РОЗДІЛ 2
Економічна діагностика конкурентоспроможності торговельного підприємства
2.1. Систематизація та розрахунок показників оцінки конкурентоспро-можності
торговельного підприємства
Реформування економічної системи в Україні та становлення ринкових відносин
забезпечує умови отримання підприємницького результату торговельними
підприємствами (максимізація прибутку, зростання обсягів діяльності) і
гарантованого рівня споживання ТНС населенням (відповідність споживання до
обсягу та структури «споживчого кошика»). Ключовим структурним елементом, що
забезпечує дієздатність ринкових відносин, є система та ефективність дії
механізму конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність, як характерна ознака
ринкового середовища, визначає основні параметри функціонування торговельного
підприємства відповідно до завдання задоволення потреб споживачів в цілях
отримання максимального прибутку. Спроможність торговельного підприємства
займати визначену ринкову нішу в певному періоді часу є характерною економічною
ознакою конкурентоспроможності та забезпеченості конкурентними перевагами.
Ринкові умови економічного розвитку торговельного підприємства визначають
необхідність дослідження конкурентоспроможності як системи параметрів оцінки
забезпечення конкурентними перевагами та їх ефективного використання в
стратегічній зоні господарювання.
Розробка, використання обґрунтованої системи економічних параметрів, що
відповідають змісту, предмету і меті оцінки конкурентоспроможності
торговельного підприємства є комплексним та системним завданням діагностики
забезпеченості конкурентними перевагами господарюючого суб’єкта з урахуванням
сукупного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів ринкового середовища.
Теоретичні основи визначення та систематизації параметрів оцінки
конкурентоспроможності підприємства характеризуються різноманітністю авторських
позицій. Зокрема, оцінку конкурентоспроможності торговельного підприємства
пов’язують з: конкурентоспроможністю продукції (товарів, робіт, послуг);
ступінню задоволення потреб споживача та ефективністю господарювання; якістю
задоволення споживчого попиту, ефективністю використання ресурсного потенціалу;
фінансовою стійкістю, діловою активністю та соціальною значущістю; ефективністю
діяльності, платоспроможністю і ліквідністю, ефективністю збуту та просуванням
товару, конкурентоспроможністю товару; якістю торговельної діяльності та її
ефективністю; репутацією підприємства, його ринковою стратегією, інноваційною
діяльністю; економічним потенціалом та його використанням [56, 71, 106, 115,
128, 131, 158].
У загальному вигляді основний алгоритм оцінки конкурентоспроможності
торговельного підприємства нами обґрунтовано як структурно-логічну схему
системи забезпечення та розрахунку інтегрального показника рівня
конкурентоспроможності (рис. 2.1).
Вираження мети оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства
забезпечує та деталізує стратегію, тактику господарсько-фінансової діяльності в
умовах конкурентного середовища.
Обґрунтування мети оцінки конкурентоспроможності забезпечує функціональність та
цілісність всієї системи оцінки, є умовою отримання прогнозних результатів
господарсько-фінансової діяльності.
Слід відмітити, що визначення мети оцінки не повинно нести у собі конкретних
вказівок стосовно послідовності і терміну її проведення, а лише, у
формалізованому вигляді описувати прогнозні характеристики
конкурентоспроможності підприємства. Для оцінки конкурентоспроможності
торговельного підприємства є методологічне, методичне та інформаційне
забезпечення системності аналізу і розрахунку окремих показників.
Важливим є використання як зовнішньоекономічної інформації, зокрема про
кон'юнктуру ринку в стратегічній зоні господарювання, так і
внутрішньогосподарських економічних показників торговельної діяльності.
Для оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства важливим є
визначення кола підприємств-конкурентів з урахуванням певних критеріальних
ознак:
- єдиний внутрішньорегіональний ринок діяльності або його певний сегмент –
район діяльності, визначений у межах району;
- ідентичність профілю діяльності із врахуванням широти, глибини та сталості
асортименту товарної пропозиції;
- співставленість фаз життєвого циклу підприємств;
- наявність доступу та рівність можливостей щодо ресурсного забезпечення
підприємства в ринковому середовищі [62, 95, 107, 128, 179].
На нашу думку, важливим є врахування форми власності та організаційно-правової
форми торговельного підприємства, оскільки конкурентні переваги є відображенням
відношення трудового капіталу до засобів і результатів праці, системи
управління підприємства.
Разом з тим, ускладненим є врахування критеріїв торгової площі підприємства та
відповідно товарообороту на 1 м2 площі, оскільки даний показник є відображенням
структури товарообороту, рівень спеціалізації якої в сучасних економічних
умовах має тенденцію до зменшення.
Врахувавши вищенаведені критеріальні ознаки для дослідження та апробації
запропонованої методики оцінки конкурентоспроможності, нами обрано підприємства
різних форм власності роздрібної торговельної мережі Дрогобицького району
Львівської області, що відзначається наростаючою стабільністю економічних
результатів.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є показники
господарсько-фінансової звітності Дрогобицького МСТ, Меденицького СТ,
Приміського СТ, ДПРТ «Магазин № 30», ТзОВ «Софія», ТзОВ «Океан», ЗАТ
«Ви