Ви є тут

Особливості умов праці і стану здоров'я робітниць віскозного виробництва та профілактика їх захворюваності.

Автор: 
Дроботенко Володимир Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U004270
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи
2.1. Об`єм і методи гігієнічних досліджень
Гігієнічна оцінка умов праці проводилась на підставі опрацювання
санітарно-технічної документації за даними гігієнічних досліджень, які
виконувались у хімічному, прядильному та текстильному цехах віскозного
підприємства ВАТ “Черкаське хімволокно”. Вивчались: санітарно–гігієнічні
паспорти цехів, посадово-виробничі інструкції робітників найбільш типових
професій та матеріали атестації їх робочих місць, а також санітарно-гігієнічні
характеристики умов праці осіб з підозрою на професійні захворювання.
Хімічні фактори повітря робочої зони, рівні ВШ, параметри мікроклімату та
освітленість в цехах оцінювали за результатами власних досліджень та за
матеріалами, наданими промисловою санітарною лабораторією підприємства.
Гігієнічні дослідження проводились в холодний та теплий періоди року протягом
1997–2000 рр. з використанням обладнання та вимірювальної апаратури
санітарно-епідеміологічної станції м. Черкас. При цьому висловлюємо щиру подяку
лікарю з відділу гігієни праці Підгаєвському Володимиру Дмитровичу за допомогу
у вирішенні організаційних та технічних питань.
Рівні загазованості парами СВ визначались методом колориметрії згідно
методичних вказівок МВ № 1686-77 від 17.04.77. В хімічному цеху виконано 92
досліджень, в прядильному - 112, в текстильному 46.
В кожному цеху проведено 98 замірів ВШ, які виконувались шумоміром ВШВ-003М.
Дослідження та гігієнічна оцінка отриманих результатів здійснювалась згідно
санітарних норм - ДСН 3.3.6.037–99 [32].
Рівні освітленості на робочих місцях визначили за допомогою люксметра Ю-116.
Результати вимірювання оцінювали згідно CНиП II–4-79 “Естественное и
искусственное освещение. Нормы проектирования”.
Температура та вологість повітря вимірювалась у цехах за допомогою психрометра
Ассмана, швидкість руху повітря визначалась термоанемометром типу ТА-ЛИСТ.
Оцінка отриманих результатів з урахуванням категорії робіт проведена згідно
вимог санітарних норм - ДСН 3.3.6.042-99 [33].
Дані щодо характеру виконаних гігієнічних досліджень наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Обсяг та технічно-методичне забезпечення гігієнічних досліджень
№ п/п
Вид досліджень
Кількість дослід-жень
Обладнання та апаратура
Нормативна документація
1.
Визначення вмісту сірковуглецю
250
Газові детекторні трубки
МВ № 1686 –77 від 17.04.77
2.
Вимірювання рівня виробничого шуму
294
ВШВ–003 М2
ДСН 3.3.6.037–99
3.
Визначення швидко-сті руху повітря
72
Термоанемо-метр типу ТА–ЛИСТ
ДСН 3.3.6.042–99
4.
Вимірювання температури та вологості повітря
72
Психрометр Ассмана
ДСН 3.3.6.042–99
5.
Визначення рівнів освітленості
48
Люксметр
Ю–116
CНиП II–4-79 “Естественное
и искусственное освещение. Нормы проектирования”
Оцінку вмісту інших хімічних чинників у повітрі робочої зони (сірководню,
сірчаної кислоти та пилу віскозних волокон) і характеристику важкості та
напруженості трудового процесу робітників окремих професій проводили за
результатами попередніх досліджень, виконаних фахівцями лабораторії міської
санітарно-епідеміологічної станції.
Гігієнічну оцінку умов праці робітників основних професій на досліджувальних
дільницях проводили згідно “Гігієнічної класифікації праці за показниками
шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та
напруженості трудового процесу” [20]. Отримані результати математично оброблені
з вираховуванням середніх величин, їх похибок та критерію достовірності
відхилень за допомогою пакету прикладних статистичних програм “Statgraf”.
2.2. Вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і професійної
захворюваності
Тимчасова непрацездатність на ВАТ “Черкаське хімволокно” вивчалась за
рекомендаціями Н.В. Долге, А.Я. Юркевич (1984) [27] та О.П. Яворовського (2000)
[18] шляхом обробки персональних “Карт обліку тимчасової непрацездатності” та
статистичних форм 23-ТН за 4 (1997-2000) роки. До обстежуваного контингенту
увійшли біля 5,3 тис. “цілорічнопрацюючих” зі стажем роботи не менше 1
календарного року.
З метою установлення впливу конкретних виробничо-професійних факторів на
формування структури та інтенсивності захворюваності серед працюючих, в т. ч.
робітників основних професій даного виробництва, показники ЗТВН оцінювались в
декількох порівняннях:
1) аналіз показників (випадки та дні на 100 працюючих) ЗТВП за рядком 18.0
(разом усі хвороби ) форми 23-ТН на віскозному підприємстві ВАТ “Черкаське
хімволокно” у порівняні з аналогічними показниками по Черкаській області та
іншим регіональним хімічним підприємством (ВАТ “Азот”), де має місце комплексна
дія хімічних факторів (аміак, хлор, бензол та їх похідні, циклогексан,
капролактам, кислоти, луги) і відсутній впливу СВ;
2) аналіз показників ЗТВП (випадки на 100 працюючих) на ВАТ “Черкаське
хімволокно” за структурою основних нозологічних форм у порівняні з аналогічними
показниками по регіону;
3) аналіз показників ЗТВП (випадки на 100 працюючих) за хворобами нервової
системи серед робітників ВАТ “Черкаське хімволокно” та ВАТ “АЗОТ”;
4) аналіз структури ЗТВП (випадки на 100 працюючих) за основними нозологічними
формами серед робітників:
- хімічного цеху, де має місце загазованість парами СВ, максимальні разові
концентрації якого в повітрі робочої зони балансують на верхній межі ГДК;
- прядильного цеху, де, поряд із загазованістю парами СВ в концентраціях, що
перевищують ГДК, на працюючих діє ВШ, рівні якого перевищують ГДР;
- текстильного цеху, де робітники зазнають впливу підвищених рівнів ВШ при
слідових експозиціях СВ;
- дільниці домоуправління, де відсутня дія шкідливих факторів.
З метою оці