Ви є тут

Апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин в Україні до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу.

Автор: 
Вишняков Олександр Констянтинович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000466
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКОВИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ АСПЕКТІ
2.1. Інтеграційний правопорядок у сфері ринкових майнових відносин
Європейський економічний інтеграційний вектор України відкрився після
декларування Європейської політики сусідства (ЄПС), однією з складових якої є
економічна політика. Тут передбачається зміцнення преференційних торгових
зв'язків і підвищення рівня фінансової і технічної допомоги, що відкриває перед
Україною перспективу активної участі у внутрішньому ринку ЄС. Прямий ефект від
цього процесу – в скороченні тарифних і нетарифних бар'єрів в торгівлі, що
послужить ринковій інтеграції. Непрямий ефект розглядається ЄПС як ще
значніший: Україна стає ближчою до європейської економічної моделі і передової
міжнародної практики, поліпшується її інвестиційний клімат, забезпечуються
прозорі, стабільні і доступні умови для лідируючого зростання приватного
сектора. Політика сприяння, зниження торгових витрат і зниження ризиків має
викликати позитивну реакцію у вигляді припливу інвестицій до України.
У сфері торгівлі для України пріоритетом, з точки зору ЄПС, є, перш за все,
повна імплементація положень УПС, що стосуються торгівлі. Якщо переговори щодо
нової базової угоди с ЄС успішно завершаться, це, очевидно, буде або
підтвердженням повної імплементації УПС, або, принаймні про згоду сторін
перенести до нової угоди зобов’язання із завершення імплементації УПС. Другим з
пріоритетів є вступ до СОТ, який вже стався, але потребує рішення українського
парламенту на рівні закону. Останній з пріоритетів - продовження економічних
реформ - є найскладнішим, бо потребує політичних рішень.
Відносно торгівлі товарами повинні робитися кроки із забезпечення
«адміністративної співпраці», поступового усунення нетарифних бар'єрів,
технічних перешкод для просування до вільного обігу товарів, з розвитку
відповідної інфраструктури, вживатися заходи з боротьби проти порушень в митній
сфері, зокрема, із встановлення системи вибіркового контролю і застосування
заходів задля безпеки і збереження товарів. Ключовим питанням створення
підприємницьких структур і стимулювання інвестицій повинно стати забезпечення
діяльності компаній. Лібералізація руху капіталу та доступ на європейські
фінансові ринки мають послужити зміцненню стабільності і підвищенню
ефективності вітчизняного фінансового ринку.
Особливе місце займають в ЄПС правові засоби і форми. Перш за все, йдеться про
верховенство права (Rule of Law) як правопорядок, який очікується від України
як країни-»сусіда». По-друге, правовою основою входження до правопорядку
внутрішнього ринку ЄС є правова апроксимація (approximation) і конвергенція
(convergence). За загальним розумінням апроксимація (approximation) означає або
односторонній процес (наближення), або обопільний процес зближення, сходження і
результат цього процесу. На нашу думку, в специфічному значенні – це процес, по
суті, одностороннього наближення законодавства України до законодавства ЄС і
його регуляторної практики для забезпечення участі у внутрішньому ринку ЄС,
внаслідок чого норми і принципи права ЄС, так би мовити, «в односторонньому
порядку» проникають до законодавства і правової практики України.
Відмінність конвергенції від «односторонньої» апроксимації, очевидно, у тому,
що правова конвергенція має характер вже не одностороннього наближення норм
законодавства України до європейських норм, а проникнення європейських норм в
правову систему України, що передбачає її подальше злиття з правовою системою
ЄС на тому рівні, на якому «сусід» (в даному випадку – Україна) братиме участь
у внутрішньому ринку ЄС, а ЄС, у свою чергу, - у внутрішньому ринку України.
Це злиття є результатом апроксимації в широкому значенні, тобто, як наближення
до системи ЄС, так й зближення правових систем – української національної та
єдиної європейської. Результатом злиття є, у свою чергу, створення єдиного
правового простору, де українська «частка» знеособлюється. Але треба врахувати,
що з точки зору єдиного правопорядку злиття може мати місце лише тоді, коли
європейська система запозичить ті чи інші принципові положення української.
Якщо такого не станеться, процес створення єдиного правового простору шляхом
конвергенції правових систем України та ЄС залишатиметься одностороннім – у бік
правової системи ЄС.
Але, крім єдиного, уніфікованого правопорядку в ЄС існує інший рівень єдиного
європейського ринку – спільний правопорядок країн-членів, який формується з
єдиних напрямів, цілей та принципів, що випрацьовуються інституціями ЄС, та
сукупності специфічних національних законодавств та юридичної практики
країн-членів ЄС. З точки зору спільного правопорядку має місце апроксимація в
широкому розумінні, в результаті якої створюється спільний гармонізований
«конвергентний» правовий простір. Цей простір матиме обмежений характер,
оскільки створюватиметься за принципами доцільності та пропорційності. Все, що
не охоплюється дією цих принципів, залишається за межами спільного правового
простору країн-членів. Специфікою створення спільного правового простору за
участі України є те, що вона не виступатиме як країна-член ЄС, матиме обмежений
статус «економічного» учасника. Це обумовлюватиме участь України лише
«економічним законодавством», про яке мовиться у документах ЄПС.
Так, на основі конвергенції з європейськими стандартами санітарних і
фітосанітарних вимог могла б зрости, згідно ЄПС, торгівля українськими
сільськогосподарськими товарами на євроринку. «Квитком» для доступу на
європейський ринок продовольчих товарів виступатимуть заходи із забезпеч