РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФАКТИЧНОГО ТА РОЗРАХУНКОВОГО ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА МІКРОРІВНІ
2.1. Емпіричний аналіз податкового навантаження на прикладі підприємств міста
Києва
Питання щодо оцінки реального податкового навантаження на мікрорівні
залишається досить актуальним. Одні науковці вважають такий підхід
неконструктивним, оскільки він не враховує корисності оберненого потоку благ,
який отримують платники податків (юридичні особи) за рахунок бюджетних витрат
[122, ст. 7]. Інші вважають існування юридичних осіб лише механізмом, який
забезпечує передачу прибутків з підприємницької діяльності до безпосередньо
власників бізнесу [5, ст. 27]. Спроби оцінити податкове навантаження без
урахування взаємозалежності податкових баз окремих податків і платежів призвели
до хибних висновків [4, ст. 13]. На нашу думку, підхід до оцінювання
податкового навантаження і звідси вплив адміністративних важелів регулювання
має зміст, оскільки саме підприємство (юридична особа) сплачує податки,
включаючи податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників.
Крім того, юридична особа має певні можливості, яких не має фізична (наприклад,
отримання кредиту, подання позиву до арбітражного суду та інші). Що стосується
податку на додану вартість (далі – ПДВ), то вважається, що відповідно до
механізму адміністрування він цілком перекладається на споживача. Однак, якщо
порівняти попит на деякий товар за відсутності ПДВ і попит після його
впровадження, то стає зрозумілим, що втрати від оподаткування несе як споживач,
так і виробник внаслідок зменшення попиту після впровадження податку [8, ст.
134], тому ПДВ також враховується при оцінці податкового навантаження. Але у
податковій статистиці відсутня інформація щодо сплати соціальних платежів, які,
по суті, є оподаткуванням фонду заробітної плати і, як показано у першому
розділі, повинні враховуватися при оцінці податкового навантаження. Крім того,
величина ставки оподаткування фонду оплати праці (ставка соціальних платежів)
суттєво впливає на тінізацію економіки в цілому [35, ст. 37; 97, ст. 93].
У першому розділі показано можливі варіанти оцінки податкового навантаження.
Однак, на практиці воно вимірюється щодо таких показників економічної
діяльності підприємств, як прибуток після оподаткування або валовий дохід. При
цьому вважається, що величина валового доходу більш об’єктивний показник
економічної діяльності, оскільки підприємці схильні до зменшення бази
оподаткування податку на прибуток підприємства і використовують значну
кількість схем (завищення витрат на сировину, механізми офшору, маркетингові та
страхові послуги) з метою ухилення від сплати податку [56, ст. 14; 58, ст. 12].
Внаслідок цього останні роки рентабельність основних галузей економіки України
показує стійку тенденцію до зменшення.
Виходячи з цього, деякі дослідники роблять висновок про неправильний шлях
розвитку вітчизняної економіки на підставі того, що підприємці вкладають кошти
в низькорентабельні або збиткові інвестиційні проекти [136, ст. 5-7; 137, ст.
40]. Для аналізу діяльності таких підприємств можна застосовувати інший
показник – соціально-податкового навантаження, який розраховується як
співвідношення до валового доходу суми витрат із нарахування та виплати
заробітної плати, а також інших податкових та обов’язкових платежів [11, ст.
45; 12, ст. 127]. Тобто, ті підприємства, що не сплачують податок на прибуток,
виходячи з викладеного у першому розділі, сплачують заробітну плату і тому
сплачують податок з доходів фізичних осіб і соціальні платежі до державних
фондів, а отже мають також відмінне від нуля податкове навантаження.
З іншого боку, відомим фактом є значна тінізація української економіки і тому,
за твердженням авторитетних зарубіжних організацій, Україна займає одне з
перших місць за рівнем корумпованості органів державної влади і навіть не в
змозі впровадити базисні антикорупційні принципи, які добре спрацьовують в
інших країнах [147, ст. 11; 149, ст. 19].
Тому існує пояснення, що фактичний рівень рентабельності у значної частини
підприємств більший, ніж показник, який декларується і швидше перевищує,
наприклад, ставки по гривневих депозитах у банках, що в середньому становлять
15–18 % [159, ст. 14]. За допомогою корупційних механізмів здійснюється
перерозподіл прибутків, які є потенційними доходами держави, між підприємцями
та корумпованими службовцями.
Як зазначалося вище, головним показником, який характеризує відношення
підприємства до сплати податків, є відношення сплачених податків до валового
доходу. Тому, якщо брати відношення сплачених податків до прибутку, то остання
характеристика може бути суттєво занижена за рахунок методів ухилення від
сплати податків платежів (завищення витрат на виробництво, завищення
маркетингових послуг, псевдо страхування, використання штучно занижених
експертних цін тощо [56, ст. 13; 57, ст. 21; 58, ст. 12]). При такому підході
вважається, що приховати прибуток підприємства значно легше, ніж валовий дохід
(касовий метод дозволяє розраховувати на достатню точність розрахунку валового
доходу). Тому існує пропозиція внаслідок значної тінізації фонду оплати праці
використати в якості бази соціальних платежів валовий дохід [99, ст. 17]. При
наявності значного за обсягом тіньового сектора економіки [120, ст. 274; 148,
ст. 373], важливим питанням є ефективність діяльності податкової служби,
спрямованої на зменшення податкових злочинів. У країнах з ринковою економікою
важливою характеристикою є рівень добровільності сплати податків (відношення
добровільно сплачених податків до суми сплаченої з урахуванням донара
- Київ+380960830922