РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Методичний підхід і програма досліджень.
Методика проведених досліджень ґрунтується на одному з положень теорії про вплив мікроелементів, зокрема важких металів, на здоров'я людини, відповідно якого як нестача, так і надлишок мікроелементів в навколишньому середовищі викликає порушення фізіологічної рівноваги і призводить до різної патології. Для оцінки ступеня можливого ризику, що виникає при хронічній дії важких металів на організм людини, необхідно було визначити їх вміст у різних об'єктах навколишнього середовища, сумарне надходження в організм (за добу) і навантаження на нього, вміст в біологічних середовищах людини.
2.1. Матеріали і методи вивчення вмісту важких металів в об'єктах навколишнього середовища, продуктах харчування, біологічних середовищах організму людини.
Дослідження щодо визначення вмісту важких металів в об'єктах біосфери (атмосферному повітрі, питній воді, грунті), харчових продуктах, виготовлених з місцевої сировини, біологічних середовищах людини (кров, сеча, волосся) проводилися в лабораторії фітохімічної оцінки рослинної сировини Донецького ботанічного саду НАН України, в лабораторіях обласної, міської і районних санітарно-епідеміологічних станцій, регіонального відділення державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища, державного управління екологічної безпеки. Окрім цього, були використані результати Артемівської геологорозвідувальної експедиції об'єднання "Донбасгеологія".
Об'єктами досліджень стали атмосферне повітря (16577 проби), питна вода поверхневих і підземних вододжерел (4925 проб), грунт (3416 проб), продукти рослинного (зернові, хлібобулочні вироби, овочі і фрукти) і тваринного (м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти) походження (2788 проб).
Гігієнічна характеристика забруднення атмосферного повітря досліджуваних міст і сільських районів Донецької області свинцем, ртуттю, марганцем, нікелем, кадмієм, міддю, цинком і хромом проводилося за даними постів спостереження обласної СЕС, стаціонарних постів спостереження Державного комітету з гідрометеорології і контролю природного середовища, органів Державного санітарно-епідеміологічного нагляду згідно з інструкцією Міністерства охорони здоров'я СРСР "Методичні вказівки з питань збору, обробки і порядку представлення даних про зміни в стані здоров'я населення, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів" в період з 1980 по 2002 рік.
Пости спостереження розміщувалися на відкритих, провітрюваних з усіх боків, майданчиках населених місць. Число постів і їх розташування визначалося з урахуванням чисельності населення, площі населених пунктів, рельєфу місцевості, ступеня розвитку промисловості, мережі автомагістралей з інтенсивним рухом. Відбір проб повітря проводився за повною програмою спостережень. Це дозволяло одержати інформацію про разові і середньодобові концентрації важких металів в атмосферному повітрі населених пунктів. Санітарно-гігієнічні лабораторії санепідслужби і лабораторії Держкомгідромету, що займалися дослідженням атмосферного повітря, були оснащені належним устаткуванням, необхідним для відбору проб повітря, приладами контролю за якістю навколишнього середовища.
Всього проаналізовано 16577 проб атмосферного повітря в 19 містах і 14 сільських районах Донецької області за результатами вимірювань 46 постів СЕС, 34 постів Держкомгідромету, 98 постів великих промислових підприємств Донецької області.
Відбір проб і визначення середньодобових концентрацій важких металів в атмосферному повітрі досліджуваних міст і сільських районів здійснювався відповідно до "Керівництва по контролю забруднення атмосфери" РД 52.04.186-89 з використанням атомно-абсорбційного методу. Гігієнічна оцінка фактичного забруднення повітря важкими металами проводилася шляхом порівняння одержаних даних з гранично допустимими концентраціями (ГДК) відповідно до методичних вказівок "Щодо оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря", інструкції Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я СРСР № 3086-84 від 26.05.1984 р. "Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць". Ступінь фактичного забруднення кількісно оцінювався за кратністю перевищення ГДК металу. Кратність перевищення ГДК встановлювалася шляхом поділу фактичної концентрації металу в повітряному басейні за добу на величину відповідної за часом усереднювання ГДК [117,118].
Гігієнічна оцінка ступеня забруднення питної води здійснювалася за результатами власних досліджень і аналізів, проведених лабораторіями органів Держнагляду і Держкомгідромету області. Відбір проб проводився на 10 річках в 12 пунктах на 19 створах: р. Кальміус (вище і в межах м. Маріуполя); р. Булавін (вище і нижче м. Єнакієвого); р. Глечик (у межах с. Новоселівки); р. Ольхівка (вище і нижче м. Шахтарська); р. Бахмут (вище і нижче м. Артемівська, а також в межах с. Дронівка); р. Мокра Плотва (вище і нижче м. Слов'янська); р. Кривий Торець (в межах м. Дружківка); р. Сухий Торець (у межах с. Черкаського). Загальний обсяг досліджень склав 2844 проби.
У питній воді за стандартними методиками визначали: мідь, марганець, свинець, цинк, хром, нікель, кадмій і ртуть. Проби води відбиралися і аналізувалися згідно з ГОСТом 2874-84 "Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю" [119,120].
Гігієнічна оцінка підземних вод і грунтів на вміст у них важких металів здійснювалася за матеріалами звітів Артемівської геологорозвідувальної експедиції об'єднання "Донбасгеологія" в 1988 - 1990 роках "Комплексна оцінка регіональних техногенних змін гідрохімічних умов Донецької області", інформаційними звітами Артемівської гідрогеологічної партії за результатами тематичних робіт періоду 1990 - 1994 р. "Режим, державний перелік і оцінка стану підземних вод Донецько