Розділ 2
Обґрунтування методик і організація роботи
2.1. Організація дослідження
2.1.1. Методологія дослідження
Окрім загально філософської методології, гігієна має свою предметну методологію. Під предметною методологією гігієни мається на увазі сукупність науково обґрунтованих методів і методик, що використовуються при вивченні впливу фізичних, хімічних, біологічних, психогенних факторів оточуючого середовища, соціально-економічних умов на організм людини, а також впливу фізіологічної, побутової та промислової діяльності на оточуюче середовище.
Ми використовуємо медичне обстеження вибірки з генеральної сукупності за допомогою фізіологічних, психофізіологічних, санітарно-статистичних методів, методу санітарного обстеження - професіографії.
Як свідчать результати досліджень, характер психофізіологічних якостей, що обумовлюють придатність людини до якого-небудь виду праці тісно пов'язаний зі специфікою професійної діяльності, що потребує поряд із використанням загальних методичних підходів певної диференціації у виборі методів дослідження, математичного апарату оцінки інформативності критеріїв, надійності прогнозу [45, 289].
2.1.2. Організація дослідження
Успіх професійної психодіагностики великою мірою залежить від вибору методичних принципів та методик, що адекватні цілям та задачам дослідження [78, 153, 175, 176, 267]. Виходячи з характеру завдань дисертаційного дослідження, нами використані методи, спрямовані на вивчення функцій центральної нервової системи. Метод психофізіологічного тестування близький до лабораторного аналітичного експерименту. Відбір методик та побудова системи психофізіологічного відбору базується на спрощеній інформаційній моделі діяльності машиністів електровозів пасажирських перевезень.
Вибір комплексу психофізіологічних методик проводився з урахуванням інформативності та специфічних особливостей діяльності машиністів та вимог спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету по нагляду за охороною праці №263\121 від 3.09.94 року. Підходи до вибору методик відповідають поглядам інших дослідників [25, 92, 93, 112, 154, 233, 248].
Обстеження проводилось на базі локомотивного депо Київ-пасажирський. Усього обстежено 213 осіб. Досліджувались психофізіологічні показники 97 машиністів електровозів пасажирських перевезень та 116 помічників машиністів локомотивів, віком від 21 до 47 років із стажем від 2 до 25 років. Кожен обстежуваний проходив дослідження за всіма описаними нижче тестовими методиками, що реалізовані у програмно-апаратному комплексі психофізіологічних досліджень "Діагност" (розробка НВО Квант).
В дослідженні брали участь члени локомотивних бригад без відхилень у стані здоров'я. Психофізіологічне тестування проводилося в першій половині дня, після попереднього дня відпочинку. Робота починалась із загальної інструкції. Усі обстежувані були попереджені, що у зв'язку з необхідністю вдосконалення системи профвідбору, вони зобов'язані пройти обстеження за новою програмою. Обов'язковою умовою є дотримання інструкцій до тестів.
2.2. Метод професіографії
Професійна діяльність досліджується методами професіографії, її головна мета - знаходження психофізіологічних якостей, що є основою забезпечення високого професійного рівня в конкретній спеціальності [163, 171]. Специфіка складання професіограми з метою професійного відбору - це орієнтація на вивчення відносно стійких, стабільних властивостей, за якими можна диференціювати людей по ефективності праці. Професіографія включає - опис професії, мету та задачі, критерії ефективності виконання роботи, психофізіологічний зміст трудового процесу, ергономічну оцінку використовуваної техніки та обладнання, соціально-економічні та гігієнічні умови праці.
Розробка об'єктивних критеріїв придатності до конкретної професії вимагає проведення фізіолого-гігієнічної оцінки умов трудової діяльності, створення професіограми та психограми з метою визначення вимог професії до психофізіологічних якостей людини [216, 291, 358, 374]. За В.А.Бодровим [18] психограма повинна включати опис психофізіологічних функцій та аналізаторних систем, що знаходяться під переважним навантаженням та мають важливе значення для забезпечення процесу роботи; характеристику включення в роботу різних аналізаторів, їх взаємодію, ступінь напруженості в різні періоди часу; переважний тип установки (на безпеку, швидкість, надійність і т.ін.); вимоги до пам'яті (оперативної, короткотермінової, довготермінової); характеристику способів та швидкості переробки інформації; вимоги до широти та чіткості асоціацій, гнучкості, критичності та продуктивності мислення; наявність та частоту ситуацій, що потребують великих вольових зусиль та викликають емоційну напруженість; необхідність професійного спілкування та вимоги до комунікативних рис особистості.
2.3. Методики оцінки основних властивостей нервової системи
2.3.1. Методики визначення сенсомоторних реакцій
Визначення часу простої зорово-моторної реакції на світловий подразник (геометричні фігури). Сутність методики полягає у вимірі часу рухової реакції у відповідь на світловий подразник [64]. У даному режимі подається 30 подразників у випадковому порядку. Тривалість експозиції - 1,0 сек., інтервал між подразниками 0,2-2,0 сек.
З метою отримання якомога більшої кількості інформації з кожного тесту нами реєструвались та розраховувались наступні показники: загальний час виконання тесту (ПСМР_ЗЧ), середнє значення латентного періоду зорово-моторної реакції - ЛП ЗМР (ПСМР_ЛП), середнє квадратичне відхилення (ПСМР_СігЛП), коефіцієнт варіації (ПСМР_ВарЛП), відсоток помилкових реакцій (ПСМР_Пом). Для описання форми гістограми розподілу латентних періодів сенсомоторних реакцій ми застосували інформаційний підхід Ю.П.Горго [54], коли визначається так звана міра "організації" масиву даних. За формулою (2.1) розраховується коефіцієнт ентропії (ПСМР_Ентр).
, (2.1)
де - кількість попадань у даний клас