РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, СТРУКТУРА, ОБСЯГ, ТЕРИТОРІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ, КОНТРОЛЬНІ ГРУПИ
Досягнення основної мети дослідження - наукового обґрунтування системи інтегрального спостереження і оцінки здоров'я населення на основі параметрів його дожиття вимагало розробки спеціальної програми, складеної нами з використанням системного підходу, а саме з введенням в роботу узгоджених між собою методологічного, технологічного (методичного) та інформаційного аспектів cистемного аналізу об'єкта дослідження - здоров'я населення.
Особливістю програми дослідження стало її складання з трьох взаємопов'язаних частин: наукового обґрунтування інтегральної оцінки здоров'я населення (схема 2.1), яка являє собою декомпозицію цілей дослідження за рівнями, програми теоретичних (схема 2.2) і практичних (схема 2.3) досліджень.
Як видно з схеми 2.1, першочерговим у дослідженні поставало вирішення проблемних цілей І рівня: визначення концептуальних системних основ формування здоров'я населення; визначення закономірностей формування спостережуваних територіальних показників здоров'я населення з обґрунтуванням складу інформаційної бази інтегрального контролю, оцінки і регулювання громадського здоров'я.
Вирішення цілей І рівня вимагало формування нового науково-методологічного підґрунтя для інтегральної оцінки здоров'я населення з визначенням провідних показників.
Досягнення вказаних цілей викликало перш за все необхідність встановлення (на підставі системного аналізу) системних понять "здоров'я населення" та узгоджених з ним понять "чинники ризику", "уклад життя", "профілактика" (II.1), докладного розгляду визначених за ним інтегральних параметрів безпеки існування і виживання населення протягом життя (II.2), а також обґрунтування методології прогнозованого регулювання громадським здоров'ям (II.3).
І Розвиток знань про здоров'я населенняI.1 Визначення концептуальних основ формування громадського здоров'яI.2 Визначення закономірних основ формування територіальних показників здоров'я населенняI.3 Обґрунтування інформаційних засад контролю, оцінки та регулювання стану здоров'я населенняІІ Науково-методологічні основи нового напрямку інформаційної підтримки
територіальних програм охорони та покращання здоров'я населення II.1 Системні поняття "здоров'я населення", "чинники ризику" "уклад життя", "профілактика" як конструктивна методологічна основа інформаційного забезпечення охорони та покращання громадського здоров'яII.2 Інтегральні параметри перебігу процесів виживання населення як конструктивна технологічна основа побудови інформаційної системи підтримки програм охорони та покращання здоров'я населення територійII.3 Методологія прогнозованого регулювання виживанням населення як конструктивна інформаційно-методична основа формування (з визначенням пріоритетних напрямів інвестування) програм охорони та покращання громадського здоров'я на територіальному рівніІІІ Науково-методичні основи нового напрямку інформаційної підтримки
територіальних програм охорони та покращання здоров'я населення
III.1 Виживання населення як інформа-ційна основа нової системи контролю, оцінки та регулювання стану громад-ського здоров'я і стану регіонів мешкан-ня населення у всіх вікових групах.
Базові демографічні показники територій для побудови нової інформаційної системиIII.2 Алгоритми одержання інтегральної інформації про здоров'я населенняIII.3 Методика визначення тенденцій перебігу громадського здоров'я і пріоритетної структури інвестиційних витрат для підтримки територіальних програм покращання здоров'я населення Схема 2.1. Програма наукового обґрунтування iнтегральних показникiв оцінки здоров'я населення
(декомпозиція цілей дослідження за рівнями)
Продовження схеми 2.1
ІV Склад і структура нової інформаційної системи контролю,
оцінки та регулювання стану здоров'я населенняІV.1 * Базові поняття щодо формування здоров'я населення, системи його охорони та покращання.
* Базові методи контролю стану здоров'я населення і діяльності системи його охорони
- таблиці смертності;
- таблиці захворюваності;
- модель закону виживання.
* Базові інтегральні показники громадського здоров'я:
- Індекс життєздатності покоління;
- Показник якості середовища мешкання;
- Граничний вік (життєвий ресурс) покоління;
- Середня тривалість життя населення (якість використання життєвого ресурсу);
- Життєстійкість (резистентність до вимирання) покоління;
- Період адаптації новонароджених до середовища існування;
- Період стабільного (адаптованого) функціонування покоління;
- Час та період настання дезадаптації (масового вимирання) покоління;
- Віко-статеві показники ризиків виживання покоління на території мешкання.
* Додаткові інтегральні показники громадського здоров'я, пов'язані з розповсюдженням певних чинників ризику виживання (хронічних хвороб) в регіоні мешкання:
- середня тривалість "здорового" ("хворобливого") життя;
- коефіцієнт "здоров'я";
- час настання i тривалiсть перiоду масових розладiв здоров'я за нарощуваною хворобливiстю населення на певні хвороби;
- модальний вік розповсюдженостi певної групи хвороб;
- гранична тривалість життя населення при усуненнi певних причин смертi.
* Графічні зображення:
- перебіг процесів виживання населення на певній території;
- перебіг процесів виживання населення при усуненні з причин смерті певних хронічних хвороб на території мешкання.ІV.2 Контрольні параметри перебігу процесів виживання населення за статтю
* "Нормативи" та "еталони" тривалості життя;
* "Нормативні" та "еталонні таблиці смертності;
* Критерії оцінки життєпридатності територій мешкання населення;
* Графічні часові параметри "нормативної" та "еталонної" кривих виживання населення. ІV.3 Cпособи iнтегрального контролю, оцінки та регулювання здоров'я населення
* за розбіжністю (коливаннями) показників здоров'я населення на окремих територіях;
* за розбіжністю територіальних показників громадського здоров'я в дин