РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА У
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Оцінка виробництва, реалізації та переробки молока в Україні
Продукція молочного скотарства поділяється на основну, супутню, побічну. В
нашому випадку до основної належить молоко, до супутньої – приплід телят, до
побічної – гній і шкури тварин тих, які загинули чи надійшли на забій. Про те,
що в системі продукції молочного скотарства виробництву молока належить
першорядна роль, свідчить і факт розподілу витрат у сільськогосподарських
підприємствах, оскільки на молоко відноситься 90% від загальної суми витрат, а
на приплід – 10%. Гній оцінюється, враховуючи нормативно-розрахункові витрати,
а також витрати на його прибирання, транспортування, зберігання та вартість
підстилки.
Кардинальні зміни відносин власності, здійснення земельної реформи,
роздержавлення та приватизація сільськогосподарських підприємств, створення
приватних організаційно-правових господарських структур ринкового спрямування,
формування справжнього власника землі та виробленої ним продукції зумовили
докорінні перетворення в аграрній сфері України. Ринкова трансформація
аграрного сектору, спрямована на підвищення його ефективності, усунення
кризових явищ і стабілізацію сільськогосподарського виробництва, не виправдала
очікуваних сподівань. Тому функціонування багатоукладної економіки й нові
умови, в яких опинився деформований вітчизняний агропромисловий комплекс,
визначили ряд пріоритетів його розвитку: боротьба за якість та
конкурентоспроможність, збільшення кількісних показників виробництва продукції
у поєднанні з якісними, вихід на світові ринки. За умов глибоких інституційних
змін особливо важливим є розгляд даних питань, насамперед управління якістю
продукції сільськогосподарського виробництва. Адже підвищення якості продукції
стало стратегічною проблемою аграрного сектору економіки країни. Без
забезпечення належної якості продовольчих товарів на регіональних ринках
неможливо досягти стабільного розвитку всієї аграрної сфери і вийти на ринки
зарубіжних країн.
Традиційною й однією з найважливіших галузей сільського господарства України є
молочне скотарство. Сприятливі природно-кліматичні умови та наявність у
землекористуванні сільськогосподарських виробників 41722,2 тис. га
сільськогосподарських угідь, в тому числі 2429,2 тис. га сіножатей і 5521,3
тис. га пасовищ зумовлюють потенційну можливість виробництва високоякісного
молока та молокопродукції.
За своїми унікальними властивостями воно не поступається жодному з продуктів
харчування, містить велику кількість корисних елементів, необхідних для
нормального розвитку організму. У молоці ідентифіковано близько 250 хімічних
компонентів, у тому числі близько 140 жирних кислот, 25 вітамінів, ряд фракцій
казеїну та сироваткових білків, 30 макро- і мікроелементів, 4 види цукру,
пігменти, ферменти та інші, багато з яких природа не повторила в жодному з
продуктів, і місце їх у харчуванні людини дуже важливе. Молоко забезпечує
потребу людини в білках на 16,6% (у тваринних білках – на 34,7%), у жирах – на
12,9% (у жирах тваринного походження – 18,4%) [263].
Усі поживні речовини молока (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини,
мікроелементи, вітаміни, ферменти) містяться в такому співвідношенні, яке
відповідає потребам людини. Засвоюваність поживних речовин молока досить
висока: білків – 96%, жиру – 95%, вуглеводів – 98%. Крім того, молоко стимулює
засвоєння поживних речовин з інших харчових продуктів [27, с. 435].
Очевидними є переваги молочного скотарства серед інших галузей. При синтезі
молока коефіцієнт корисної дії корму досягає 28%, що набагато більше, ніж при
виробництві м’яса (від 6 до 20%); молоко забезпечує постійний дохід
господарствам протягом року; молочні корови споживають у великій кількості
дешеві грубі корми, траву пасовищ; побічний продукт – гній є необхідним для
збереженння й підтримання родючості ґрунтів; організм корови є хорошим
фільтром, що з високою ефективністю (коефіцієнт зниження вмісту токсинів у
молоці порівняно з їх вмістом у кормах дорівнює приблизно 1000) попереджає
проникнення різних токсинів у молоко [179] – у сукупності це свідчить про
важливість та унікальність цієї ланки сільського господарства.
Науково обґрунтованими нормами харчування, насиченістю ринку молочною
продукцією, показниками її якості й безпеки, а також платоспроможністю
населення визначаються межі споживання молока. Взаємозв’язок цих критеріїв
виявляється при аналізі стану його виробництва. Негативні тенденції в молочному
скотарстві (зменшення чисельності поголів’я корів у всіх категоріях
господарств, занепад селекції та племінної справи, погіршення кормової бази,
низький рівень механізації й автоматизації виробничих процесів, слабка
матеріально-технічна база, зміни у системі заготівлі та ціноутворення)
позначились на зменшенні обсягів виробництва молока та погіршенні його якості.
Так, виробництво молока протягом 1990–2006 рр. зменшилося з 24508,3 до 13286,9
тис. т, тобто майже на 46%. Найбільший спад валового виробництва відбувся в
Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській та Запорізькій областях
(відповідно на 62,2; 62,4; і 62,1%), Київській (на 61,5%); у Кіровоградській,
Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській зменшення даного показника
коливалося в межах 50-60%; зменшення до 40% простежувалося у Вінницькій,
Волинській, Житомирській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій,
Чернівецькій областях. Отже, різкі темпи зниження обсягів виро
- Київ+380960830922