РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз циклічності розвитку зовнішнього середовища підприємства
Сутність розвитку економіки, природна властивість і спосіб її прогресивного руху проявляється через циклічний розвиток господарської системи та досягнення макроекономічної рівноваги. Кожне підприємство країни і його зовнішнє середовище проходять цикли різної тривалості. На основі виявлення фаз проходження цих циклів існує потенційна можливість спрогнозувати подальший розвиток підприємства з урахуванням коливань різної амплітуди.
Прийняття управлінських рішень на підприємстві в будь-який момент потребує необхідної інформації про минулий, поточний і майбутній стани зовнішнього та внутрішнього середовища, їх властивості й переважні тенденції. Особливо важливо мати дані щодо перебігу подій, які є основою та базою для прогнозу. Сьогодні існує досить велика кількість методів і прийомів, що дозволяють будувати прогнози на різні періоди часу.
Розробка та прийняття стратегічних рішень як на рівні підприємства, так і на рівні господарської системи потребує прогнозованого розвитку економічної ситуації в країні (у світі) на 10 - 30 років уперед із заданою точністю. Для такого прогнозування використовуються довгострокові прогнози, що будуються з урахуванням, насамперед, таких вимог, як точність та вірогідність. Відмічені обставини ускладнюють процес довгострокового прогнозування і на етапі формування інформаційної бази, і на етапі прогнозування.
Зовнішнє середовище підприємств України має свої особливості, які пов'язані зі специфікою господарювання. Саме тому твердження про циклічний розвиток зовнішнього середовища вітчизняних підприємств потребує відповідного обґрунтування.
Загальний огляд, аналіз і дослідження економічного розвитку України свідчить про його підпорядкованість довгим циклічним коливанням, характерним для економіки країн Заходу. Особливо це проявляється при підтвердженні постулатів М. Кондратьєва про зв'язок довгих хвиль економічного розвитку із соціально-політичними змінами в країні (наприклад, циклічність реформ і контрреформ).
Більшість дослідників не розглядають розвиток України з позиції теорії довгих циклів, оскільки: 1) для аналізу необхідні однорідні й достовірні дані як мінімум за 170 - 200 років; 2) країна тільки в XX ст. змінила три різні економічні моделі розвитку; 3) вважається, що економіка колишнього СРСР, у тому числі України, розвивалася поступово і під впливом тільки середньострокових економічних циклів, тобто не зазнавала довгохвильових коливань [113].
Однак проведені дослідження та аналіз розвитку господарської системи СРСР підтверджують наявність циклів і при соціалізмі [19; 21]. На нашу думку, оцінювання економічного розвитку України з позицій теорії великих циклів М. Кондратьєва необхідне й можливе за такими міркуваннями:
1) як і будь-яка економічна система, економіка України, СРСР (у тому числі УРСР) була відкритою системою, і на неї впливали світові тенденції розвитку виробництва, такі як довгий цикл світової господарської системи;
2) однією з ознак ринкової економіки є переважна частка промислового виробництва у ВВП, яка в СРСР (УРСР) у різні роки коливалася від 55 до 85%;
3) у зв'язку з попереднім твердженням відзначається більша частка урбанізації населення (кваліфікована робоча сила для промислових підприємств). В Україні, СРСР (УРСР) частка міського населення в XX ст. (за різними джерелами) послідовно збільшувалася з 10 (15%) до 80 (85%);
4) біля 70 ? 80% промислового виробництва СРСР (УРСР), за різними оцінками, - це виробництво підприємств військово-промислового комплексу, які й дотепер є високотехнологічними, конкурентоспроможними і потребують постійних інновацій для підтримки такого рівня. Саме на таких підприємствах упроваджувалися новітні винаходи, відкриття й розробки, інтенсивність появи яких також пояснюється фазами довгого циклу;
5) історичний аналіз різного роду соціальних потрясінь, реформ і контрреформ, війн та революцій в Україні (СРСР) разюче збігається з фазами світового довгого циклу, що зайвий раз підтверджує закономірну детерміновану їхню появу та відповідний чіткий і логічний вплив.
Результати дослідження економічного розвитку України з урахуванням теорії великих циклів М. Кондратьєва наведені в роботах [18; 20?22], дають можливість прогнозувати цей процес. Ключовим питанням прогнозування економічного розвитку України є хронологія циклів, яка наведена в табл. 2.1.
У хронології, за нашими розрахунками [18; 19], зазначені дані щодо хронології проходження великих циклів у зовнішньому середовищі підприємств України та країн Заходу. Проаналізовані три підходи різних авторів [8; 56; 148] щодо проходження великих циклів в Україні, а саме:
1) традиційний [8], який не враховує вплив НТП на тривалість циклів;
2) нетрадиційний [56], який враховує вплив НТП на тривалість циклів;
3) статистичний [148], заснований на аналізі, моделюванні та прогнозуванні ВВП, обсягу виробництва, індексу промислових цін.
Порівняння хронології великих циклів країн Заходу, яка розрахована нами і наведена в роботі [19], та розглянуті вище підходи дозволили виявити відставання України від країн Заходу в проходженні циклів М. Кондратьєва. Проведені розрахунки та дослідження показали, що статистичний підхід (за оцінкою В. Окорокова) найбільш точно відображає хронологію і тривалість великих циклів у зовнішньому середовищі підприємств України. Це надало можливість спрогнозувати тенденції економічного розвитку зовнішнього середовища підприємств України до 2048 року, коли очікується зміна циклів.
Таблиця 2.1
Хронологія проходження циклів М. Кондратьєва
ЦиклКраїни
Заходу1
[19]ПідходиВідставання України
(у складі СРСР)
від країн
Заходу,
років1статистичний
[148]традиційний
[8]нетрадиційний
[56]123456 = 3 - 2Нульовий1730?1783
(53)----Перший1783?1861
(78)