РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ сталого розвитку ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства та його складових
Відродження машинобудівної галузі, забезпечення її випереджального розвитку –
одна з найважливіших умов побудови постіндустріального суспільства, що
ґрунтується на ефективному використанні наукових знань і високих технологій.
Машинобудування має ключове значення для технологічного переозброєння всіх
галузей виробництва. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково
важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу.
На основі комплексної діагностики потенціалу підприємств машинобудівного
комплексу ми можемо прослідкувати об’єктивну картину існуючих позицій
вітчизняного машинобудування, виявити наявні резерви модернізації виробничого
апарату і спрогнозувати способи підвищення міжнародної конкурентоспроможності
продукції на внутрішньому та світовому ринках, створити потенціал
довгострокового та динамічного сталого розвитку.
Комплексну економічну діагностику потенціалу сталого розвитку підприємства
проводимо за такими етапами (рис. 2.1 ):
На першому етапі збираємо інформацію, необхідну для проведення комплексної
економічної діагностики.
На другому етапі дослідження формуємо систему показників, які потрібні для
проведення комплексної економічної діагностики, зокрема визначаємо склад
показників, які за своєю суттю відображали б особливості та закономірності
кожного з локальних потенціалів загального потенціалу розвитку.
На третьому етапі виконуємо відособлений аналіз локальних потенціалів.
На четвертому етапі порівнюємо розрахункові величини показників локальних
потенціалів за аналізований період з економічними одиницями, визнаними як
еталонні, та виконуємо їх якісний аналіз.
Рис. 2.1. Етапи проведення комплексної діагностики потенціалу підприємства
На п'ятому етапі пропонуємо застосовувати підхід, що ґрунтується на поєднанні
елементів нечіткої логіки та нейронних мереж, що дозволяє налаштовувати модель
відповідно до конкретних характеристик локальних потенціалів підприємства та
змін навколишнього економічного середовища. Таким чином, розроблена
багаторівнева структура дозволяє узгоджувати висновки про рівні локальних
потенціалів та загального потенціалу сталого розвитку підприємства.
Шостий етап передбачає на основі побудованої нейронечіткої моделі формування
системи підтримки прийняття рішень для аналізу та визначення способів
підвищення потенціалу сталого розвитку підприємства. Їх використовують для
формування цілей та стратегії розвитку підприємства.
Кожний із локальних потенціалів характеризується системою показників, які
згруповано і представлено у дод. А.
Аналіз робіт, присвячених характеристиці виробничого потенціалу [5; 146; 180],
дозволив сформувати сукупність показників виробничого потенціалу, які можна
згрупувати за ознаками виробничої, матеріальної та галузевої складових (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Сукупність показників виробничого потенціалу підприємства
Показники виробничої складової
Показники матеріальної складової
Показники галузевої складової
1. Коефіцієнт зносу основних фондів
2. Співвідношення коефіцієнтів вибуття і оновлення основних фондів
3. Коефіцієнт використання виробничих потужностей
4. Фондовіддача
5. Фондомісткість
1. Частка змінних витрат в собівартості продукції
2. Співвідношення зміни цін на сировину, матеріали і зміни цін на продукцію;
3. Матеріаловіддача
4. Матеріаломісткість
1. Коефіцієнт виробничого браку
2. Коефіцієнт експедиційного браку
3. Коефіцієнт реалізованих відходів
4. Частка повернення черствої продукції
Рівні виробничого потенціалу підприємства та їх характеристика наведено в табл.
2.2, а порогові значення показників з урахуванням рівнів виробничого потенціалу
підприємства – у табл. 2.3.
Особливою компонентою потенціалу підприємства є фінансова складова, дуже
важлива для процесу його розвитку і формування інших елементів.
Таблиця 2.2
Характеристики рівнів виробничого потенціалу підприємства
Рівень виробничого потенціалу підприємства
Характеристика
Високий
Підприємство перебуває в стані абсолютної рівноваги за всіма складовими
виробничого потенціалу відповідно до всіх критеріїв оцінки
Вищий від середнього
Підприємство ефективно працює, що відображається високими показниками рівня
розвитку; є незначні труднощі, які успішно і легко долаються
Середній
Підприємство успішно функціонує в бізнесі; є труднощі, які долаються, оскільки
спрацьовують механізми адаптації
Нижчий від середнього
Підприємство перебуває “на плаву”; рівень виробничих показників задовільний,
однак є багато труднощів щодо використання виробничих важелів
Низький
Наявність хронічних порушень більшості показників усіх функціональних складових
виробничого потенціалу: проблеми із забезпеченням підприємства основними
виробничими фондами, сировиною, матеріалами, неефективне їх використання, що
призводить до зниження якісних характеристик
Таблиця 2.3
Порогові значення показників з врахуванням рівнів виробничого потенціалу
підприємства
Показник
Рівень виробничого потенціалу підприємства
Високий
Вищий від середнього
Середній
Нижчий від середнього
Низький
Коефіцієнт зносу основних фондів
<0,4
0,4–0,49
0,5–0,59
0,6–0,69
>0,7
Співвідношення коефіцієнтів вибуття і оновлення основних фондів
<0,5
0,5–0,7
0,7–0,9
0,9–1,0
>1,0
Коефіцієнт використання виробничих потужностей
1,0
0,9–1,0
0,7–0,9
0,5–0,7
<0,5
Фондовіддача
>2,0
1,6–2,0
1,2–1,6
1,0–1,2
<1,0
Фондомісткість
<0,5
0,5–0,7
0,7–0,8
0,8–1,0
>1,0
Частка змінних витрат в собівартості продукції
>0,8
0,7–0,8
0,6–0,7
0,5–0,6
<0,5
Продовження табл. 2.3
Показник