РОЗДІЛ 2
КОНТЕКСТНЕ ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ В ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Аналіз нормативних документів, що забезпечують викладання зарубіжної
літератури
Базовим державним нормативним документом, на основі реалізації положень якого
відбувається вивчення літератури як навчального предмету, а отже, здійснюється
процес літературної освіти учнів, є шкільна програма. Програма стає основою
створення навчально-методичного комплексу з предмету, тому саме в програмі (а
також у тих нормативних документах, які з певних причин її заміняють) слід
шукати відображення тих фундаментальних положень із організації процесу
вивчення зарубіжної літератури, реалізація яких зможе забезпечити якісну
літературну освіту учнів. Як зазначає Н. Волошина, “зміст літературної освіти
конкретизується і дозується відповідно до вікових можливостей і психологічних
особливостей учнів програмою (виділено автором. – В.Г.) із літератури для
середніх і старших класів” [267, с. 40].
Аналізуючи навчальні плани і програми, що були чинними в Україні понад десять
років вивчення в українських школах предмету “Зарубіжна література” (під
різними назвами), виходячи з мети і завдань нашого дослідження, ми розглянемо
такі основні моменти:
концепція вивчення предмету, її відображення в програмі, основні цілі й
завдання;
місце вивчення літературного твору в процесі літературної освіти учнів і
запропоновані програмою підходи;
відображення в програмних документах принципу контекстного вивчення
літературного твору.
Ґрунтовний, як із точки зору визначення стратегічної мети вивчення “світової”
(вчений використовує саме такий термін) науковий аналіз шкільних
програм із зарубіжної літератури, зроблено в підручнику Л. Мірошниченко [247,
С. 33-39], однак дослідниця розглядає загальні питання програмотворчості, тому,
спираючись на цей аналіз, ми виокремлюємо вищезазначені проблеми, бо вони є
принципово важливими для нашого дослідження.
До всебічної оцінки програм із зарубіжної літератури як підґрунтя, на якому
будується навчально-методичний комплекс із вивчення шкільного предмету,
звертається Ю. Султанов, який дає ґрунтовний теоретико-методичний аналіз
кожного з етапів розвитку зарубіжної літератури як навчального предмету та,
відповідно до цього, основних етапів розвитку методики викладання зарубіжної
літератури як науки [374; 375; 376; 377].
На наш погляд, цілком виправданим із науково-методичної точки зору постає
обраний дослідником підхід до розгляду історії методики викладання зарубіжної
літератури, у якому етапи “процесу становлення і розвитку методики шкільного
курсу світової літератури” [374, с. 51] Ю. Султанов визначає саме на підставі
того, які програми забезпечували вивчення цього шкільного курсу (під його
різними назвами). Таке розуміння історії методики викладання зарубіжної
літератури слід визнати правильним саме тому, що воно враховує провідну роль
шкільної програми як базового навчального документа.
За класифікацією Ю. Султанова, “у процесі виникнення, становлення і розвитку
предмету “Зарубіжна література” можна виділити чотири основні етапи:
перший (1991-1995) – зі здобуття Україною незалежності до виходу першої
затвердженої Міністерством освіти програми зі світової літератури за редакцією
К.О. Шахової;
другий (1995-1998) – функціонування програми за редакцією К.О. Шахової;
третій (1998-2000) – вихід і паралельне функціонування з програмою за редакцією
К.О. Шахової (1995) програми із зарубіжної літератури за редакцією
Д.С. Наливайка (1998), затвердженої Міністерством освіти України;
четвертий (2000) – підготовка, теоретична і практична апробація проекту
програми із зарубіжної літератури за редакцією Б.Б. Шалагінова” [375, с. 50].
На нашу думку, останній етап, упродовж якого було прийнято програму за
редакцією Д. Затонського (2001 р.) і який визначався паралельним
функціонуванням двох програм, затверджених Міністерством, тривав до кінця
2002/2003 н. р., після чого розпочався якісно новий етап існування зарубіжної
літератури як навчального предмету.
Перед початком 2003/2004 н. р. було не лише затверджено, удосконалено та багато
в чому перероблено програми із зарубіжної літератури, що існували раніше, а, і
це потрібно визнати головною якісною ознакою нового етапу програмотворчості,
було розроблено проекти програм із зарубіжної літератури для профільних класів,
що стало важливим кроком упровадження профільного навчання [74, С. 34-59;
С. 96-112]. Розробка програм для профільних класів загальноосвітніх навчальних
закладів із українською мовою навчання – це, дійсно, якісно новий етап розвитку
зарубіжної літератури як навчального предмету. Вихід на цей рівень став
можливим лише завдяки тому, що сучасна українська школа обрала, у межах
удосконалення освітньо-виховного процесу, шлях профілізації, який відбиває
загальносвітові освітянські тенденції щодо структуризації суспільства на
підставі диференціації освіти.
На цьому етапі було прийнято “Державний стандарт базової і повної середньої
освіти” [124], нормативний документ, у межах якого було подано характеристику
освітньої галузі “Мова і література” в основній та старшій школі. Саме цей
документ визначатиме стратегію і тактику побудови нової освітньої парадигми, у
межах якої зарубіжна література як навчальний предмет займатиме своє важливе
місце, чітко визначене Державним стандартом.
Існування нового шкільного предмету розпочалося в 1992/1993 н. р., коли “у
школах України з українською мовою навчання введено курс “Світова література”
[247, с. 33]. Сьогодні методисти визнають, що впровадження цього навчального
предмету не було забезпечене від
- Київ+380960830922