Розділ 2
Обсяг і методи дослідження
Вибір об'єкта дослідження в даній роботі значною мірою обумовлений необхідністю
обґрунтування ГДК аерозолю гумату амонію в атмосферному повітрі, одержання
комплексної токсиколого-гігієнічної характеристики досліджуваної речовини та
розробки заходів профілактики щодо попередження його негативного впливу на
здоров'я населення (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Види та обсяг проведених досліджень
п.п
Види досліджень
обяг
проведених досліджень
1.
1.1
Натурні дослідження
Метеорологічні фактори (температура, відносна вологість, швидкість руху
повітря, атмосферний тиск)
1200
1.2
Визначення концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі: – пил
– NH3, SO2, NO2, CO
600
620
2.
2.1
Експериментальні дослідження
Показники функціонального стану тварин:
4800
2.2
Визначення показників периферичної крові:
9900
2.3
Визначення показників лейкоцитарної формули:
24800
2.4
Вимір показників ЕКГ, СПП
4800
2.5
Визначення біохімічних показників у сироватці крові
31740
2.6
Визначення показників реактивності морських свинок при шкірно-резорбтивній дії
16960
2.7
Визначення показників репродуктивної функції
18100
3.
Патоморфологічні дослідження органів тварин
1384
4.
Вивчення захворюваності населення (за медичною документією)
33452
У зв'язку з широкою хімізацією сільського господарства, що супроводжується
постійним забрудненням величезних територій токсичними речовинами, оцінка
взаємодії ксенобіотиків з організмом є необхідною умовою визначення ступеня
небезпеки і гігієнічного нормування в об'єктах навколишнього середовища.
Надходячи до організму, шкідливі речовини можуть неоднаково впливати на різні
компоненти клітин і тканин, безпосередньо чи опосередковано брати участь у
метаболічних процесах [117].
Експериментальна частина дослідження виконана відповідно до методичних вказівок
“Временные методические указания по обоснованию предельно допустимых
концентраций (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест”
(М., 1989).
З огляду на можливість гострого отруєння було виконано дослідження з визначення
параметрів гострої токсичності гумату амонію на щурах з масою тіла 200-220 г,
мишах – 20-24 г, які підлягали дрібному, внутрішньошлунковому введенні даної
речовини у дозах 1000-15000 мг/кг [118, 119].
При визначенні шкали доз, що підлягають оцінці, скористалися рекомендаціями
Deichman і dе Вlаnе [120, 121]. Розрахунок середньосмертельнії дози (ЛД50)
зроблено за методом В.Б. Прозоровського [122].
Літературні дані про накопичення хімічних речовин в організмі тварин при
гострому й хронічному впливі спонукали до вивчення кумулятивних властивостей
гумату амонію. Місцево-дратівну дію вивчали на кролях. Препарат у кількості 50
мг уводили в конўюнктивальний мішок одного ока, друге було контролем очей
кроликів. Ефект враховували після 4-ої години й далі спостерігали протягом
тижня. [123]. Шкірно-подразливу і шкірно-резорбтивну дію вивчали шляхом
багаторазового занурення хвостів щурів у концентрований розчин гумату амонію,
через 24 години візуально оцінювали реакцію шкіри. Ступеня виразності
подразнюючої дії здійснювався у відповідності до методичних вказівок [124]. Про
токсичну дію речовини при повторних впливах на шкіру судили по зовнішньому
вигляду, приросту маси тіла, величині СПП. Після 20 аплікацій гумату амонію на
шкіру хвостів щурів у крові тварини визначали вміст гемоглобіну, еритроцитів,
лейкоцитів.
Вивчали кумулятивні властивості ГА [125], розраховували індекс кумуляції (І
кум) [126], враховували загибель тварин в умовах гострого досліду протягом
першої доби і загибель протягом усього періоду спостереження.
Як відомо, специфічним механізмом ушкоджуючої дії токсичних сполук на організм
є блокування функціонально активних груп біомолекул, зокрема, сульфгідрильних
груп (SН-груп). Порушення окисних процесів, що розвиваються внаслідок
блокування SН-груп, лежить в основі механізму кардіотоксичної дії різних
речовин [127]. Крім того, у процесі інтермедіального обміну при патологічних
станах ендогенні біологічно активні речовини, що містять SН-групи, переходять у
дисульфідні сполуки. Тому кількісна характеристика тіолових груп дозволяє
оцінити стійкість гомеостазу організму. Одним із точних методів визначення SН -
груп у крові є фотометричний, якими ми і скористалися у наших дослідженнях
[128].
До дії хімічних сполук дуже чутливі ферментні системи, тому зміна активності
ферментів може бути використана в якості біохімічного критерію різних
біологічних ефектів шкідливих речовин [129].
Зміна активності трансаміназ є індикатором, що вказує на порушення проникності
клітинних мембран і деструктивних процесів, що розвиваються в паренхіматозних
органах. Визначення активності аспартатамінотрансферази (АСТ) і
аланінамінотрансферази (АЛТ) у сироватці крові проводили за допомогою наборів
Біо-тест “Хемапол”*.
Активність гліколітичного ферменту лактатдегідрогенази (ЛДГ), каталізуючої
зворотню реакцію відновлення піровиноградної кислоти в молочну, досліджували
спектрофотометричним методом за залишком НАДН2 [130]. Для характеристики стану
паренхіми печінки досліджували активність лужної фосфатази за методом
Боданського з використанням субстрату -гліцерофосфату [131].
Системна ферментна дезорганізація лізосом – один з універсальних біохімічних
механізмів, що сприяє розвитку різних видів несприятливої біологічної дії
хімічних факторів навколишнього середовища [132]. Досліджено активність
маркерного ферменту лізосом – кислої фосфатази фотометром за методом
Боданського [133].
* Дослідження біологічної дії гумату амонію виконано в Ц
- Київ+380960830922