Ви є тут

Стратегія формування персоналу підприємств у сучасних умовах

Автор: 
Романюк Людмила Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005133
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДІВНОЇ
ГАЛУЗІ
2.1. Основні тенденції, проблеми та стратегічні завдання розвитку підприємств
машинобудування України на сучасному етапі
Машинобудівний комплекс є важливою галуззю промисловості. Він визначає стан
промислового потенціалу країни, забезпечує функціонування всіх галузей
економіки. Від рівня розвитку машинобудування безпосередньо залежать ключові
макроекономічні показники ефективності промислового виробництва
(матеріалоємність і енергоємність валового внутрішнього продукту держави,
продуктивність праці в галузях народного господарства), його екологічна безпека
і, врешті решт, конкурентоспроможність держави в міжнародній економічній
системі. Конкурентоспроможність машинобудування віддзеркалює національний
економічний розвиток та дає можливість знаходити оптимальні рішення в сфері
соціальної політики.
Машинобудування України складається з 18-ти великих комплексних галузей та
близько 100 спеціалізованих галузей та виробництв, тому воно є пріоритетним при
становленні України як високотехнологічної держави. Створюючи нові засоби
виробництва, машинобудування створює можливість для технічного оновлення всіх
галузей виробництва, запровадження нових технологій, освоєння нових видів
продукції. Отже, розвиток машинобудування є найважливішим чинником інноваційних
перетворень в економіці, при умові, що машинобудівна галузь розвивається у
відповідності до сучасних вимог науково-технічного прогресу.
Зміни тенденцій розвитку машинобудівної галузі обумовлюють нові характерні
позитивні та негативні особливості, які потребують першочергової уваги. Тому
актуальними є питання аналізу економічних чинників, які можуть ініціювати
стратегічний напрямок розвитку машинобудування України.
На сучасний стан промисловості країни головним чином вплинула загальна
економічна криза 90-х років, найбільш руйнівні наслідки якої проявилися саме в
машинобудуванні. Невдала промислова політика, різкі та непередбачувані зміни
умов функціонування економіки України, призвели до більш значного скорочення
обсягів виробництва у машинобудуванні, ніж в цілому по промисловості. Аналіз
структури та обсягів промислового виробництва показує, що особливо погіршилися
у вітчизняному виробництві позиції інвестиційно-орієнтовних галузей, насамперед
машинобудування, його частка в загальному обсязі промислової продукції суттєво
знизилася. Наведені в таблиці 2.1 дані підтверджують цей висновок. Обсяги
продукції машинобудування, за видами промислової діяльності, зростають більш
високими темпами ніж в цілому по промисловості починаючи з 2001 року. Однак,
обсяги випуску 1990 року поки що не досягнуті, у 2006 році обсяг продукції
машинобудування становив 85,5% рівня 1990 року.
Таблиця 2.1
Індекси обсягу продукції за галузями промисловості та видами промислової
діяльності, % [134.c.106,109]
Промисловість
Машинобудування
1. За галузями промисловості (відсотків до 1990 р.)
1995
52
42
1996
50
30
1998
49
30
1999
51
29
2000
58
35
2. За видами промислової діяльності (відсотків до попереднього року)
2001
114,2
118,8
2002
107
111,3
2003
115,8
135,8
2004
112,5
128
2005
103,1
107,1
2006
106
112
У 1995 р. частка продукції машинобудування складала лише 15,1%, у 2000 р. 9,9%
по відношенню до 1990 р. [35.c.704]. В період 2001-2004рр. відбувається
повільне зростання цього показника до 13,4% [132 с.107], однак зростання його
не забезпечило досягнення навіть рівня 1995 р.. Галузь машинобудування хоча і
додала в темпах розвитку, але її частка (12,9% у 2006 р.) у структурі
промисловості майже у 2-3 рази є нижчою за рівень, що мають розвинуті країни, і
тому вона, поки що, не може перебрати на себе роль авангардної ланки
інноваційно-інвестиційного розвитку економіки [173].
Показники динаміки питомої ваги продукції машинобудування в експорті України
свідчать про її низький рівень і в новому десятиріччі. Так, у 2006 р. питома
вага склала 14,5%, що значно менше, ніж у технологічно розвинутих країнах.
Спостерігається нестійке зростання питомої ваги продукції машинобудування в
експорті України. Так, з 2000 до 2004 р. вона зросла на 4,6%, але вже у 2005
році зменшилась на 3,8% і збільшилась на 1,0% у 2006 році [96,с.88].
Динаміка питомої ваги імпорту продукції машинобудування в Україні вказує на
більш суттєвий її рівень, стійке зростання (з 17,6% у 2000 р. до 31,0% у 2006
р.) в порівнянні з експортом [96]. В результаті такої асиметрії імпорт
перевищує експорт і збільшує від’ємне сальдо в торгівлі продукцією
машинобудування. Якщо попит на внутрішньому ринку буде орієнтуватися на
імпортні товари, то шанси видужання вітчизняної промисловості залишаться
примарними [159, с.7]
Значне скорочення обсягів випуску промислової продукції обумовило зростання
витрат виробництва, які є важливими показниками ефективності використання
ресурсів та конкурентоспроможності продукції. Структура витрат на виробництво
та витрати на одиницю виробленої продукції (робіт, послуг) за основними видами
промислової продукції, наведені в таблиці 2.2. Найбільшу частку складають
матеріальні витрати, питома вага яких зростає. Частка витрат на оплату праці
незначно збільшилась у 2006 р. (на 0,4%), однак така зміна не достатня для
впливу на мотивацію персоналу.
Таблиця 2.2
Структура витрат з реалізованої продукції та операційні витрати на одиницю
реалізованої продукції за видами промислової діяльності, % [134 c.110]
В відсотках до загальних витрат
Витрати на одиницю виробленої продукції,
коп./грн.
Матеріальні
витрати
Вартість товар