Вы здесь

Внутрішньофірмова ідеологія: соціально-філософський аналіз

Автор: 
Волобує Владіслав Владіславович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U001492
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОФІРМОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ
2.1. Природа, сутність та зміст внутрішньофірмової ідеології
Головна мета теоретичного аналізу внутрішньофірмової ідеології вимагає, з
одного боку, розкрити морфологічний аспект даного явища, а з другого - показати
його функціональний вплив як на формоутворення та підтримку функціонування
соціального організму фірми, так і на поведінку сукупного працівника, на
професійні групи, що діють у рамках виробничого процесу, на особистість
окремого працівника. Такий аналіз внутрішньофірмової ідеології бажано починати
з уточнення її природи, потім послідовно розглянути сутність, зміст, функції та
механізм впливу на формування соціального організму фірми, який є об’єктивною
складовою даного соціального явища, та на колектив у межах виробничої
діяльності, який є його суб’єктивною складовою. Також треба генетично
відпрацювати саме поняття “внутрішньофірмова ідеологія”.
Виходячи з вищевикладеного, ми вважаємо, що у ході висвітлення генезису
внутрішньофірмової ідеології треба розглядати цей аспект не у вузькому значенні
- як тільки походження, виникнення, - а в більш широкому, тобто як: зародження
предмету дослідження; наступний процес його розвитку; прояв даного явища у
повсякденному бутті виробничих фірм. Ми вважаємо доцільним також зробити це на
матеріалі української дійсності з широким залученням світового досвіду.
При цьому слід зважати на ту обставину, що внутрішньофірмова ідеологія, як
будь-яке явище соціального світу детермінується двома чинниками: підставою та
умовами. Це означає, що ми спочатку повинні розглянути його властивості,
виходячи з природи ідеології як відносно самодостатнього явища, здатного до
саморозвитку, а потім проаналізувати вплив на нього з боку умов, що
сформувались і діють на макрорівні.
У спробі провести соціально-філософський аналіз поняття "внутрішньофірмова
ідеологія" через розкриття генезису і сутності цього явища, дослідники сьогодні
стикаються з проблемою сутнісної, категоріальної, структурної, функціональної
його розмитості. Полягає це в тому, що внутрішньофірмова ідеологія ні як
система ідей, ні як специфічна діяльність, ні як процес в теорії соціальної
філософії і практиці управління не освоєна. Як у різних якостях (ідея, система,
відносини, діяльність, процес), так і за своїми функціями вона має декілька
самоназв, або розділена між декількома категоріями соціальної філософії та
теорії управління, або не фіксується взагалі.
Як результат, у дослідженні з необхідністю довелось розглядати декілька
самоназв і межових категорій, таких як: "філософія", "ідеологія", "ідеологічний
клімат", "ідеологізоване управління", "політика", "дух фірми", "стандарт
поведінки", "атмосфера корпорації", "внутрішня філософія", "ділове кредо",
"індоктринація", "місія", "кодекс поведінки", "виховання лояльності",
"традиції", "неофіційні гарантії", "спосіб думок компанії", "психологічний
клімат" і так далі, що у свою чергу в різних теоріях і в різний час можуть бути
переплетені, виступати як складові частини один одного і т.п. Тож привести до
єдиного знаменника таке багатоманіття визначень може тільки філософський
аналіз, який шляхом узагальнення змісту наведених понять має розкрити сутність,
зміст та структуру даного явища.
Проблема висвітлення генезису внутрішньофірмової ідеології з позиції підстави,
тобто такого явища, яке на рівні фірми, галузі, регіону, етносу, нарешті,
суспільства має одні і ті ж самі властивості, змушує нас звернутися до її
прототипу - ідеології макрорівня. Раніше ми вже неодноразово наводили різні
визначення ідеології макрорівня. Найбільш повним, на нашу думку, є визначення
ідеології, дане на початку ХХ століття Е.Л.Радловим: "Ідеологія (наука про
ідеї) - французька назва для психології, логіки і науки про пізнання. Взагалі
ідеологія є деякого роду філософія, що намагається встановити практичні правила
виховання, етики і політики, базуючись на точному і систематичному знанні
фізіологічного і психологічного життя і властивостей фізичного світу"
[225;284]. У даному визначенні особливо привабливим є підхід, коли пропонується
зрозуміти сутність ідеології саме на стику таких наук, як фізіологія,
психологія, політологія, соціологія, і коли саме філософське осмислення
результатів прикладних досліджень у різних галузях науки може дати відповідь на
питання як про сутність ідеології макрорівня, так і про сутність ідеології
мікрорівня, і в цьому значенні - відповідь на питання про сутність
внутрішньофірмової ідеології.
При цьому сучасне розуміння соціально-економічного завдання фірми дозволяє
говорити про наявність або необхідність формування внутрішньофірмової
ідеології, як обов’язкового чинника породження та підтримки функціонування
фірми. Очевидно, що такий підхід до використання ідеології є виваженою
політико-економічною стратегією і тактикою діяльності фірми, побудованою на
усвідомленні специфічних корпоративних або фірмових інтересів, в реалізації
яких зацікавлені всі працівники даної фірми.
Одночасно ця ідеологія передбачає систему нормативних правил, які регламентують
виробничі та соціально-психологічні відносини всередині саме фірми між її
членами і є обов’язковими для всіх [214;226]. Прикладом можуть слугувати
міркування Тоєхіро Коно, одного з видатніших теоретиків японського менеджменту:
"Філософія не тільки дає мотивацію працівнику, але і додає напрямок стратегії.
Приблизним відбитком філософії є кредо. Його зміст включає виклад місії, мети,
основного напрямку стратегії і структури і кодексу поведінки" [112;100].
Оскільки внутрішньофірмова ідеологія є складовою частин