтів, після герніопластики з використанням допоміжних пластичних матеріалів - у 12. В табл. 2.2 наведено дані, які відображають способи герніопластики, після яких виник первинний та повторний рецидив пахвинної грижі (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів з рецидивними пахвинними грижами в залежності від
попереднього способу виконаної герніопластики
Способи
попередньої
герніопластикиКількість пацієнтів з первинно рецидивними пахвинними грижамиКількість пацієнтів з багаторазово рецидивуючими пахвинними грижамиGirard1065Bassini2219Postempsky1448Shouldice113Lichtenstein3Лапароскопічна герніопластика
8Інші92Всього17377 Примітка: До групи "інші" включені такі способи герніопластики, як спосіб Кукуджанова (n=3), спосіб Мартинова (n=3), невизначені автопластичні способи (n=4) і невизначений спосіб алопластики (n=1).
З таблиці видно, що в групі пацієнтів з первинними рецидивами пахвинної грижі переважали пацієнти, яким в минулому виконували герніопластику за способом Girard. Їх кількість - 106 пацієнтів, що складає 61% випадків в цій групі. В групі пацієнтів з багаторазово рецидивуючою пахвинною грижею переважали пацієнти, які були прооперовані за способом Postempsky та Bassini - 48 (62%) та 19 (25%) пацієнтів, відповідно.
Середній інтервал від попередньої операції становив 46 місяців (від 10 днів до 13 років). На рис. 2.2 представлено розподіл пацієнтів в залежності від строків рецидиву пахвинної грижі.
Рисунок 2.2. Розподіл пацієнтів в залежності від строків рецидиву пахвинної грижі.
Правобічними рецидивні пахвинні грижі були у 153 (61%) пацієнтів, лівобічними у - 86 (35%), двобічними у - 11 (4%). Правобічні первинні рецидивні пахвинні грижі спостерігались у 105 (42%) пацієнтів, лівобічні у 62 (25%), двобічні у - 6 (2%). В групі пацієнтів з багаторазово рецидивуючою пахвинною грижею правобічні спостерігалися у 48 (19%) пацієнтів, лівобічні - у 24 (10%), двобічні у - 5 (2%).
У 129 (52%) пацієнтів рецидивна пахвинна грижа була косою, у 108 (43%) - прямою, у 13 (5%) - комбінованою (панталонною). Пахвинно-калиткові рецидивні пахвинні грижі спостерігалися у 58 (23%) пацієнтів.
У 21 (8%) пацієнта попередня операція була невідкладною і виконувалася з приводу защемленої пахвинної грижі. У 2 (1%) пацієнтів рецидив пахвинної грижі виник після герніопластики з приводу защемленої стегнової грижі.
Супутня патологія була виявлена у 147 (59%) пацієнтів (табл. 2.3). Як видно з наведених результатів, у 39 пацієнтів (26%) мала місце хронічна ішемічна хвороба серця.
У 38 пацієнтів (26%) супутньою патологією була гіпертонічна хвороба І-ІІ ст.
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів з супутньою патологією
Супутня патологіяКількість
пацієнтівІшемічна хвороба серця39 Гіпертонічна хвороба38 Емфізема легень, пневмосклероз, хронічний бронхіт16Цукровий діабет4 Ожиріння ІІ-ІІІ ступеня13Варикозна хвороба вен 24 Доброякісна гіперплазія простати6Геморой7
Супутня патологія з боку серцево-судинної системи була в стадії компенсації. У досить високого відсотку пацієнтів (16%) була виявлена варикозна хвороба вен нижніх кінцівок.
У 11 пацієнтів з рецидивною пахвинною грижею перед операцією було виявлено водянку яєчка чи сім'яного канатика. У 27 спостерігалась атрофія яєчка на боці грижі. У 4 пацієнтів на ділянці післяопераційного рубця спостерігали лігатурні нориці.
Протипоказанням до планового оперативного втручання у пацієнтів з рецидивними пахвинними грижами були наявність мацерацій, інфільтратів і лігатурних нориць на ділянці післяопераційного рубця. У даних випадках, в плані передопераційної підготовки повинно проводитися відповідне лікування: місцеве лікування мацерацій, електрофорез з антибіотиками на ділянку післяопераційного рубця, оперативне видалення лігатурних нориць. Ці заходи дозволяють знизити небезпеку гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді з боку рани.
Пацієнтів розподілили на три групи в залежності від способу виконаної нами алогерніопластики (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл пацієнтів в залежності від виконаної алогерніопластики
Спосіб пахвинної герніопластикиКількість пацієнтівКомбінована герніопластика з використанням поліпропіленової сітки перша група134Преперитонеальна герніопластика друга група52Преперитонеальна герніопластика способом розробленим в клініці третя група64
Далі представлено розподіл пацієнтів з рецидивною пахвинною грижею в залежності від віку і способу виконаного нами оперативного втручання (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл пацієнтів в залежності від віку в групах, яким виконувалися
оперативн