РОЗДІЛ 2
ЗАВДАННЯ, МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завдання
2.1.1. Вступ до розділу
Виникнення питання моделювання та нормування укрупнених показників кошторисної
вартості реконструкції житлових будинків пов’язане з кількома реальними
причинами [48; 49, с. 202-207]:
значним моральним (часто і фізичним) зношенням існуючого житлового фонду в
Україні;
необхідністю одержання інформації про потребу в інвестиціях на укрупнених
стадіях проектування, на яких відсутні детальні інженерні розробки, що не дає
можливості використовувати ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН);
ненадійністю (неточністю) методу об’єктів-аналогів, внаслідок того, що він
обмежений кваліфікацією одного автора кошторисних розрахунків, кількістю
аналогів у конкретній проектній організації та відсутністю методики їх вибору в
якості аналога;
неможливістю, в сучасних умовах, підібрати інші на стільки ж ефективні методи
узагальнення результатів дослідження укрупнених показників кошторисної вартості
об’єктів реконструкції житла, як економіко-математичне моделювання;
необхідністю мати вірогідні обчислювальні нормативи показників кошторисної
вартості реконструкції для використання в економічних розрахунках на ранніх
стадіях проектування;
корисністю детальної (по всій номенклатурі кошторисної вартості) статистичної
методики вирахування укрупнених нормативів кошторисної вартості для проведення
тендерів.
У зв’язку з відсутністю не тільки подібних нормативів, але й навіть їх розробок
у галузі реконструкції житла, логічною є постановка мети роботи: розробити
економіко-статистичні моделі і систему нормативів укрупнених показників
кошторисної вартості за укрупненими видами робіт об’єктів реконструкції житла.
Обґрунтування використання методу економіко-математичного моделювання
Визначення укрупнених показників кошторисної вартості реконструкції житла, як й
інших об’єктів будівництва, повинно ґрунтуватися на детальному аналізі
кошторисної документації, виконаної раніше для аналогічних об’єктів. Отже,
розроблена на стадії ескізний проект або проект кошторисна документація за
аналогічним проектом, повинна бути підставою для розробки укрупнених показників
кошторисної вартості об’єктів реконструкції житла.
При цьому виникає суттєва проблема розробки методики вибору об’єкта-аналога,
якої на даний час не існує.
Однак не викликає сумніву і той факт, що при виборі об’єкта-аналога виникають
нездоланні складності, які перетворюють цей вибір в суб’єктивний процес у
зв’язку з відсутністю:
переліку показників, що забезпечують схожість об’єкта та об’єкта-аналога;
критеріїв оцінки показників, що забезпечують схожість об’єкта-аналога;
необхідної кількості об’єктів-аналогів.
У той же час сучасна наука зіткнулась з подібними проблемами, що
характеризуються тими ж обставинами, розробила відповідні методи
економіко-математичного моделювання, що забезпечують усунення наведених
ускладнень і дозволяють отримати адекватні економіко-математичні моделі [100,
91].
Перш за все, це регресійний аналіз (а саме множинний регресійний аналіз) [29,
с. 139-151; 44, с. 93-103 ], що забезпечує одержання деяких відповідних нашому
випадку умов:
наявність факторів, що впливають на укрупнені показники кошторисної вартості
реконструкції житла;
кількість об'єктів-аналогів, що перевищує кількість факторів впливу в 5-6
разів;
використання показників оцінки точності моделей та тісноти зв'язку показників,
що визначаються, для економіко-математичних моделей.
Таким чином, є можливість створювати регресійні моделі необхідних (перелік див.
далі) укрупнених показників кошторисної вартості реконструкції житлових
будівель.
Це, в свою чергу, потребує відбору, як вже зазначалось, певної кількості
об'єктів-аналогів, оскільки математична статистика може виконувати свою функцію
науки при обробці результатів досліджень тільки проаналізувавши масові, а не
поодинокі явища, що забезпечує достовірність результатів.
Регресійний метод моделювання задовольняє вимогам наявності критеріїв точності
моделей та тісноти зв'язку залежних та незалежних змінних. Це показник лінійних
відхилень розрахункових значень моделюючого показника від фактичних у відсотках
до фактичних (див. далі) та загальноприйнятий коефіцієнт множинної кореляції.
Створення економіко-математичних моделей дає змогу отримати відповідні значення
моделюючого показника з метою використання для інших об'єктів, тобто
розповсюджувати ці нормативи на попередньо визначену сукупність об'єктів [19,
30].
При використанні методу економіко-математичного моделювання важливого значення
набувають фактори (показники, незалежні змінні) економіко-математичних
моделей.
2.1.3. Фактори економіко-математичних моделей укрупнених показників кошторисної
вартості реконструкції житла
Як фактори економіко-математичних моделей у нашому випадку можуть бути вибрані
технічні характеристики відповідних об'єктів. Ця обставина пояснюється
використанням у даному випадку відомого принципу управління під назвою "чорна
скриня", який полягає в тому, що об'єктом управління можна управляти, не знаючи
його внутрішньої структури (у даному випадку це детальний проект та одиничні
розцінки) на основі залежностей між управляючими впливами та вихідними
реакціями об'єкта управління.
У нашому випадку в якості залежностей виступають економіко-математичні моделі,
як результат – потрібні укрупнені показники кошторисної вартості об'єктів.
Показники впливу – технічні характеристики цих об'єктів, оскільки нічого іншого
немає: тільки об'єкт з його технічними характеристиками (без деталізації
обсягів робіт).
Така загальна причина, що потребує і дозволяє використовувати наведені принципи
управління.
Ця ідея н
- Київ+380960830922