Оцінювання потенціалу та планування соціально-економічного розвитку підприємств машинобудування

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Формування системи показників оцінювання потенціалу
розвитку підприємств
Управління підприємством передбачає досягнення поставлених цілей, тобто має
цілеспрямований характер.
Формування цілей розглядається як процес встановлення параметрів очікуваного
найбільш прийнятного стану підприємства на фіксований момент часу (за певний
проміжок часу) у процесі його розвитку з урахуванням динаміки зовнішнього
середовища та виробничого потенціалу підприємства. Уся діяльність підприємства
як у внутрішній, так і у зовнішній сферах повинна систематично і безперервно
удосконалюватися відповідно до встановленої мети, яка описується системою
цільових показників (індикаторів).
Досягнення мети розвитку підприємства, на відміну від функціональної мети,
скажімо, збільшення обсягів виробництва продукції, як правило, пов’язане з
істотними змінами параметрів внутрішнього середовища та організаційними
перетвореннями.
Головною метою існування підприємства служить місія, яка зумовлює вибір галузі
діяльності, номенклатури та асортименту продукції, напрямів розподілу прибутків
та інвестицій, системи підпорядкованих цілей для забезпечення її досягнення.
Наведемо місії провідних компаній світу:
«Ford Motor Company» – задовольняти потреби споживачів шляхом пропозиції
високоякісних легкових автомобілів та вантажівок, розроблення нової продукції,
скорочення тривалості виведення нових товарів на ринок, підвищення ефективності
всіх підприємств і технологічних процесів, а також формування власної системи,
яка складається з працівників, профспілок, дилерів і постачальників;
«Matsushita Electric Industrial» – пропонувати високоякісні товари та послуги
за доступними цінами і вносити тим самим свій внесок у щастя та процвітання
людей усього світу;
«Exxon» – створити для акціонерів надійну сферу інвестування з дуже високими
доходами;
«Вимм-Билль-Данн Продукты Питания» – виробництво натуральних продуктів
харчування високої якості та реалізація їх за доступними цінами для
забезпечення надійного і стійкого становища на російському ринку;
«Nestle» – докласти максимум зусиль для забезпечення найкращими продуктами на
увесь день, на все життя, у всьому світі;
«McDonald’s» – бути найкращим рестораном швидкого обслуговування у світі;
«Alcan Aluminum» – стати виробником алюмінію з найнижчими витра­тами і
перевищити середній дохід на акцію за індексом S&P 500;
«Apple Computers» – запропонувати найкращу технологію персональних комп’ютерів
і передати її в руки максимальної кількості споживачів;
«Procter&Gamble» – виробляти продукцію найвищої якості та споживчої цінності,
яка сприятиме підвищенню життєвого рівня людей у різних країнах;
«Mars» – наш успіх – це не лише випуск доброї продукції. Наш успіх – це
унікальна комбінація сміливих рішень та інновацій, сутність яких визначається
п’ятьма принципами, які формують наш бізнес: якість, відповідальність,
взаємовигідна співпраця, ефективність, свобода;
«Кока-Кола ЭйчБиСи» – гамувати спрагу наших споживачів, будувати партнерські
стосунки з нашими клієнтами, гідно винагороджувати наших акціонерів, сприяти
поліпшенню рівня життя у країнах, де ми працюємо.
Цілі мають загальний характер і служать допоміжними засобами управління. Вибір
системи цілей, їх упорядкування щодо послідовності впровадження в часі,
обґрунтування реальності та актуальності є основними завданнями менеджменту.
Встановлення цілей сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства.
За традиційного підходу [4, 89]*
[* Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХI веке / Друкер Питер Ф. – К. :
Издат. дом «Вільямс», 2001. – 270 с.] основною метою на підприємствах США та
Великобританії вважалося підвищення ефективності поточної діяльності
підприємств з урахуванням балансу інтересів споживачів, персоналу і акціонерів.
Натомість діяльність підприємств Японії, Німеччини, Норвегії, Швеції була
спрямована на створення і підтримку в суспільстві соціальної гармонії. На даний
час за головну мету береться забезпечення глобальної конкурентоспроможності
підприємства, а також ефективності майбутньої діяльності підприємства. При
цьому ефективність і продуктивність підприємства оцінюється не лише фінансовими
показниками.
Ієрархію цілей у діяльності 193 американських компаній наведено в [97, 106]*
[** Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання
/ Герасим-
чук В. Г. – К. : КНЕУ, 2000. – 360 с.]*: прибутковість – 89%; розвиток – 82%;
частка ринку – 66%; соціальна відповідальність – 65%; добробут персоналу – 62%;
якість продуктів та послуг – 60%; наукові дослідження та розробки – 54%;
диверсифікація – 51%; продуктивність – 50%; фінансова стабільність – 49%.
З допомогою дерева цілей [98, 92]*
[*** Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь / Лопатников Л. И. – М.
: Наука, 1987. – 510 с.]** можна відобразити розподіл цілей підприємства на
підцілі (локальні цілі) різних ієрархічних рівнів. Цілі одного рівня можуть
бути конкурентними між собою (суперечливими, різно­напрямленими) або
взаємодоповнювальними (компліментарними), коли досягнення однієї з цілей сприяє
досягненню інших цілей цього рівня. Цілком зрозуміло, що в ієрархічній системі
цілі нижчих рівнів повністю підпорядковуються цілям вищих рівнів. Для цілей
одного рівня враховують їх вагомість з допомогою коефіцієнтів вагомості gS, для
яких виконується така умова:
(2.1)
Сформована система цілей повинна відповідати таким основним вимогам [99, 100;
100, 174; 101, 309; 102, 121]*
[* Управление по результатам / [Санталайнен Тимо, Воутилайнен Эеро, Поренне
Пертти, Ниссинен Йоуко Х.]. – М.