РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ЧИННИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТАРИФІВ
НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ І ПАСАЖИРІВ
2.1. Загальна характеристика ціноутворення на різних видах транспорту
На сучасному етапі становлення та розвиток ринкової економіки в окремій країні
потребує проведення відповідних економічних реформ та забезпечення інтеграції
національної економіки в світове господарство, що неможливо здійснити без
адекватно розвинутої транспортної системи. З розвитком ринкової економіки
транспортно-економічні зв'язки як в середині країни, так і на рівні міжнародних
економічних відносин постійно ускладнюються, підвищуються вимоги до їхнього
забезпечення. Однією з головних умов виконання таких вимог є забезпечення
ефективності виробничо-фінансової діяльності транспорту, яка великою мірою
залежить від ціноутворення на транспортні послуги.
В умовах ринкової економіки ціноутворення стає головним фактором в забезпеченні
фінансової бази, необхідної для успішного функціонування господарюючого
суб'єкта. Від ціноутворення залежать обсяги прибутків, які отримує
господарюючий суб'єкт, а від обсягів прибутків - успішне рішення його
стратегічних та тактичних задач. Саме в умовах ринкової економіки ціноутворення
дедалі стає більш складним процесом, на який справляє вплив велика кількість
факторів. Врахування ціноутворюючих факторів при встановленні цін на продукцію
(послуги) дозволяє досягати кращих результатів господарювання і забезпечувати
підвищення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів на відповідних
ринках. Це повною мірою стосується різних видів транспорту, які з одного боку
входять до єдиного транспортного комплексу країни, а з іншого – конкурують між
собою на ринку транспортних послуг.
Перехід від адміністративно-командної економіки до розвитку ринкових відносин в
Україні супроводжувався змінами інституційного положення різних видів
транспорту. На відміну від інших видів транспорту залізничний залишився в
державній власності, а його монопольне становище та жорсткий централізм в
управлінні на перших етапах реформування підсилилися. Це явилося однією з
головних причин запровадження державного регулювання ціноутворення на вантажні
та пасажирські залізничні перевезення. Державне регулювання ціноутворення на
продукцію і послуги суб'єктів господарювання, які займають на відповідних
ринках монопольне положення, цілком виправдано, оскільки запобігає встановленню
монопольно високих цін. Однак при цьому державне регулювання є ефективним не
тільки в разі недопущення встановлення монопольно високих цін, але й при
забезпеченні подальшого розвитку відповідних суб'єктів господарювання.
Ефективність державного регулювання ціноутворення цілком залежить від чинного
законодавства, яке може як позитивно, так і негативно впливати на формування
цін і тарифів на транспортні послуги. При цьому державне регулювання може як
сприяти підвищенню конкурентоспроможності залізничного транспорту на ринку
транспортних послуг, так і навпаки створювати умови, за яких конкуруючи види
транспорту будуть мати штучні конкурентні переваги.
Основними конкурентами залізниць по вантажних перевезеннях є автомобільний та
морський види транспорту, а по пасажирських – автомобільний. Формування ціни на
вантажні перевезення на морському транспорті складається з вартості перевалки
вантажів у морських портах і вартості перевезення вантажів (фрахтових ставок).
Фрахтова ставка містить у собі як плату судновласникам за утримання судна в
рейсі, так і оплату портових зборів за надані судам послуги по забезпеченню
безпечної проводки суден у порт і з порту, включаючи стоянку в порту. Фрахтові
ставки державою не регулюються і їхній рівень визначається світовими цінами, що
склалися на ринку цих послуг, тому вони є високорентабельними, а перевезення
вантажів морським видом транспорту комерційно вигідним. Тарифи на додаткові
роботи і послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України,
підлягають державному регулюванню. В транспортних витратах вантажовласників,
які користуються послугами морського виду транспорту для перевезення вантажів,
платі за додаткові роботи і послуги, надані морськими портами, належить
незначна питома вага, тому державне регулювання тарифів на ці додаткові роботи
і послуги не справляє визначального впливу на ефективність ціноутворення на
перевезення вантажів морським видом транспорту.
На автомобільному транспорті по вантажних перевезеннях застосовуються договірні
тарифи, які встановлюються за домовленістю сторін, а по пасажирських
перевезеннях автобусами міжміських міжобласних маршрутів – встановлюються
Мінтрасзв’язку за погодженням з Мінекономіки та з питань євроінтеграції. У
відповідності до чинного законодавства збитки від безкоштовного перевезення
пасажирів або за пільговими тарифами цілком компенсуються автотранспортним
підприємствам. На відміну від автотранспорту, де достатньо просто встановити
кількість пасажирів, перевезених безкоштовно або за пільговими тарифами, на
залізничному транспорті вельми проблематичним залишається облік обсягів таких
перевезень у приміському сполученні, що ускладнює отримання залізницями в
повному обсязі компенсацій, передбачених законодавством.
Таким чином, найбільш суттєвий вплив державне регулювання справляє на
ціноутворення по залізничних перевезеннях, тому нормативно-правова база з
ціноутворення на залізничному транспорті є одним з тарифоутворюючих чинників,
який має постійно аналізуватися та враховуватися при визначенні залізничних
тарифів з метою підвищення ефективності тарифної політики, яку залізниці
проводять на ринку вантажних та пасажирських перевезень.
Інтеграційні процеси, що відбуваються на європ
- Київ+380960830922