РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Гігієнічні та експериментально–токсикологічні дослідження
Розробка профілактичних заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення
виробничо-залежних змін у стані здоров’я працюючих, неможлива без комплексної
оцінки виробництва з гігієнічних позицій. Одержання даних про особливості
технології того або іншого виду виробництва, визначення можливого спектру
шкідливих виробничих чинників, їх детальна оцінка з урахуванням якісних і
кількісних критеріїв - такий універсальний алгоритм дій, необхідних з точки
зору медицини праці для одержання повного уявлення про небезпеку виробництва
для людини. Саме з використанням зазначеної методичної схеми були проведені
комплексні натурні гігієнічні дослідження з всебічної оцінки умов праці в
сучасному шкіряному виробництві.
Натурні гігієнічні дослідження виконані на двох сучасних підприємствах з
виробництва натуральної шкіри: Харківському ВШО “Більшовик” і Вознесенському
(Миколаївської області) АТ “ВОЗКО” - за хідом усього виробничого циклу від
приймання сировини до комплектування та пакування готової продукції. Вибір
означених підприємств був зумовлений їхньою провідною роллю серед вітчизняних
виробників натуральної шкіри з позицій новизни технологічної схеми, що
застосовується, тоннажності та спектру видів натуральної шкіри, що
випускаються, числа зайнятих у виробничому циклі. Разом з тим слід зазначити
наявність певних особливостей архітектурно-планувальних рішень виробничих
приміщень, прийнятої схеми розташування технологічних ліній, ступеня
модернізації за рахунок використання сучасного технологічного обладнання,
об’єму випуску продукції, чисельності робітників, а також соціально-побутових
умов життя робітників, що обумовлювало проведення роздільного аналізу по
вказаним підприємствам. Так, особливостю організації технологічного процесу на
Харківському ВШО “Більшовик” була наявність відокремлених виробничих ліній з
випуску хромових, підошовних шкір, а також спілка, тоді як на Возенсенському АТ
“ВОЗКО” був організований єдиний технологічний потік з обробки різних видів
шкіри. Крім того, кількість робітників у 1990-1995 р.р. на Харківському ВШО
“Більшовик” становила біля 1100 осіб, на Вознесенському АТ “ВОЗКО” – відповідно
1900 осіб. Більш потужним, виходячи з об’єму виробництва у 1995, році було
Вознесенське АТ “ВОЗКО” (хромові шкіри – 221000 дм2, підошовні шкіри – 2097
дм2, спілок – 36812 дм2) у порівнянні з Харківським ВШО “Більшовик” (хромові
шкіри – 50102 дм2, підошовні шкіри – 4041 дм2, спілок – 3088 дм2).
Проведенню натурних гігієнічних досліджень на підприємствах передувало детальне
вивчення та оцінка з гігієнічних позицій технології отримання головних видів
натуральної шкіри (хромової, підошовної, спілка) з урахуванням її особливостей
на зазначених підприємствах.
В останні роки проводиться суттєва технічна реконструкція шкіряного виробництва
в напрямку заміни морально застарілого устаткування, що не відповідає сучасним
технологічним та ринковим потребам, а також гігієнічним вимогам, на сучасні
види устаткування, у тому числі й імпортних зразків. При цьому загальна
принципова технологічна схема залишається традиційною і змінюється лише в
напрямку суто технічного переобладнання операцій, що виконуються. Як відомо,
кожне технологічне удосконалення обумовлює зміни в “традиційних” умовах праці
та приводить до порушення існуючого уявлення щодо санітарно-гігієнічних
характеристик умов праці у виробництві. У зв’язку з цим не викликала сумніву
необхідність оцінки умов праці при обробці шкіряної сировини та напівфабрикату
на Харківському ВШО “Більшовик” через часткову модернізацію дубильних та
фарбувальних операцій (зміну технології та технічну реконструкцію цих етапів).
Вона проводилася в напрямку заміни технологічного обладнання механізованого
режиму виконання цих операцій на таке, що забезпечує напівавтоматизований та
автоматизований режими (автоматичне готування, дозування та перекачування
реагентів, забезпечення температурного режиму та нормованого часу виконання
операцій, контролю за ходом технологічного процесу).
Програма гігієнічних досліджень у виробництві натуральної шкіри наведена на
рис. 2.1. Гігієнічні дослідження включали вивчення параметрів мікроклімату (на
Харківському ВШО “Більшовик” у теплий та холодний період року, Вознесенському
АТ “ВОЗКО” - у теплий період року), визначення показників важкості і
напруженості праці, вимір параметрів шуму і вібрації на робочих місцях, оцінку
хімічного складу повітря робочої зони, а також оцінку роботи вентиляційних
систем.
Метеорологічні умови вимірювали 2-3 рази в зміну (на початку, середині і кінці
зміни) з наступною оцінкою відповідно до “Санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень” № 3.3.6.042-99 [154] та “ГОСТ 12.1.005-88. Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” [54]. Для вимірів
використовували аспираційний психрометр Ассмана і кататермометр. Виміри
здійснювали в усіх місцях перебування робітника, відповідно до інструкції до
приладів. Усього враховано 956 величин температури сухого і вологого
термометра, визначено 478 величин відносної вологості, обчислено 478 показників
швидкості руху повітря з урахуванням часу охолодження кататермометра.
Метеорологічні умови оцінено на 114 робочих місцях. Теплове випромінювання не
враховувалося як показник стану мікрокліматичних умов у зв’язку з відсутністю
інтенсивно-нагрітих поверхнів апаратів та устаткування, що було обумовлене
особливостями сучасного технологічного забезпечення шкіряного виробництва.
Для визначення важкості і
- Київ+380960830922