РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
СУДНОБУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінка світового і вітчизняного ринків виробництва швидкісних суден
Темпи зростання світового суднобудування безпосередньо залежать від обсягів
міжнародних морських перевезень, до 95% міжконтинентальної торгівлі проводиться
по морю. Стабільне зростання перевезень почалося в 1994 році, коли обсяг
морської торгівлі за рік виріс на 4% і в даний час має стійкі тенденції до
зростання близько 2% в рік. Відповідно зростають і розміри світового
торгівельного і пасажирського флоту, які визначаються кількістю вантажу, що
перевозиться, дальністю перевезень, продуктивністю судів, залежною від
експлуатаційної швидкості, часу перебування в портах і тривалості ремонту. На
рубежі ХХI століття світовий транспортний флот (судна понад 100 регістрових
тонн) налічував 85 тисяч суден валовою місткістю 522 млн. регістрових тонн
(рис. 2.1).
Рис. 2.1. Загальносвітовий портфель замовлень на нові цивільні судна, %
Загальносвітовий портфель замовлень на нові цивільні судна з 2000 по 2006 рр.
збільшився в два рази і перевищив показники в 100 млн. регістрових тонн в рік,
зростання обсягів світового ринку суднобудування склало більше 50% [111, 112,
113, 114].
Переважну більшість побудованого флоту склали танкери, контейнеровози, балкери,
судна ро-ро, газовози, хімовози, рефрижератори, універсальні і комбіновані
судна. Проте останнім часом чітко позначилося зростання замовлень на
комфортабельні пасажирські судна, пороми, буксири, риболовецькі судна, судна
постачання і ін., замовлення на які складають 10,6% від світового портфеля.
Зростаюча потреба в морському транспорті, визначає великий попит на продукцію
суднобудування, в 2006 році на верфях по всьому світу поміщені контракти на
споруду 6158 суден, з них вантажних 4938 дедвейтом 262,66 млн. т. За оцінками
фахівців, в поточному десятилітті, для заміни тих, що застаріли і задоволення
зростаючого попиту на нові судна має бути побудовано близько 9000 нових
кораблів загальним тоннажем приблизно 200 млн. регістрових тонн [115, 116,
117]. Таким чином, можна говорити про підйом світового суднобудування і за
прогнозами експертів в першому десятилітті XXI століття темпи світового
комерційного суднобудування зберігатимуться на нинішньому рівні.
У останні десятиліття на процес розвитку світового суднобудівельного ринку і
його сегментацію вирішальний вплив роблять декілька важливих чинників.
По-перше, відхід європейських суднобудівників з ринку простих суден унаслідок
стрімкого розвитку суднобудування в Японії в 60-і роки, що продовжувався до
1975 року і значного збільшення потужностей корейських верфей в період 75-95
рр. По-друге, посилення низьковитратної конкуренції в секторі простого
суднобудування із-за виходу на світовий суднобудівельний ринок Китаю і інших
країн, для яких суднобудування є важливою галуззю економіки. Перераховані
чинники привели до посилення конкуренції на ринку «простого» суднобудування
(танкери, балкери) і привело європейське суднобудування до втрати значної
частини свого ринку і зсуву центру світового суднобудування до Азії. Вплив
китайського чинника у свою чергу привів до того, що суднобудівельні верфі
Японії і Кореї втрачають свої позиції на цьому ринку, але вже зараз впливають
на ринок будівництва високотехнологічних спеціалізованих суден, основна частина
яких приходиться на європейське суднобудування.
Проте статистичні дані за останніх 3 року показують, що позиції лідерів
світового суднобудування Японії і Кореї досить міцні і на їх на долю
приходиться більше 65% всього суднобудівельного ринку. Європейські країни при
цьому займають провідні позиції в побудові особливо складних суден (80%
сегменту ринку) [118].
Саме цей сегмент ринку і представляє особливий інтерес для українських
корабелів, оскільки виробництво швидкісних суден безпосередньо пов'язане з
високими технологіями.
Сучасні тенденції розвитку суднобудування мають стійкий характер і виходячи з
них, можна зробити висновок, що в Європі в осяжній перспективі, суднобудування
має майбутнє переважно як високотехнологічна і системна галузь промисловості,
для якої найважливішими завданнями на сучасному етапі є зміцнення на
європейському і національному рівнях профільних галузевих об'єднань і
здійснення широкої кооперації з постачальниками і судновласниками. Процеси
кооперації набирають силу і вже здійснюються в різних формах: пайовій участі в
капіталі або об'єднанні верфей, взаємодії в дослідницьких проектах і
технологічних розробках, реалізації спільних проектів підвищення кваліфікації і
підготовки персоналу, тісній співпраці з постачальниками і судновласниками аж
до спільної закупівельної і маркетингової діяльності. Подібний хід розвитку
подій дає певний шанс Україні зайняти своє місце в європейській кооперації
виробництва високотехнологічних суден.
Фахівці відзначають, що світове комерційне суднобудування розвивається в рамках
чотирьох моделей суднобудівельних стратегій, в основі яких лежить
співвідношення ціна-якість, умовно донні стратегії можна назвати японською,
корейською, китайською і скандинавською. Специфікою японського суднобудування є
постачання на ринок високоякісних суден за високими цінами, корейці будують
судна не вищої, а хорошої якості за цінами нижче японських. Китайське
виробництво суден ведеться з меншими витратами за ще нижчими цінами, а
скандинави випускають спеціалізовані високотехнологічні судна за дуже високою
ціною і при цьому мають серйозні комерційні успіхи. На наш погляд для України
найбільш перспективною є саме скандинавська страте
- Київ+380960830922