Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна методична схема роботи
Виходячи з поставлених в роботі мети та провідних завдань, нами було розроблено
програму досліджень, яка повинна була містити в собі елементи системного
підходу, які первинно виходять з уявлення про організм як дуже складну
динамічну систему, регулювання життєдіяльності якої здійснюється завдяки
двоєдиному інформаційно-енергетичному механізму, консолідованому у
інтегральному клітинному метаболізмі (обмін речовин) і сукупності фізіологічних
функцій (функціональній системі організму) [1-4].
Основні блоки програми представлені на рис. 2.1. Вони віддзеркалюють основні
об’єкти дослідження, застосовані в роботі методичні підходи, а також
комплексний характер досліджень. Саме в ході наших моніторингових досліджень,
які включали об’єкти довкілля, харчові продукти, експериментальний та клінічний
матеріали, було виявлено лімітуючу роль аналітичних досліджень у токсикології
ртуті [92], що обумовило необхідність проведення робіт, спрямованих на
удосконалення методичної бази, розробку доступних методів виявлення різних форм
цього металу в біооб’єктах при його знаходженні у малих дозах та
концентраціях.
Потенційну небезпечність Hg та її сполук для організму людини і тварин in vivo,
альтернативних модельних біосистем в дослідах in vitro вивчали у контексті
визначення можливої біологічної ролі, токсикологічної та гігієнічної значущості
малих доз металу, виявлення особливостей токсикокінетики, токсикодинаміки і
біотрансформації в організмі порівняльно з іншими ВМ, насамперед Cd, з яким, як
відомо з літератури [67, 68], у найбільшій мірі кореспондуються властивості
токсичної дії досліджуваного металу.
Отримані в ході дослідження результати дозволили поглибити уявлення про цілісну
картину щодо біологічної дії малих доз ртуті, уточнити гігієнічну значущість її
різних форм, запропонувати систему біомаркерів для практичного використання.
Рис. 2.1. Структурна схема проведених комплексних досліджень
2.2. Характеристика об’єктів моніторингу ртуті
Нами був визначений вмыст ртуті в таких об’єктах довкілля: атмосферне повітря
м. Одеси; повітря робочої зони; водопровідна вода; морська вода Чорного моря;
грунти та морські донні відкладення.
Проби повітря відбирались в шести районах м. Одеса: вул. Маловського (№ 1), 16
станція Великого Фонтану (№ 2), вул. Чорноморського козацтва (№ 3), район
залізничного вокзалу (№ 4), вул. Щорса (№ 5) і вул. Рішельєвська (6). Відбір
проб проводили в промислово-розвинених (№ 3, № 5), курортних (№ 2), „спальних”
районах (№ 1, № 5) і у центрі міста (№ 6). Всього було проаналізовано 118 проб
атмосферного повітря та робочої зони.
Дослідження води на вміст ВМ включали водопровідну воду м. Одеси, а також
морську воду в акваторіях портів Іллічівськ та Южний (всього 42 аналізів). В
цих же портах відбирали зразки грунта та донних відкладнень (9 проб).
В рамках проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи товарів,
сировини та харчових продуктів, що ввозяться на територію України, контролювали
загальний вміст Hg в ряді харчових продуктів та напоїв, перелік яких і розподіл
по роках дослідження наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Основні види досліджених харчових продуктів та їх розподіл по роках
Види продуктів
Досліджено, всього
2002
2003
2004
2005
2006
2007
Всего
М’ясо і м’ясні вироби
Яйця
Молочні продукти
Морепродукти
24
16
45
Зерно, крупи, борошно і борошняні продукти
19
13
10
44
Цукор та цукерки, кондитерські вироби
18
39
Горіхи
15
27
33
79
Чай, кофе, шоколад, какао-порошок
31
47
96
Фрукти, ягоди, овощі та картопля
18
41
62
Гриби
Харчові жири рослинні та тваринні
22
28
13
71
Різне (соль, харчові добавки)
16
Напої алкогольні
13
Напої безалкогольні
14
26
Сухофрукти
11
34
35
90
Таким чином, проведені дослідження охоплюють всі основні потенційні джерела
надходження ВМ, в тому числі ртуті, в організм людини в процесі
життєдіяльності, що дало змогу оцінити частоту і рівні забруднення відповідних
об’єктів.
2.3. Характеристика обстежених контингентів
Згідно з розробленою програмою клініко-фізіологічні дослідження проводили серед
робітників системи Міністерства транспорту і зв’язку України. Перша група
(працівники Одеської телефонної мережі) була багаторазово обстежена у плановому
порядку в ході щорічних медичних оглядів (2004-2006 рр.). Друга і третя групи
(робітники залізничного транспорту та моряки) були обстежені за
санітарно-епідеміологічними показниками та показниками стану здоров’я.
Обстеженню підлягали особи чоловічої та жіночої статі, віком 19-65 років, які
за результатами щорічних медичних оглядів являються практично здоровими і
придатними до відповідних видів виробничої діяльності.
У всіх обстежених відбирали зразки сечі, крові та волосся (вибірково) для
визначення вмісту ВМ. Пробопідготовку проводили загальноприйнятими методами з
урахуванням доповнень та змін, запропонованих нами в ході попередніх
аналітичних досліджень.
2.4. Хіміко-аналітичні методи дослідження важких металів у довкіллі та
біооб’єктах
Вміст токсичних і ессенціальних важких металів (Ca, Cd, Cu, Fe, Pb, Zn) у
досліджених об’єктах визначали атомно-абсорбційним методом за допомогою
спектрофотометрів AAS-3 (фірми «Carl Zeiss JENA») з модифікованою приставкою
«Графіт-7», «Сатурн-3-П1»; атомно-емісійним методом за допомогою атомного
спектрометра «ЭМАС-200 ДСС», а вміст ртуті - методом холодної п
- Київ+380960830922