РОЗДІЛ 2
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РОБОТИ З РОЗВИТКУ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ
2.1. Аналіз шкільних програм, підручників та методичних посібників
Навчання української мови відбувається за програмами для середньої
загальноосвітньої школи з українською мовою навчання [141] і програмами для
середньої загальноосвітньої школи з російською мовою навчання [142]. Автори
програм урахували сучасні підходи до навчання української мови, що визначаються
передусім як основною функцією самої мови – бути найважливішим засобом
спілкування, пізнання і впливу, так і соціальним замовленням суспільства –
формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка володіє
вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами
рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння, письмо) [141; 142].
Серед основних завдань навчання української мови шкільною програмою виділяється
формування у школярів умінь і навичок користуватися засобами мови “під час
сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотриманням українського
мовленнєвого етикету” [141: 4], а також “виховання потреби у вивченні рідної
мови”[142: 3]. Програма орієнтує вчителів на поступову зміну стратегії й
тактики навчання мови: “На перший план висувається необхідність різнобічного
особистісного й мовленнєвого розвитку учнів”[141: 4].
Розв’язання мети й завдань курсу рідної мови здійснюється диференційовано за
взаємопов’язаними змістовими лініями: лінгвістичною, комунікативною,
культурологічною й діяльнісною, української мови – лінгвістичною,
комунікативною та українознавчою.
Лінгвістична змістова лінія програм для шкіл з українською мовою навчання і для
шкіл з російською мовою навчання містить курс мовної системи, яким повинні
оволодіти учні для удосконалення власного літературного мовлення й формування
правильного уявлення про структуру української мови в усій сукупності її
виявлень [141; 142].
Рекомендації програми щодо вивчення лінгвістичної теорії укрупненими, логічно
завершеними частинами розвиваються в настанові про використання заощадженого
таким чином часу “на різнобічний розвиток усного та писемного мовлення учнів,
зокрема на аналіз мови взірцевих текстів” [142: 6]. Програма спрямовує
словесника на застосування з цією метою текстів, що відзначаються довершеністю
й репрезентують національну й світову культуру [142: 5] і пропонує перелік тем
культурологічного характеру для учнівських усних і письмових висловлювань.
Ці змістові лінії (лінгвістична й культурологічна) тісно пов’язані з
комунікативною та відіграють “основну роль у набутті особою досвіду
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, тобто в трансформації її в
особистість чи індивідуальність”[141: 10].
Комунікативна змістова лінія програм для шкіл з українською мовою навчання і з
російською визначає “зміст роботи над формуванням в учнів умінь сприймати усне
й писемне мовлення, відтворювати, самостійно будувати усні й письмові
висловлювання різних жанрів” [141: 7], що необхідні учням у процесі їхньої
майбутньої діяльності; передбачає ознайомлення учнів з видами мовленнєвої
діяльності, різновидами аудіювання, читання. Способом формування зазначених
умінь і навичок залишаються різні види творчих робіт, передусім перекази й
твори, а також увага звертається на формування в учнів умінь і навичок
виразного читання й аудіювання.
На уроках вивчення лінгвістичного матеріалу й розвитку зв’язного мовлення у
п’ятих класах діяльність учнів реалізується у таких формах:
опанування понять мова і мовлення, тема, основна думка висловлювання, текст,
стилі і типи мовлення;
оволодіння загальними уявленнями про спілкування і мовлення; адресата й
адресанта мовлення; монологічне і діалогічне мовлення; усне й писемне
мовлення;
ознайомлення з вимогами до мовлення [141].
У програмі “Рідна мова” передбачено різні види робіт з розвитку монологічного
мовлення, спрямовані на формування в учнів умінь складати усні та письмові
монологічні висловлювання різних стилів і типів мовлення (написання
творів-розповідей, описів; складання твору-роздуму на тему, пов’язану з
життєвим досвідом; усна відповідь на уроках вивчення лінгвістичної теорії на
основі докладного й вибіркового переказу текстів наукового стилів; усний відгук
про висловлювання товариша тощо).
Полегшує і скеровує роботу над розвитком монологічного мовлення учнів перелік
орієнтовних тем з розвитку зв’язного мовлення учнів, що складаються з двох
частин: тематика навчальних текстів культурологічного характеру й тем усних та
письмових висловлювань учнів. Це відповідає основним змістовим лініям програми
– лінгвістичній, комунікативній, культурологічній та діяльнісній. Наприклад,
“Школа”, “Рід. Родина. Сім’я”, “Мій робочий день”, “Батьківщина. Мій край”,
“Мій народ. Я – українець (українка)”, “Національна символіка” і т. ін.
Програма для шостого класу зорієнтована на повторення вивченого в минулому
році: понять “текст”, “стилі і типи мовлення”. У програмах визначено
орієнтовану тематику. Поряд із темами, пропонованими у п’ятому класі, подано й
нові (“Різновиди українського національного одягу”, “Сусіди”, “Українське
мистецтво”, “Матеріальна культура” тощо).
У шостому класі основна робота учнів на уроках рідної мови передбачає
сприйняття, аналіз і відтворення текстів художнього й наукового стилю,
створення власних висловлювань різних типів і стилів мовлення на основі
самостійно складеного плану, дібраного й систематизованого матеріалу,
ураховуючи ситуацію спілкування.
Програми “Рідна мова” й
- Київ+380960830922