РОЗДІЛ 2
ПРОПЕДЕВТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ МАТЕМАТИКИ
ЯК ЗАСІБ ІНТЕГРАЦІЇ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ
2.1. Ознайомлення першокурсників з історією математики на факультативних заняттях
2.1.1. Вивчення математичних дисциплін на першому курсі педагогічного університету викликає у студентів багато труднощів, пов'язаних з великим обсягом і складністю навчального матеріалу та переходом на нові форми навчання. Система навчання в університеті відрізняється від шкільної, бо розрахована на високий рівень свідомості та врахування особистих інтересів студентів. Першокурсники починають вивчати відразу кілька математичних дисциплін, які читають різні викладачі, послуговуючись різними методами, формами та вимогами. Ці дисципліни (лінійна алгебра, аналітична геометрія і математичний аналіз) відрізняються від шкільних алгебри і геометрії та одна від одної. Студенти намагаються пристосуватися до вивчення кожної з дисциплін окремо, не розуміючи спільності їх предмету, зв'язку з шкільним курсом математики і необхідності інтеграції отриманих у процесі їх вивчення знань для майбутньої педагогічної діяльності.
Навчальна діяльність сучасних студентів багатогранна і велика за обсягом. Набутих у школі математичних знань для більшості першокурсників не достатньо, щоб свідомо і швидко, як це передбачається сучасними навчальними планами і програмами, опанувати знаннями з вищої математики. Традиційні методи і форми навчання в школі не сприяють формуванню в учнів умінь і потреб швидко і якісно засвоювати великий обсяг навчального матеріалу, користуватися науковою і навчальною літературою, самостійно опрацьовувати окремі положення теоретичного матеріалу, розв'язувати незнайомі типи задач тощо.
Щоб допомогти першокурсникам швидше, активніше і свідоміше включитися у навчальний процес в університеті, для них пропонуються факультативні курси. У різні часи існували різні підходи до визначення тем і спрямованості таких факультативних курсів. У практиці роботи педагогічних інститутів й університетів для математичних спеціальностей вводилися такі курси: "Вступ до спеціальності", "Вступний курс математики", "Вибрані питання шкільного курсу математики" та інші - за вибором факультетів чи кафедр.
Основною метою таких факультативних курсів було:
- розкрити зміст і особливості майбутньої професійної діяльності;
- систематизувати уявлення студентів про основні математичні поняття і відношення, підвищити логічну культуру та культуру математичного мовлення;
- вирівняти математичну підготовку студентів за допомогою повторення окремих тем з шкільного курсу математики.
З 2002 р. в НПУ імені М. П. Драгоманова для студентів першого курсу за нашою ініціативою і підтримкою Ради фізико-математичного факультету (нині Інституту фізико-математичної та інформативної освіти і науки) введено факультативний курс "Математика як наука і навчальний предмет" (18 годин у І семестрі).
Мета цього факультативного курсу:
- дати першокурсникам, тобто майбутнім учителям математики, пропедевтичні знання з історії розвитку і сучасного стану математичної науки, що дозволить зорієнтувати студентів на оволодіння загальними ідеями, принципами і методами науки;
- з позицій інтегративного підходу створити у студентів базу для формування цілісних уявлень про математику як науку та здатності виходити на системний рівень її пізнання у процесі вивчення університетських курсів.
Вивчення математики в університеті має сприяти становленню у студентів правильних уявлень про природу науки, її предмет і методи, джерела і стимули розвитку, місце і роль у суспільстві та в системі інших наук. Математика знаходиться у постійному розвитку: з'являються нові галузі, розширюються існуючі. Цим вона схожа на велике місто, а її складові частини - на окремі його квартали. Щоб одержати певні знання про якесь місто, бажано спочатку ознайомитись з його картою чи загальним планом, а потім детально вивчати окремі райони. Що стосується вивчення математики, то тут усе відбувається інакше. Протягом п'яти років студенти вивчають окремі, начебто зовсім не пов'язані між собою, навчальні дисципліни, кожна з яких тією чи іншою мірою розкриває предмет, основні завдання, методи, засоби і шляхи розвитку відповідної галузі. Але вивчення математики у такий спосіб не сприяє створенню у студентів правильного погляду на математику в цілому, не дає зрозуміти її суті, побачити спільність предмету.
Майбутні вчителі математики мають добре знати не тільки арифметику, алгебру, математичний аналіз, геометрію та інші складові математичної науки, а й математику в цілому. Образно кажучи, перш ніж ознайомлювати майбутніх лісників з окремими групами дерев у лісі, їм бажано дати деякі відомості і про весь ліс. Математика є складовою частиною загальнолюдської культури, а тому загальний погляд на математику, її зміст та застосування має знати кожна освічена людина.
Досить часто студенти не усвідомлюють, для чого потрібна вища математика, не розуміють, навіщо вчителю вивчати вищу математику, якщо шкільні курси базуються на елементарній математиці. Запропонований курс допоможе першокурсникам переконатися в тому, що вища математика створює міцну базу для наукового підходу до побудови і реалізації шкільного курсу математики, забезпечує теоретичні основи розв'язування задач, що не розв'язуються засобами елементарної математики, а також створює умови для розвитку загальної культури вчителя.
Деякі з питань, що розглядаються на факультативному курсі, бажано обговорити повніше і детальніше на старших курсах, зокрема - в процесі вивчення історії математики, методики математики, на спеціальних курсах з вищої математики тощо. Там це можна зробити глибше і аргументованіше. На початку ж навчання ці питання досить розглянути в пропедевтичному плані, з метою постановки важливих проблем, розв'язання яких не є можливим без опанування новими для студентів математичними курсами, інтеграції предметів математичного циклу та надання студентам допомоги у свідомому опануванні математ
- Київ+380960830922