РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄМ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Функціональні резерви організму вивчали за даними стану здоров'я 1347 гірників вугільних шахт, які були обстежені під час періодичних медичних оглядів, у лабораторних, поліклінічних, клінічних і виробничих умовах. При планових медичних оглядах вивчено стан 752 гірників. У лабораторних і поліклінічних умовах обстежено 160, у клінічних - 238 робітників. У виробничих дослідженнях (до, протягом і після зміни) взяло участь 197 чоловік. Більшу частину гірників склали робітники основних професійних груп - вибійники, прохідники, гірники очисних вибоїв (ГОВ). Віковий діапазон обстежених склав 20 - 55 років, стаж роботи від 3 місяців до 25 років і більш.
Для уточнення параметрів діючих чинників виробничого середовища проаналізовано індивідуальні й групові санітарно-гігієнічні характеристики умов праці в очисних і підготовчих виробках шахт із крутим і пологим заляганням вугільних пластів виробничих об'єднань (ВО) "Червоноармійськвугілля" (ш. ім. А.Г. Стаханова), "Донецьквугілля" (ш-ти ім. Калініна, "Соціалістичний Донбас", ім. А.Ф. Засядька, ім. Скочинського, ім. Горького), "Артемвугілля" (ш. ім. Калініна), "Дзержинськвугілля" (ш-ти "Північна" і ім. Дзержинського). Окрім того, проведено аналіз матеріалів гігієнічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк), за якими вивчали показники запиленості повітря, шуму, вібрації, мікроклімату, вміст хімічних речовин у повітрі робочої зон, гірничо-геологічні умови, особливості застосовуваних технологій і характер трудового навантаження.
При проведенні повнозмінних фізіолого-ергометричних спостережень тричі протягом робочого часу вимірювали показники мікроклімату (Держстандарт 12.1.005-88). Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітряного струменя заміряли на висоті 1,5 метра від ґрунту при роботах, що виконувалися стоячи (у прохідницьких вибоях), і на більш низьких висотах при роботі в лаві, сидячи, лежачи і т.п. Для виміру використовували аспіраційний психрометр і крильчастий анемометр. Комплексна оцінка мікроклімату проводилася відповідно до "Санітарних правил для підприємств вугільної промисловості" (1985).
На підставі отриманих даних розраховували комплексний показник умов праці за основними фізичними і хімічними чинниками виробничого середовища (RФХ) ?178?, який дорівнює:
RФХ = RЗ+RШ + RВ +RМ +RО +RХ, (2.1)
де
RЗ - показник запиленості повітря;
RШ - рівня шуму;
RВ - рівня вібрації;
RМ - показник мікрокліматичних умов;
RО - показник освітленості;
RХ - показник вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони.
Оцінка клініко-функціонального стану працюючих здійснювалася за показниками серцево-судинної, дихальної, центральної і вегетативної нервової систем (ВНС), психофізіологічних функцій, нервово-м'язового апарата, гормонального і біохімічного статуту, електролітного і мікроелементного обміну. Визначали стан функцій в умовах спокою, під час тестуючих навантажень і у відновлювальний період.
В експериментальних умовах дію несприятливих чинників виробництва моделювали за допомогою фізичного (м'язового), емоційно-больового і ерготермічного навантажень.
Фізичне навантаження виконувалося шляхом обертання педалів велоергометра в положенні обстежуваного сидячи. Робітники виконували наростаюче двоступеневе навантаження потужністю 50 і 100 Вт із швидкістю 60 об·хв-1. Кожний ступінь навантаження тривав 4 хв. з перервою на відпочинок 3 хв. За даними велоергометричної проби визначали фізичну працездатність (ФПЗ170) і максимальне споживання кисню (МСК), що розраховували за формулами В.Л. Карпмана й Дьобельна [179]:
ФПЗ(2.2)
де
N1 - потужність першого навантаження, кгм·хв-1;
N2 - потужність другого навантаження, кгм·хв-1;
f1 - частота пульсу на останній хвилині першого ступеня навантаження;
f2 - частота пульсу на останній хвилині другого ступеня навантаження.
(2.3)
де
N - потужність другого ступеня навантаження, кгм• хв-1;
f - частота пульсу наприкінці навантаження, уд·хв-1;
Т - вік обстежених, років;
е - основа натурального логарифма.
У клінічних умовах МСК визначали прямим методом, суть якого полягала в східчастому збільшенні потужності навантаження до того моменту, коли наставало вирівнювання кривої(плато) споживання кисню [180]. Згідно даним літератури, між величинами МСК, отриманими розрахунковим і прямим шляхами, існує тісний кореляційний зв'язок, що дало можливість зіставляти результати досліджень ?181?.
У роботі використовували вітчизняні велоергометри й велотренажер фірми ?Tuntury? (Фінляндія).
У процесі велоергометрії проводився моніторний контроль ритму серця (РС). На останніх хвилинах обох навантажень, а також 1, 3, 5 і 7 хв. відбудовного періоду реєстрували АТ, ЧСС, спірограму на приладі "Спіроліт" і тетраполярну грудну реограму за допомогою реоаналізатора РА5-01. За спірограмою визначали частоту дихання (ЧД) і дихальний обсяг (ДО), із яких розраховували хвилинний обсяг дихання (ХОД = ЧД · ДО).
За диференціальною й об'ємною реоплетизмограмами знаходили частоту серцевих скорочень (ЧСС), ударний і хвилинний обсяг крові (УО і ХОК), потужність скорочення лівого шлуночка (ПСЛШ). Загальний периферичний опір судин (ЗПО) розраховували по формулі Пуазейля (ЗПО = 79,92• АТсер• ХОК-1) [182]. Величини ударного й серцевого індексів (УІ, СІ), питомого периферичного опору (ППО) знаходили як відношення УО, ХОК і ЗПО до площі поверхні тіла. Середній динамічний тиск (СДТ) знаходили по формулі Хікема: СДТ = ДАТ + 1/3 АТ пульсового[182]. Для оцінки коронарного резерву визначали величину подвійного добутку (ПД = ЧСС·САТ·10-2) [183].
Типи кровообігу (ТК) центральної гемодинаміки (ЦГД) ідентифікували по відношенню фактичного ХОК (ХОКф) до належного за умов спокою (ХОКсп). При величині ХОКф/ХОКсп, перевищуючої 1,1, гірників відносили до гіперкінетичного