РОЗДІЛ 2.
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЗАЄМОРОЗВИТОК МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ МІСЦЕВОСТЕЙ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РЕГІОНУ
Обраний нами суспільно-географічний регіон дослідження має свою специфіку - на території регіону розвинуті галузі промисловості, аграрного виробництва та рекреаційного господарства. В регіоні на те є комплекс природних та соціально-економічних умов, що можуть призвести до переорієнтації пріоритетного галузевого та функціонального розвитку території в будь якому з цих трьох напрямів. Така особливість є характерною для багатьох регіонів України, але, з нашої точки зору - в суспільно-географічному регіоні історично сформувалися передумови саме для поєднання різних функціональних напрямків розвитку.
Регіон дослідження це шість адміністративних районів Запорізької області - Веселівський, Мелітопольський, Михайлівський, Приазовський, Токмакський та Якимівський (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Територія регіону в межах Запорізької області.
Умовами прийнято називати ту природну та соціально-економічну сферу чи обстановку, у якій відбувається становлення і розвиток цих територіальних утворень. За належністю до класів природних географічних систем усі чинники й умови підрозділяються на природні та соціально-економічні. Природні умови і ресурси, як чинники формування та розвитку територіальних утворень М-СМ, впливають на їх економічний розвиток.
На наш погляд, найбільш важливими для регіону є наступні чинники: економічно-географічне положення; природні умови і ресурси; населення і трудові ресурси; культурно-історичні ресурси; характер розселення в регіоні, тощо.
Аналіз вказаних чинників дозволяє, по-перше, визначити їх сполучення як окремих елементів різноманітних територіальних утворень; по-друге, знайти закономірності їх взаємозв'язків у складі систем різного рангу; по-третє, зпрогнозувати їх прояви (поведінку в часі і просторі). І, нарешті, їх аналіз дозволяє послідовно і цілеспрямовано оптимізувати процес територіальної організації комплексного розвитку виробничих сил для отримання економічного ефекту.
2.1. Природні передумови
На особливості розвитку регіону істотно впливає географічне положення території та особливості природно-ресурсного потенціалу. Регіон дослідження знаходиться на південному заході Запорізької області. Межі мікрорегіону, в основному, проходять в середині області, лише на заході він межує з Херсонською областю (Веселівський і Якимівський райони). Регіон має вихід до Азовського моря (на півдні - Якимівський і Приазовський райони безпосередньо омиваються Азовським морем, а Мелітопольський район має вихід до Молочного лиману). Приморське положення регіону впливає на його промисловий і рекреаційний розвиток.
У регіоні дослідження родовища мінерально-сировинних ресурсів представлені значними запасами марганцю в Токмакському районі де розташовані родовища (Великотокмакське родовище - глибина залягання 27-140м, запаси становлять (A+B+C1) 1,3 млрд. т), родовища залізної руди (Приазовський та Веселівський райони - залізісти кварцити та сланці, загальні запаси оцінюються в 0,3-0,4 млрд. т.). Поблизу міста Мелітополь виявлені незначні запаси вапняків.
Рельєф території регіону являє собою рівнину, неоднорідну за походженням і геологічною будовою. Це частина Причорноморської низовини. Середні висоти коливаються від 0 до 50 м над рівнем моря, а в межах Михайлівського району до 80 м. Східна частина Токмакського району і північно-східна Мелітопольського і Приазовського лежать на південно-західних і західних схилах Приазовської височини. Міста Молочанськ і Токмак знаходяться в заплаві, а Мелітополь розташований на високому правому березі ріки Молочної, що бере початок на Приазовській височині.
На території регіону найбільш розповсюджені поверхні з кутом нахилу - від 0,14 до 5?. Більший нахил характерний лише для правих берегів річок та на окремих поодиноких ділянках - пагорби, низини (у тому числі поди, блюдця, яружно-балкова сітка). У цих місцях нахил поверхні подекуди перевищує 20?, але такі форми не дуже розповсюджені в регіоні вивчення і їх частка складає лише близько 15% поверхні.
Розрахунки кута нахилу поверхні проводилися по формулі: arctg b/a, де a - відстань між сусідніми ізогіпсами, b - різниця висот між сусідніми ізогіпсам. За основу для розрахунків бралися топографічні карти в масштабі 1:200000. Отримані результати показують, що в мікрорегіоні превалюють кути нахилу поверхні від 0,14? до 5?. Відхилення від загальної рівнинної поверхні мікрорельєфу найбільш поширені по берегах річок, у тому числі на правих берегах заплави. Такі форми простягаються на відстані від десятків до сотень метрів, але суттєво не впливають на загальний характер поверхні. Це свідчить про те, що більша частина регіону знаходиться в сприятливих геоморфологічних умовах, тобто більша частина регіону дослідження рівнинна та придана для забудови та ведення сільського господарства.
При всій, у цілому, рівнинній території, окремі ділянки мають обмежену придатність для господарського використання як то забудови чи с/г: прибережна смуга, яружно-балкова сітка, та інші форми мікрорельєфу. Особливо яскраво це проявляється в Михайлівському районі - де дуже розповсюджені степові блюдця та поди.
На розвиток міської та, особливо, сільської місцевості впливають кліматичні умови, на основі яких формуються специфічні природні та соціально-економічні територіальні комплекси. Клімат у регіоні визначається циклонально-антициклональною активністю. Сума активних температур коливається від 3200 до 3500?С, середньодобова температура вище +15?С в рік приходиться на 126-138 днів, регіон одержує 110 Ккал/см2 на рік, радіаційний баланс - 50-53 Ккал/см2. Кількість годин сонячного сяйва складає від 1800 на півночі до 2400 на півдні регіону. Середньорічна температура коливається від 7,9 до 9,6?С. Зимові температури складають у середньому -4...-5?С, літні +22...+23?С, зими малосніжні зі значним коливанням температур, а літо сухе і с