РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Оцінка науково-технічної та інноваційної діяльності
Наукова та інноваційна діяльність вищих навчальних закладів є невід'ємною складовою функціонування наукової сфери держави в цілому, її розвиток органічно пов'язаний з іншими секторами науки. Тому ми вважаємо необхідним проаналізувати динаміку та основні тенденції розвитку наукової сфери України за роки незалежності і, на цьому фоні, визначити місце вузівської науки, оцінити значення чинників, що стимулюють або гальмують її розвиток, з метою розробки методологічних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності наукової та інноваційної діяльності.
Україна завжди мала у своєму розпорядженні потужний науковий і науково-технічний потенціал. У колишньому СРСР вона відносилась до найбільш розвинутих в науковому відношенні республік. Тут розміщалися 18 відсотків організацій, що виконували наукові та науково-дослідні роботи, в яких було зайнято 23 відсотка усіх наукових кадрів країни [101, c. 25].
Розвиток науки в Україні після одержання незалежності є дзеркальним відбитком усього життя суспільства і тих соціально-економічних змін, що виникли в країні у той час. За останні роки у науковій сфері України відбулися кардинальні зміни, які торкнулися усіх без виключення аспектів її функціонування: кількості та структури наукових організацій, чисельності та складу наукових працівників, обсягів і джерел фінансування, стану матеріально-технічної бази, результативності наукових досліджень, інноваційної спрямованості науки.
Розвиток наукової сфери, ефективність наукової діяльності залежать, у першу чергу, від наявності та використання науково-технічного потенціалу, ступеню впровадження у виробництво результатів наукових досліджень, інтенсивності інноваційних процесів. Це однаково стосується як держави в цілому, так і окремих організацій, установ, навчальних закладів.
Науковий потенціал - це сукупність кадрових, матеріально-технічних, фінансових та інформаційних ресурсів, поєднаних певними організаційними принципами та структурою управління [3, c. 27]. Ефективність використання наукового потенціалу є результатом впливу низки чинників, серед яких головними є:
> чисельність і склад наукових кадрів;
> обсяги та структура джерел фінансування наукових та науково-технічних робіт;
> ефективність організаційно-економічного механізму управління науковою та науково-технічною роботою на різних рівнях функціонування наукової сфери;
> державна політика у сфері науки.
Відповідно до завдань дисертаційного дослідження у роботі викладені результати аналізу інтелектуальної та фінансової забезпеченості інноваційної діяльності та їх впливу на розвиток наукової сфери України у період переходу до ринкової економіки.
Для характеристики стану та динаміки наукового потенціалу країни, його розвитку та зв'язку з іншими соціально-економічними процесами ми користувалися показниками:
> кількості та структури організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи;
> чисельності та структури наукових кадрів;
> підготовки наукових кадрів;
> матеріально-технічного забезпечення наукової сфери.
Нами проведено аналіз динаміки цих показників з метою виявлення основних тенденцій та визначення ролі окремих чинників, які обумовлюють закономірності розвитку наукової сфери.
Загальні показники, що характеризують науковий потенціал країни, представлені у таблиці 2.1:
Таблиця 2.1
Загальні показники наукового потенціалу України за 1991-2005 рр.
1991200020052005 у % до
1991Кількість організацій, що виконують наукові та науково-технічні роботи134414901510112,4Чисельність працівників наукових організацій, тис. осіб449,8188,0170,637,8Чисельність докторів наук, зайнятих в економіці, осіб81331033912014124,7Чисельність кандидатів наук, зайнятих в економіці, осіб57610*5874162291108,1Працівники, зайняті науковою роботою за сумісництвом, тис. осіб36,153,968,5189,8Кількість докторантур932092402,6 разиКількість аспірантур2914184961,7 разиСередньорічна вартість основних засобів, у фактичних цінах, млн. грн.1898,0*7170,88738,84,6 разиФондоозброєність, у фактичних цінах, тис. грн.6,5*38,151,57,9 рази * 1995 р.
Розраховано за даними статистичного збірника "Наукова та інноваційна діяльність в Україні". - К.: Держкомстат, 2006. - С. 10, 17, 22, 32.
В цілому за 15 років відмічається позитивна динаміка показників, що характеризують науковий потенціал, за виключенням одного із головних, а саме, чисельності працівників наукових організацій, яка скоротилася майже утричі. На цьому фоні відмічається постійне зростання чисельності науковців вищої кваліфікації: докторів наук на чверть, кандидатів наук - на 8 відсотків. Суттєво зросла кількість докторантур і аспірантур, чисельність докторантів і аспірантів. Але для одержання більш детальної та об'єктивної характеристики необхідно проаналізувати внутрішні процеси, зокрема структурні зрушення, що відбулися у кожній із представлених складових наукового потенціалу, їх взаємозв'язок, влив окремих чинників.
Перш за усе це стосується показників кількості та структури наукових організацій, зміни яких наведено у таблиці 2.2:
Таблиця 2.2
Кількість та структура організацій, що виконують наукові та науково-технічні роботи, за секторами науки в Україні у 1991-2005 рр.
199120002005Число організацій у 2005 у % до 1991 р.одиниць%одиниць%одиниць%Всього134410014901001510100112,4у тому числіакадемічний29021,630620,537825,0130,3галузевий80459,893963,088458,5110,0вузівський14610,916010,717211,4117,8заводський1047,7855,7765,073,1 Розраховано за даними статистичного збірника "Наукова та інноваційна діяльність в Україні". - К.: Держкомстат, 2006. - С. 10.
Зміни, що ст