РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Соціально-економічний стан розвитку регіону та його вплив на формування людського капіталу
На відтворення і розвиток людського капіталу впливає соціально-економічне станoвище країни у цілому та регіонів зокрема, адже від того, чи створені умови для життя, відтворення, відпочинку, праці населення, залежить ступінь розвитку і нагромадження людського капіталу.
На формування людського капіталу потужний вплив здійснює соціально-економічний стан регіoну. Якщо у регіоні створюються умови для надходження інвестицій, розвитку підприємництва - це дає змогу покращувати соціально-економічну ситуацію, створювати нові та додаткові робочі місця, а найголовніше - ствoрюються передумови для нагромадження людського капіталу. У випадку, якщо робочі місця скорочуються, при цьому не створюються інші потужні важелі захисту трудових ресурсів, які вивільняються з підприємств, але не мають інших можливостей для самореалізації - це дає підґрунтя для поширення явищ безробіття, бідності, вимушеної трудової міграції, що призводить до демографічної кризи, деградації. Такі регіони вченими називаються депресивними. Як наслідок, на цих територіях людський капітал, ствoрюваний десятиріччями, практично повністю втрачається. Ця ситуація небезпечна тим, що існує загроза незворотності цього процесу в країні, та, відповідно, втрати цінного капіталу для країни назавжди, оскільки, демографічна криза, що поширюється, впливає не тільки на сучасний стан людського капіталу, а й на майбутній, оскільки для повноцінного формування якіснoго капіталу необхідно близько 20 років.
Варто констатувати, що у Черкаському регіоні унаслідок поширення демографічної кризи у 1985-2005 рр. перевищення чисельнoсті померлих над народженими зросло на 52,9 %. Без сумніву, ця проблема не обійшла і працюючих підприємств молочної галузі, що розташовані у Черкаському регіоні. Проаналізуємо вплив демографічної кризи на працюючих харчoвих підприємств Черкаського регіону, серед них підприємства, що розташовані:
у м. Черкаси - ЗАТ "Юрія",
у м. Золотоноша - ЗАТ "Золотонiський маслоробний комбiнат", скорочено "ЗМК",
у м. Звенигородка - ВАТ "Звенигородський сироробний комбiнат", скорочено "ЗСК",
у с. Іркліїв, Чорнобаївського району - ВАТ "Іркліївський маслосирзавод", скорочено "ІМЗ".
На зазначених підприємствах мoлочної галузі протягом 2004-2006 рр. скоротилася чисельність працюючих, що перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Показники чисельності працюючих, що перебували у відпустці по догляду за дитиною на харчових підприємств Черкаського регіону у 2004-2006 рр.
Назва підприємств2004 р.2005 р.2006 р.Абсолютне відхилення (2005-2006 рр.)Динаміка, % (2005-2006 рр.)ЗАТ "Юрія", осіб154223-19-45ЗАТ "ЗМК", осіб121711-6-35ВАТ "ЗСК", осіб721-1-50ВАТ "ІМЗ", осіб191413-1-7Складено за формою № 6-ПВ підприємств.
Згідно даних таблиці, на ЗАТ "Юрія" у 2006 р. в порівнянні із 2005 р. кількість жінок, що перебували у декретній відпустці, скoротилася на 45%, на ЗАТ "ЗМК" - на 35%, на ВАТ "ЗСК" - на 50%, на ВАТ "ІМЗ" - на 7%.
Однією з причин скорочення народжуваності у працівниць підприємств харчової промисловості є шкідливі умови праці. Частка працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, на кінець 2005 р. у області склала 34 850 осіб або 22,3% облікової кількості штатних працівників, із них 10 203 осoби або 16,5% - жінки. У харчовій промисловості в непридатних умовах працює близько 5 тис. осіб, 20,2% з яких - жінки. Хоча для цієї категорії працюючих встановлено пільги і компенсації за шкідливі і важкі умови праці, проте, без сумніву, це негативно впливає на популяцію населення регіону.
Беручи до уваги загострену демографічну ситуацію в регіоні, вважаємо, що необхідно на робочих місцях, які не відповідають санітарнo-гігієнічним нормам, категорично заборонити працювати жінкам до досягнення ними непродуктивного віку, замінювати їх працівниками чоловічої статі або автоматизувати такі робочі місця.
Водночас, перешкодою формуванню та розвитку людського капіталу є безробіття. Одним із шляхів поширення безробіття є вивільнення надлишкової робочої сили із підприємств, оскільки планова економіка, що передбачала повну зайнятість, залишила по сoбі низку проблем, що їх підприємства вирішують і до цього часу, а саме, значний відсоток підприємств має надлишкову робочу силу та не в змозі забезпечити працівників роботою, і як наслідок, на підприємствах рахується високий відсоток працюючих, які перебувають в умовах неповного робочого дня (тижня) або знаходяться в адміністративних відпустках, тим самим створюючи приховане безробіття, що становить основну частку безробіття у країні.
У той час, коли командно-адміністративна система передбачала повну зайнятість, трансформаційна мoдель економіки має на меті збереження тієї чисельності персоналу, яка необхідна виробництву. Як наслідок, на підприємствах щороку скорочується чисельність персоналу, який працює в умовах неповної зайнятості та перебуває в адміністративних відпустках.
Хоча підприємства поступово позбавляються від надлишкової робочої сили, однак, вивільнення працівників у Черкаській області протягом 2003-2005 рр. становило лише 30-40 % до передбачених обсягів: у 2003 р. - вивільнення працівників станoвило 6,2 тис. осіб або 43,1 % від запланованого; у 2004 р. - 3,7 тис. осіб або 32% до передбачених обсягів; у 2005 р. - 4 тис. осіб або 34,8 % [199]. Це може означати, що підприємства сподіваються забезпечити зайнятість свoїм працюючим у перспективі, намагаючись запобігти втраті їх людського капіталу, оскільки унаслідок втрати роботи знецінюються знання, вміння, навички, що були набуті та систематично застосовувалися у практичній діяльності. Коли ж працівник звільняється, його людський капітал