РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У дослідження включено 168 хворих на рак грудної залози чоловіків, яких
обстежували та лікували в Закарпатському обласному онкологічному диспансері,
Інституті онкології АМН України та Російського онкологічного наукового центру
ім. академіка М.М.Блохіна Російської академії медичних наук за період із 1946
до 2000 року. У всіх хворих діагноз підтверджено гістологічно. Середній вік
пацієнтів склав 56.1 ± 11.2 року. Наймолодшому хворому виповнилося 19 років,
найстаршому – 82 роки.
Більшість хворих мала надлишкову вагу. Для визначення ступеня ожиріння
застосовувався показник індексу маси тіла (ІМТ) (таблиця 1), який
розраховувався за наступною формулою [206]:
Таблиця 1
Показники ступеня ожиріння залежно від індексу маси тіла
ІМТ
Ступінь ожиріння
10 – 20
Норма
21 – 30
Помірне (20% надлишку ваги)
31 – 35
Середнє
36 – 40
Важке
40 – 50
Патологічне (подвійна розрахункова вага)
50+
Із 158 хворих, котрим було визначено ІМТ, лише в 10 (6.33%) він виявився в
межах норми. В інших випадках мало місце ожиріння різного ступеню (таблиця 2).
Таблиця 2
Розподіл хворих на рак грудної залози чоловіків залежно від ступеня ожиріння
Ступінь ожиріння
Кількість хворих
Норма
10
6,33
Помірне
124
78,48
Середнє
20
12,66
Важке
1,90
Патологічне
0,63
Загалом
158
100
Тривалість анамнезу (час від виявлення пацієнтом перших симптомів пухлини до
початку спеціального лікування) варіювала від 2 тижнів до 96 місяців. Середнє
значення цього показника склало 13.9 ± 13.1 місяця. У хворих із 1-ю стадією
раку грудної залози тривалість анамнезу становила 6,81 ± 5,49 місяців, при 2-й
стадії – 11,55 ± 11,13 міс., при 3-й – 13,24 ± 10,23 міс., а у пацієнтів із 4-ю
стадією захворювання – 21,41 ± 19,21 місяців.
На наявність злоякісних пухлин у найближчих родичів звернули увагу 24 (14.72%)
із 163 хворих. При цьому рак грудної залози в родичів першого порядку був у 2-х
випадках (в обох мова йшла про рак грудної залози в родичів жіночої статі), що
склало 1.23% від усіх хворих і 8.33 відсотка від пацієнтів, у сімейному
анамнезі котрих мали місце злоякісні новоутворення.
Із супутніх захворювань у чоловіків із раком грудної залози найчастіше
зустрічалася патологія серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна
хвороба серця, стенокардія, коронарокардіосклероз, серцево-судинна
недостатність різних ступенів вираження, аритмії, порушення провідності тощо);
патологія печінки (підвищені рівні печінкових трансаміназ, зміни паренхіми
печінки при ультразвуковому та комп’ютерно-томографічному дослідженнях) і
цукровий діабет (таблиця 3).
Таблиця 3
Частота виявлення супутньої патології у хворих на рак грудної залози чоловіків
Супутня патологія
Кількість пацієнтів
Не помічено
90
54,88
Серцево-судинної системи
37
22,56
Печінки
20
12,20
Цукровий діабет
3,05
Інша*
30
18,29
Загалом
164
100
* – калькульозний холецистит, нирково-кам’яна хвороба, полікістоз нирок,
хронічна ниркова недостатність, аденома простати, хронічний простатит,
варикозне розширення вен нижніх кінцівок, геморой, бронхіальна астма, емфізема
легенів, пневмосклероз, хронічний бронхіт, хронічний гастрит, виразкова хвороба
шлунку та 12-палої кишки аденома щитовидної залози, аденома білявушної залози,
катаракта, глаукома, туберкульоз легенів тощо.
Більшість пацієнтів, у яких спостерігалися супутні захворювання, мали
сполучену патологію. Спектр інших супутніх захворювань, зазначених у виносці,
доволі широкий, однак увагу привертає наявність у двох пацієнтів трансплантації
нирки в анамнезі. Обидва хворі приймали більш або менш тривалий час
імунодепресанти.
Розміри пухлини у хворих на рак грудної залози чоловіків варіювали в доволі
вагомих межах. Йдеться, зокрема, про розмір пухлини в найбільшому вираженні в
сантиметрах. Діапазон цього показника варіював від 0.2 до 15.0 см. Середні
розміри пухлини склали 3.59 ± 2.32 см.
Клініка раку грудної залози у чоловіків була доволі різноманітною. При цьому
всі вияви цього захворювання зводяться до наступних основних симптомів:
наявність пухлини в грудній залозі, яка спостерігалася у 139 пацієнтів
(98,58%), фіксації шкіри над пухлиною – 32 хворих (22,70%), втягнення соска –
29 (20,57%), виразка шкіри над пухлиною – 26 (18,44%), патологічні виділення із
соска (від серозних до геморагічних) – 19 (13,48%), фіксація пухлини до м’яза –
13 (9,22%), біль у грудній залозі – 9 (6,38%) та збільшення пахвових
лімфатичних вузлів – 96 випадків (68,09%).
Мамографічне обстеження грудних залоз у чоловіків, хворих на рак грудної
залози, було проведено в 53 випадках, що склало 31.55% від усіх пацієнтів, яких
було включено до нашого дослідження.
Із 161 підданого аналізу пацієнта рак грудної залози виник на фоні
гінекомастії в 50, що становило 31.06%. У всіх випадках факт наявності
гінекомастії підтверджено гістологічно. У нашому дослідженні мамографію
виконано 34 чоловікам, у яких рак грудної залози виник на фоні
гінекомастії. Хворі з 0 – 3 стадією раку грудної залози залежно від розмірів
пухлини розподілилися наступним чином. Пухлина розмірами менше 2-х см була у 24
пацієнтів (17,02%), розмірами від 2 до 5 см – у 91 хворого (64,54%), понад 5 см
– у 26 (18,44%).
Стосовно ж категорії Т (за Міжнародною класифікацією злоякісних новотворів за
системою TNM 6-ї редакції, 2002 р.), то хворі групувалися так: Tis було
виявлено у 2-х пацієнтів, що склало 1,54% від їх загальної кількості; Т1
відповідно було в 32 випадках (24,62%); Т2 – у 45 (34,62%); Т3 – у 7 (5,38%) і
Т4 – у 44 хворих (33,85%).
Рак грудної залози в чоловіків може виникнути в будь-якому місці органу, але в
наш
- Київ+380960830922