РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Предмет дослідження
Предметом дослідження були проби фасованої питної негазованої води, що реалізується в торгівельній мережі України, які аналізувались на:
- кількісну характеристику загального мікробного обсіменіння (ЗМО) бактеріями, що виростають за температури 370С протягом 24 год.;
- кількісну характеристику ЗМО бактеріями, що виростають за температури 220С протягом 72 год.;
- наявність P. aeruginosa в 1 дм3 води;
- кількість дріжджевих та плісневих грибів в 300 см3 води;
- колі - індекс бактерій групи кишкових паличок (БГКП) в 1 дм3;
- виявлення E.coli в 1 дм3;
- кількість бактеріальних ендотоксинів в 1 см3 води;
- виявлення наявності консервантів у воді;
- виявлення впливу продуктів метаболізму, які утворювались під час життєдіяльності мікроорганізмів в пробах води, на біологічні об'єкти;
- кількісну характеристику основного хімічного складу води (біля 40 показників);
- наявність умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, вивчення зміни видів мікроорганізмів при зберіганні води;
- виявлення ролі фізико-хімічних факторів на динаміку розвитку мікроорганізмів;
- вивчення впливу тари на розмноження мікроорганізмів;
На підприємствах вітчизняних виробників водопідготовка здійснювалась за такою стандартною схемою: джерело водопостачання (артезіанські скважини різного рівня залягання водоносного горизонту) - накопичувальна ємність - піщано-гравійний фільтр - фільтр тонкої очиски - накопичувальна ємність - ультра-фіолетове опромінення - розлив - готова продукція.
Проби фасованої питної негазованої води відбирались з торгівельних точок різних регіонів України працівниками Українського центру з проблем захисту прав споживачів Держспоживстандарту України і доставлялись на дослідження згідно угод про співробітництво від 12. 02. 2002 р. та 18. 03. 2003 р. між вказаним вище центром та інститутом гігієни та медичної екології ім О. М. Марзеєва.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Методи визначення основних показників якості води в мікробіологічному відношенні.
- Визначення ЗМО 370С-24 год.
Суть методу заключається у визначенні в 1 см3 води загального вмісту мезофільних, мезотрофних аеробів та факультативних анаеробів, які здатні виростати на поживному агарі даного складу за температури 370С протягом 24 год, утворюючи видимі колонії при збільшенні в 2-5 разів. Дослідження проводилось згідно методики "Визначення загальної кількості бактерій у воді", описаної в п.4 (4.1.1.- 4.1.13) ГОСТ 18963-73 "Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа" [114].
- Визначення ЗМО 220С-72 год.
Суть методу заключається у визначенні в 1 см3 води загального вмісту мезофільних, мезотрофних аеробів та факультативних анаеробів, які здатні виростати на поживному агарі даного складу за температури 220С протягом 72 год, утворюючи видимі колонії при збільшенні в 2-5 разів. Дослідження проводилось згідно методики "Визначення загальної кількості бактерій у воді", описаної в п. 4 (4.1.1.- 4.1.13) ГОСТ 18963 -73 [114], було змінено лише температуру та строки інкубації, замість 370С чашки з посівами витримувались за температури 220С протягом 72 год.
- Виявлення P. aeruginosa у воді.
Суть методу полягає у виявленні наявності Pseudomonas аeruginosa в 1 дм3 воді (якісний метод). Для даного дослідження застосовували метод мембранної фільтрації, який детально описаний в доповненні №1 до загальної статті ДФ СРСР ХІ видання в розділі "Метод мембранной фильтрации" [115]. Через фільтр пропускали 1 дм3 води, подальше відмивання фільтру не застосовували. Наступні етапи дослідження описані в методичних рекомендаціях по виявленню та ідентифікації
P. aeruginosa з об'єктів оточуючого середовища [116].
- Методика кількісного визначення дріжджевих та плісневих грибів у воді.
Суть методу заключається у визначенні в 300 см3 води кількісного вмісту дріжджевих та плісневих грибів, які здатні виростати на агарі Сабуро за температури 240С протягом 3-5 діб. Застосовували метод мембранної фільтрації, у відповідності з [115]. Після фільтрації фільтр переносили на чашку з середовищем Сабуро і проводили подальше випробування згідно ГОСТ 10444.12-88 [117].
- Визначення колі-індексу БГКП (бродильний метод).
Суть методу полягає в посіві визначених об'ємів води і підрощуванні при 370С в середовищах накопичення з наступним висівом бактерій на тверде поживне середовище Ендо, диференціюванні колоній, що виросли та визначення найбільш вірогідного числа бактерій групи кишкових паличок в 1 дм3 води по таблицях. Методика детально описана в п.4 (4.2.14 - 4.2.23) ГОСТ 18963-73 [114].
- Виявлення E.coli (бродильний метод).
Суть методу полягає в посіві визначених об'ємів води і підрощуванні при 370С в середовищах накопичення з наступним висівом бактерій на тверде поживне середовище Ендо та виявлення наявності кишкових паличок (в основному Escherichia coli), які здатні ферментатувати лактозу до кислоти та газу при 430С в присутності інгібіторів сторонньої мікрофлори. Методика аналогічна з попереднім пунктом 2.2.3.1, лише проводяться додаткові дослідження по п. 4.3 (4.3.2-4.3.4) ГОСТ 18963-73 [114].
2.2.2. Визначення бактеріальних ендотоксинів у пробах води за допомогою ЛАЛ-тесту (метод В - напівкількісний метод гелеутворення).
Суть методу полягає у напівкількісному визначенні бактеріальних ендотоксинів в 1 см3 воді. В основі цього методу лежить процес фізико-хімічної взаємодії ендотоксинів з лізатом клітин (амебоцитів) крові мечехвостів, в результаті якої проходить утворення гель-тромбу. Методику виконували у відповідності з п.2.6.14. "Бактеріальні ендотоксини" ДФ України 2001 р. [118].
2.2.3. Виявлення впливу продуктів метаболізму, які утворювались під час життєдіяльності мікроорганізмів в пробах води, на біологічних об'єктах (метод біотестування).
Суть методу полягала у визначенні: 1) загальної токсичної дії ендотоксинів, які були виявлені в бутильованій воді, на рослинах (ц
- Київ+380960830922