РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄМ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Основними етапами роботи були: оцінка стану здоров'я робітників, зайнятих виготовленням аніонних азобарвників, за результатами комплексного медичного огляду і за даними офіційних облікових документів і звітів підприємства та лікувально-профілактичних установ (матеріали про ТВП), натурні гігієнічні дослідження в умовах синтезу ААНШ на Івано-Франківському підприємстві ВАТ "Барва", а також експериментально-токсикологічні дослідження.
Як критерії, які відтворюють стан здоров'я працюючих, характеризують розповсюдженість окремих форм захворювань, використана група соціально-гігієнічних і епідеміологічних показників, які широко застосовуються в гігієні праці [93-95].
Для встановлення можливої пошкоджуючої дії ААНШ на організм працюючих проведено вивчення стану їх здоров'я шляхом організації комплексного динамічного медичного огляду на базі поліклініки обласної клінічної лікарні, а також вивчення захворюваності з ТВП за даними офіційних облікових документів і звітів підприємства та лікувальних установ (зведені відомості обліку захворювань і обліку нещасних випадків, отруєнь і травм; контрольні карти диспансерного спостереження; карти обліку диспансеризації; статистичні талони; медичні карти амбулаторних хворих).
В контингент працівників віком від 25 до 54 років, які підлягали медичному огляду, входили робітники таких спеціальностей: апаратники в кількості 111 чоловік, із них 44 жінки, слюсарі-ремонтники в кількості 78 чоловіків, лаборанти хімічного аналізу в кількості 54 жінки, інженерно-технічні працівники і робітники допоміжних цехів в кількості 114 чоловік (контрольна група), які не зазнавали впливу шкідливих і небезпечних факторів виготовлення ААНШ.
Медичний огляд був погоджений з адміністрацією підприємства, проводився планово бригадою медичних працівників поліклініки обласної клінічної лікарні згідно наказу МОЗ СРСР №555 "О совершенствовании системы медицинских осмотров трудящихся и водителей индивидуальных транспортных средств" від 29.09.89 року, наказу МОЗ України №45 "Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій" від 31.03.94 року.
При проведенні комплексного медичного огляду робітників використовували клінічні методи: детальне розпитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація, флюорографія і рентгенографія. Фізіологічні методи застосовували для реєстрації показників функціонального стану органів і систем організму (термометрія, аудіометрія, електрокардіографія, методи визначення рівня артеріального тиску, функцій зорового аналізатора та інші).
Крім того, у обстежуваних вимірювали життєву ємність легень (ЖЄЛ) сухим портативним спірометром, по таблицях визначали ЖЄЛ в нормі, вираховували % співвідношення ЖЄЛ до ЖЄЛн, яке при певних його значеннях може бути критерієм дихальної недостатності. Визначали вміст оксигемоглобіну, протеїнів, активність ферментів в периферичній крові, а також токсичних речовин (метгемоглобіну, солей важких металів) в крові.
Результати медичного огляду були доповнені матеріалами про захворюваність працівників, які стоять на диспансерному обліку, а також матеріалами з медичних карт амбулаторних хворих про захворюваність робітників за період роботи в цехах синтезу ААНШ. Матеріали комплексного медичного огляду про стан здоров'я працівників аналізували у розрізі окремих професій, статево-вікових груп, в залежності від тривалості дії шкідливих професійних чинників (стажу роботи). Показники захворюваності робітників основних професій порівнювали з аналогічними показниками контрольної групи.
Для оцінки впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу виготовлення ААНШ на формування і рівень захворюваності з ТВП нами застосований метод поглибленого вивчення захворюваності за даними офіційних облікових документів і звітів підприємства і лікувальних установ, який базується на індивідуальному обліку працюючих осіб, що хворіли протягом календарного року. При вивченні захворюваності з ТВП були взяті до уваги положення, які опубліковані в наукових працях [12,20,21,96-105].
Поглиблене вивчення захворюваності з ТВП проводили за 4-х річний період у робітників, працюючих не менше одного календарного року над виготовленням ААНШ, та інженерно-технічних працівників (ІТП) заводу, які не зазнавали впливу шкідливих факторів синтезу ААНШ з наступним порівняльним аналізом показників у вказаних групах (проведено аналіз 5585 лікарняних листків).
Нами були проаналізовані звіти про тимчасову непрацездатність робітників за формою №23-ТН в динаміці 1996-1999 років з визначенням числа випадків непрацездатності на 100 працюючих, числа днів непрацездатності на 100 працюючих, середньої тривалості 1 випадку втрати працездатності, а також структури захворюваності з ТВП. Розробку захворюваності здійснювали згідно номенклатури, передбаченій "Международной статистической классификацией болезней и проблем, связанных со здоровьем" 10 перегляду з обов'язковим обліком статі, віку і стажу роботи в контакті з ААНШ.
З метою елімінування впливу окремих чинників, які могли б відбитись на рівні непрацездатності в порівнюваних групах, використовували методи стандартизації [106,107]. Для виявлення ролі виробничо-професійних факторів у формуванні рівнів і структури захворюваності працівників була вибрана контрольна група серед ІТП, яка на відміну від основної групи не зазнавала впливу хімічного фактора.
Досліджувані групи працівників (робітники основних професій синтезу ААНШ і контрольної групи) не мали значних соціально-побутових відмінностей, обслуговувалися однією медико-санітарною частиною і проживали в одній територіально-географічній зоні.
Гігієнічна характеристика умов праці робітників при виготовленні ААНШ проведена відповідно до принципів, розроблених основоположниками гігієни праці - С.І. Каплуном [108], А.А. Лєтаветом [109] і які були розвинуті у працях Г.Х. Шахбазяна [110,111], І.Г. Фрідлєнда [112], В.