РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕГІОНУ
2.1. Туристична привабливість та передумови розвитку агротуризму в Херсонській області
Відзначимо, що абсолютна більшість інвестиційних потоків у нашій державі направляється сьогодні до великих індустріальних та культурних центрів - міст-мільйонників, промислових гігантів. Більша ж частина малих містечок і сіл перебуває в депресивному стані, поки що ніяк і нічим не приваблюючи до себе інвесторів. Українське село як загалом в державі, так і в Херсонській області зокрема, переживає не найкращі часи. На даному етапі економічних перетворень понад 30% сіл знаходяться у депресивному стані. Основними причинами, що перешкоджають збалансованому сталому розвитку сільських населених пунктів, є нестабільність соціально-економічних умов, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стратегії формування та використання сільського соціально-трудового потенціалу, ефективного реформування аграрного сектору економіки. Такі економічні диспропорції викликають диспропорції соціальні. Все гостріше постає проблема сталого розвитку сільських населених пунктів та виходу з кризи депресивних сільських територій. Адже на сьогоднішній день у більшості сіл Херсонщини майже не розвинена соціально-технічна інфраструктура та галузь обслуговування. Ускладнюють існуючу ситуацію відсутність достойної роботи та низький рівень доходів селян. У зв'язку з чим, з кожним роком все більша частина сільського населення (особливо молоді) переїздить у місто. Село потребує змін, оскільки старі виробничі структури вже не здатні створювати нові робочі місця, а нової системи, що могла б забезпечити працевлаштування для сільського населення, ще не створено. Цей факт вже визнається владою і в центрі, й на місцях. Але, враховуючи дефіцит державного бюджету, найближчим часом очікувати якихось реальних кроків щодо відродження української глибинки навряд чи варто. Отже, місцевій владі необхідно самостійно обґрунтувати шляхи для економічного і соціального відродження свого села, селища, містечка [143].
Тому стверджувати про необхідність розвитку додаткового виду діяльності (а значить, і доходу) для сільського населення Херсонської області є виправданим і обґрунтованим. Адже серед 697 населених пунктів, що розташовані у Херсонському регіоні, 658 або % - сільські (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Кількість та доходи наявного населення по районах і містах Херсонської області
( на 1 січня 2006р)
РайонСільські населені пунктиКількість населен-ня, тис. чол.у тому числіСередньомісячна номінальна зар.платаміськесільсь-кесередня по областізайнятих у с/гХерсонська область6581126,5681,5445,0843,71715,11по районах і містах:Бериславський 4252,318,134,2646,90501,95Білозерський 5467,79,857,9776,53799,583Великолепетиський 1218,99,19,8788,19621,29Великоолександрівський 5428,810,518,3602,55491,20Верхньорогачицький 2013,36,46,9665,36517,68Високопільський 3416,46,59,9665,38532,47Генічеський 6563,334,728,6699,32507,50Голопристанський 5262,515,247,3717,58525,46Горностаївський 2820,86,814,0698,63668,27Іванівський 2716,14,911,2666,51557,49Каланчацький 2023,912,311,6667,91578,35Каховський *4437,7х37,7827,13684,86Нижньосірогозький 2418,05,512,5705,45557,60Нововоронцовський 1923,16,816,3622,09475,96Новотроїцький 4239,916,023,9641,31534,63Садовський 3749,022,426,6704,32552,61Цюрупинський 2872,736,636,1715,89494,67Чаплинський 3938,013,524,5658,53532,56м. Каховка-38,038,0х819,14916,81м. Н. Каховка (міськрада)871,865,66,2898,04956,69м. Херсон (міськрада)9354,3342,811,5951,51913,70*вкл. м. Каховка
**Розраховано за даними Херсонського обласного управління статистики, 2006р.
Дані табл. 2.1 підтверджують і без того всім відомий факт значної відсталості українського села у соціально-економічному розвитку. Не дивлячись на те, що в Херсонській області серед населених пунктів 94,4% - сільські, на них припадає лише 39,5% проживаючого в області населення. При чому цей показник з року в рік знижується, що пов'язано в першу чергу зі значним відтоком молоді з села у місто, причинами якого є відсутність на селі достойної роботи та значно нижчий рівень її оплати (табл. 2.1). Якщо не брати до уваги великих міст (м. Херсон, м. Каховка та м. Нова Каховка), то майже в усіх районах Херсонської області переважає частка сільського населення, при чому вона коливається в межах від 85,5% у Білозерському районі до 51,9% у Великолепетиському. Виняток становлять Генічеський, Каланчацький та Цюрупинський райони, в яких співвідношення між міським і сільським населенням майже однакове. Значний рівень безробіття та сезонний характер роботи в селі зумовили значно нижчий рівень доходів і, як наслідок, нижчий рівень соціально-економічного життя селян. Як видно з табл. 2.1, рівень середньомісячної заробітної плати зайнятих у сільському господарстві в більшості районів Херсонщини в середньому на 20,0% нижчий за відповідний середній показник по області.
Таким чином, питання відродження села на даному етапі розвитку набирає все більшої актуальності, а винайдення перспективного, і, можливо, навіть нестандартного вирішення даної проблеми стає просто нагальною потребою. Таким рішенням може стати розвиток агротуризму у сільській місцевості, який успішно функціонує і розвивається у більшості країн світу. Однак, не дивлячись на безумовну потребу і необхідність розвитку додаткового виду діяльності для сільського населення Херсонської області, перш ніж говорити про доцільність, перспективність та ефективність широкого впровадження саме такого напрямку діяльності як агротуризм, для початку необхідно оцінити наявні для цього туристичні ресурси та передумови розвитку аграрного туризму у сільській місцевості регіону [115, 121].
У даному дослідженні нас цікавлять не лише проблеми розвитку агротуристичної галузі, а дещ