РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення поставленої в дисертації мети та реалізації її завдань проведено експерментальні дослідження in vivo на лабораторних тваринах та виробничі спостереження у осіб, що зазнавали впливу сполук свинцю з виробничого та/чи навколишнього середовища. Вибір свинцю, у якості об'єкту дослідження, зумовлений його належністю до списку пріоритетних речовин МРПТХР (RTECS RN A15250000, CAS RN 301-04-2), як небезпечної хімічної речовини, що присутня в оточуючому середовищі і є прямою або опосередкованою загрозою здоров'ю людини та/або стану довкілля.
Експериментальні дослідження були проведені на нелінійних щурах-самцях масою 190-280 г. Лабораторні тварини утримувалися в стандартних умовах віварію, обладнаному притічно-витяжною вентиляцією без спеціальної очистки повітря, вживали звичайну неочищену водопровідну воду та стандартний харчовий раціон.
З літератури відомо, що специфічні ефекти різних за своєю природою хімічних речовин в більшому ступені виявляються при надходженні їх до організму в малих дозах, тоді як доволі великі дози викликають менш специфічні зміни в організмі. У зв'язку з цим, вивчення впливу ацетату свинцю на стан прооксидантно-антиоксидантної системи та інтегрального гуморального гомеостазу проводили шляхом внутрішньочеревного введення в організм тварин різних доз солі металу при різній інтенсивності впливу (одноразового (гострого), 5-разового (підгострого) та 25-разового (субхронічного)). ЛД50 ацетату свинцю становила 25 мг солі металу на 100г маси тварини.
В гострому експерменті вивчали біологічні ефекти двох різних за токсичністю доз оцтовокислого свинцю (1/4 ЛД50 - 6,25 мг/100 г та 1/16 ЛД50 - 1,55 мг/100г маси тварини) після ізольованого одноразового внутрішньочеревного введення в організм тварин. Дослідження біохімічних показників проводили на третю добу після введення металу, що дозволяло уникнути неспецифічної стресорної відповіді прооксидантно-антиоксидантної системи на введення відносно великої дози ацетату свинцю. В підгострому (5 введень) та субхронічному (25 введень) експерименті тварини отримували ацетат свинцю в дозах 1/50 (загальна кількість солі свинцю, що вводилася -2,5 мг/100г та 12,5 мг/100г, відповідно) та 1/100 ЛД50 (загальна кількість солі свинцю, що вводилася -1,25 мг/100г та 6,25 мг/100г, відповідно).
Для проведення порівняльного аналізу субфракційного макромолекулярного складу плазми крові за лазерними спектрами методом ЛК-спектроскопіі між свинцевою та марганцевою інтоксикаціями та визначення специфічності цього методу моделювали гостру інтоксикацію хлоридом марганцю в дозах 1/2 та 1/8 ЛД50, в також свинцево-марганцеву гостру інтоксикацію.
Контрольну групу тварин склали щурі тієї ж генеральної сукупності, статі та маси, що і експериментальні тварини. В кожній серії експерименту для біохімічних та хіміко-аналітичних досліджень використовувалося по 10 тварин, а для проведення ЛК-спектроскопії - плазма крові від 15 щурів.
В виробничих дослідженнях була обстежена група з 25 робітників основних професій заводу художнього скла (видувальники, шліфувальники, набірники скла), що зазнавали впливу сполук свинцю з виробничого середовища та 15 осіб, які не працюють останні 3-5 років у шкідливих умовах у зв'язку з наявністю клінічно діагностованої хронічної свинцевої інтоксикації легкої форми (ХСІ). Діагноз "хронічна свинцева інтоксикація" встановлювався на основі даних клінічного обстеження лікарями-спеціалістами з урахуванням результатів лабораторних досліджень: тестів експозиції - вміст свинцю в біосередовищах організму ( кров, сеча) та його біологічної дії. Вміст свинцю в біосубстратах визначали атомно-абсорбційним методом [154, 155]. Біологічні ефекти впливу катіонів свинцю на організм обстежених осіб виявляли за загальноприйнятими специфічними лабораторно-діагностичними тестами, такими як: вміст дельта-амінолевулінової кислоти (?-АЛК) та копропорфірину у сечі [156, 157], абсолютний вміст еритроцитів та лейкоцитів у периферичній крові, відносний вміст у ній еритроцитів з базофільною зернистістю та ретикулоцитів [158]. Вміст креатинину в сечі визначали уніфікованим методом по кольоровій реакції Яффе (метод Поппера) [157].
Клініко-лабораторні дослідження включали застосування методів, які дозволили оцінити стан центральної та периферичної гемодинаміки, функціональний стан міокарду та периферійної нервової системи, а також функціональні особливості стану печінки.
При проведенні скрінінгових дослідженнь були обстежені механізатори сільского господарства (41 особа) з трьох населених пунктів, які обробляли грунти з різним ступенем забруднення важкими металами.
Проведено дослідження умов праці на робочих місцях механізаторів при виконанні усіх етапів річного циклу механізованих робіт. Дослідження та оцінка рівнів шуму на робочих місцях проводилися згідно з ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах". Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85. Дослідження та оцінка рівнів загальної вибрації на робочих місцях проводилися згідно з ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования". Санітарні норми вібрації на робочих місцях №3044-84. Для розрахунку вібраційного та шумового навантаження проводилося визначення Lекв.фактора. Дослідження та оцінка параметрів мікроклімату на робочих місцях проводилися згідно з ГОСТ 12.1.005.88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Дослідження та оцінку хімічних речовин в повітрі робочої зони проводили згідно з ГОСТ 12.1.005.88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" та визначали: свинець, кадмій, марганець.
Враховуючи, що грунт містив важки метали, у вибіркових пробах повітря робочої зони механізаторів визначали вміст свинцю, кадмію, марганцю. Аналіз проб повітря на вміст цих токсичних речовин проводили за методичними вказівками, затвердженими Мінздоровом СРСР.
Для визначення експозиції л