РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розробка науково обґрунтованих профілактичних заходів базується на вивченні закономірностей взаємодії зростаючого організму з оточуючим середовищем. У свою чергу, виявлені закономірності є передумовою обґрунтування цілеспрямованих впливів як на довкілля, так і безпосередньо на сам організм дитини, забезпечення нормального росту і розвитку, удосконалювання функціональних можливостей. Тому визначена мета вимагає застосування комплексу досліджень, що дозволяють вивчити з одного боку сам характер зовнішніх впливів, і з іншого, - оцінити відповідні реакції організму на умови середовища, що змінюються, не порушуючи єства, детермінованого онтогенезом.
Враховуючи, що стан здоров'я школярів - складне системне явище, методологічною основою при аналізі процесів і визначенні закономірностей його формування використано системний підхід [171, 189]. Виходячи з положень системного підходу, "здоров'я школяра" розглядалося як складна відкрита імовірнісна динамічна система, "поведінка" якої аналізується в умовах різних зовнішніх впливів. При цьому, під "зовнішніми впливами" розглядалися умови, що створюються при функціонуванні перш за все системи "загальноосвітній навчальний заклад", з якою система "здоров'я школярів" пов'язана причинно-наслідковими залежностями. При такому підході, як факторіальні також виступали підсистеми "санітарно-гігієнічна та соціально-гігієнічна складові шкільного середовища", "соціальні умови життя", "родина", "навчальна діяльність", а також соціально-психологічні чинники ризику розвитку порушень здоров'я у дітей шкільного віку.
Імовірнісний характер системи "здоров'я школяра" обумовлений тим, що під впливом зовнішніх чинників зміни вихідних параметрів системи (показників здоров'я) можуть бути неоднозначними, тобто не жорстко детермінованими, і багато в чому залежати як від особливостей складових того комплексу чинників, який впливає в даний момент, так і від стану самої системи на час впливу. Постійна зміна системи "здоров'я школяра" в часі дозволяє говорити про цю систему як про динамічну.
Підбір методів дослідження проводився з урахуванням необхідності характеризувати функціонування всіх цих систем, а також визначити взаємозв'язки між ними [189, 241, 376]. Під час виконання роботи застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення даних наукової літератури з питань профілактики неінфекційних захворювань та формування здоров'я дітей шкільного віку, оцінки впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я дітей; гігієнічні - розширений санітарний опис, натурний гігієнічний експеримент; епідеміологічні - аналіз фізичного розвитку і стану здоров'я школярів на підставі комплексних медичних оглядів; фізіолого-гігієнічні - аналіз функціонального стану організму та його динаміки в процесі навчальної діяльності школярів; медико-соціологічні - анкетування та опитування учнів, учителів, батьків; медико-статистичні - аналіз захворюваності школярів; математичні - методи варіаційної статистики, математичного моделювання.
Аналіз методичного забезпечення наукових досліджень, що проводилися та проводяться в галузі гігієни дітей та підлітків, показав, що використані методичні підходи різною мірою відповідають на поставлені питання, а разом - дозволяють досягти поставленої мети. Широким спектром завдань, які вирішувалися в даній роботі, пояснюється необхідність проведення досліджень у декілька етапів, що і обумовило особливості їх організації та передбачило використання різних методів дослідження (табл. 2.1).
На першому етапі роботи були проведена ідентифікація небезпеки впливу чинників шкільного середовища на здоров'я дітей. Вивчення стану здоров'я школярів проводилося за даними комплексних медичних оглядів учнів 1 - 11 класів спеціалістами ІОЗДП АМН України із залученням фахівців Інституту ортопедії та травматології АМН України, викопіювання первинної медичної та педагогічної документації.
Таблиця 2.1
Програма, обсяг та методи дослідження
I етапII етапIII етапIV етапІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕКИХАРАКТЕРИСТИКА НЕБЕЗПЕКИОБГРУНТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯАПРОБАЦІЯ МОДЕЛІ
І ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ1. Дослідження стану здоров'я школярів
- результати комплексного медичного огляду фахівцями ІОЗДП АМНУ 5982 школярів (6-17 років)1. Гігієнічна оцінка умов влаштування, обладнання та характеру організації навчальної діяльності 12 шкіл (386 кабінетів)1. Розробка суб'єкторієнто-ваної методології гігієнічної оцінки та прогнозування здоров'я школярів і моделі активно-конструктивної профілактики його порушень1. Соціально-гігієнічний моніторинг 7 навчальних класів (218 дітей) - в динаміці навчального року та 5 ЗНЗ у динаміці 5 років2. Вивчення фізичного розвитку школярів:
1992 рік - 2758 школярів м.Харкова
2002 рік - 2835 школярів м.Харкова
2003 рік - 3124 школярів Харківської області2. Вивчення зрушень функціо-нального стану провідних фізіологічних систем організму учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку в процесі їх навчальної діяльності в залежності від чинників довкілля.2. Системний аналіз факторів збереження, зміцнення та формування здоров'я школярів і моделювання міжсистемних зв'язків його складових та чинників шкільного середовища2. Комплексне дослідження ефективності оздоровлення 476 школярів під час літнього відпочинку в умовах ДОЗ3. Медико-соціологічне анкетування 2735 школярів міст Харкова, Києва, Донець-ка, Жовті Води та Харків-ської області, індивідуальне опитування та фокус-групи3. Оцінка впливу соціально-гігієнічних та соціально-психологічних чинників на психологічну, фізичну і соматичну складові здоров'я школярів3. Обґрунтування функціону-вання ЗНЗ як цілісної системи формування здоров'я учнів і розбудова моделі активного моніто-рингу здоров'я школярів3. Комплексне дослідження шкільної адаптації 386 дітей в умовах обмеженого впливу родини (вихованці шкіл-інтернатів м.Маріуполь та м.Люботин) у динаміці 3 років