РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Об'єктом дослідження були 788 дітей з 394 родин, що мали у своєму складі матір, батька і двох дітей, один із яких народився до аварії (перша дитина, сибс), другий - у післяаварійний період (пробанд).
Для аналізу отриманих результатів нами був проведений поділ обстежених родин на основну і контрольну групи. Головним критерієм добору родин в основну групу був факт впливу іонізуючого випромінювання на батька в діапазоні доз від 10 до 100 сЗв у результаті його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 - 1987 рр. (рис.2.1). Відомості про терміни роботи в зоні ЧАЕС, накопичених індивідуальних дозах при участі батьків у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримані з індивідуальних карт поліклініки радіаційного реєстру НЦРМ АМН України. У 20,0 % батьків дози верифіковані у відділі дозиметрії і радіаційної гігієни. У групу порівняння відбиралися родини, в яких жоден з батьків не піддавався впливу радіаційного чинника.
Рис.2.1. Розподіл обстежених учасників ЛНА в залежності від дози загального опромінення
Розподіл учасників ЛНА (батьків) у залежності від дози загального опромінення представлено на рис.2.1: 51 (17,1 %) одержали дози до 10 сЗв, 183 (61,8 %) -від 11 до 25 сЗв, 55 (18,4 %) - від 26 до 50сЗв, 8 (2,7 %) - від 51 до 100сЗв. Середня доза загального опромінення склала 32,1 сЗв.
Розподіл обстежених дітей за групами спостереження був наступним.
І група (контрольна) - 97 дітей, які народилися у доаварійний період з 1983 по 1985 рр. у родинах, де батьки не брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і не проживали на забруднених радіонуклідами територіях, і 97 дітей з цих же родин, але зачатих і народжених у післяаварійний період.
ІІ група (основна) - 297 дітей (сибсів), які народилися у доаварійний період (1983 - 1985 рр.) у родинах, де батько був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 - 1987рр. і 297 дітей (пробандів), зачатих і народжених у цих же родинах після участі батька в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Діти всіх груп обстежувалися один раз у 1998 - 2000 рр., при цьому вік сибсів при обстеженні склав 13-15 років, а пробандів 8-12 років.
У залежності від стану здоров'я і відповідно до загальноприйнятих критеріїв [26, 27, 266] діти підрозділялися за групами здоров'я:
I група здоров'я - практично здорові діти;
II група здоров'я - діти, що мають функціональні відхилення в стані здоров'я;
III група здоров'я - діти, що мають хронічні патологічні процеси поза стадією загострення.
При обстеженні всі діти не мали гострих чи загострення хронічних захворювань, їм не проводилося профілактичних щеплень протягом не менше 3- х місяців, що передували обстеженню.
Цитогенетичним і молекулярно-генетичними методами обстежено 18 родин учасників ЛНА (мати, батько, сибс, пробанд), відібраних методом випадкової вибірки.
Рис.2.2. Розподіл обстежених дітей за станом здоров'я (основна і контрольна групи)
2.2. Методи дослідження
Комплексне клінічне і клініко-генетичне обстеження дітей і їх батьків проводилося на базі педіатричного і терапевтичного відділень поліклініки НЦРМ АМН України. Усі члени родин були оглянуті бригадою фахівців наступного профілю: педіатром (терапевтом), ендокринологом, невропатологом, гематологом, кардіологом, стоматологом, оторинолярингологом, окулістом.
Інструментальне обстеження включало проведення УЗД органів черевної порожнини, щитовидної залози, зачеревного простору і, при необхідності, органів малого таза, ЕЕГ, ЕКГ. На підставі отриманих даних оцінювався стан батьків і їх дітей. Проводився розподіл дітей за групами здоров'я.
Для опису фенотипів членів обстежуваних родин нами розроблено уніфікований протокол клініко-генетичного обстеження. Він включав дані генеалогічного анамнезу з відомостями про родичів пробанда, стан їх здоров'я, наявності вродженої і спадккової патології в родині, дані про можливі контакти з потенційними мутагенами навколишнього середовища, дозу загального опромінення батька, дані акушерського анамнезу, відомості про перебіг вагітності і пологів, неонатального періоду і розвитку дитини в наступні роки життя, результати інструментальних і лабораторних методів дослідження.
В залежності від локалізації всі малі аномалії розвитку були згруповані в такий спосіб:
-малі аномалії розвитку (МАР) шкіри і її придатків;
-МАР, локалізовані в області голови і шиї;
- МАР тулуба, верхніх і нижніх кінцівок;
-МАР внутрішніх органів і систем.
В залежності від особливостей фенотипу діти основних груп і груп порівняння підрозділяли на 4 підгрупи :
I підгрупа - МАР не виявлено;
II підгрупа - виявлено до 5 МАР;
III підгрупа - виявлено більше 6 МАР;
IV підгрупа - наявність вродженої вади розвитку (ВВР);
Повний уніфікований протокол опису фенотипу наведено у додатку А.
Крім паперових носіїв, дані були занесені в комп'ютерну базу даних з метою наступної математичної обробки за допомогою інструментально-програмного комплексу, до складу якого входили наступні програми: ідентифікації характеристик складних систем ("IDENTA"), моделювання й оптимізації складних багатокритеріальних систем ("Grand-96"), розпізнавання класів об'єктів на основі вірогідністного алгоритму методу групового обліку аргументів (МГОА) VERSION, - адаптованих до обробки клініко-генетичних характеристик [30,31] .
Зазначений математичний апарат розпізнавання образів використовувався для того, щоб на базі заданого набору фенотипічних ознак вирішити задачу числової оцінки клініко-генетичного статусу дітей, батьки яких зазанали впливу іонізуючої радіації й установити, чи існують які-небудь достовірні відмінності фенотипів пробандів і їх старших братів і сестер (сибсів), які народилися до аварії.
Цитогенетичні дослідження проводили методом диференціального G-фарбування метафазных хромосом [32-34].
Забір крові пров