РОЗДІЛ 2
Матеріал і методи дослідження
2.1. Об’єкт дослідження
Чисельність населення, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, що проживає в
Луганській області, становить 19 225 чоловік, з них ліквідаторів -12581,
евакуйованих - 341, переселенців - 1151, дітей - 5152.
Як об’єкт для спостереження взяті сім’ї ліквідаторів, евакуйованих і
переселенців з радіоактивно забруднених територій, що проживають в Луганській
області, а також група співставлення.
Методом випадкового відбору на основі проведених розрахунків по формулі 2.1
сформована репрезентативна вибірка для спостереження. Її об’єм визначений,
виходячи із загального числа дорослого населення (14073 чоловік), потерпілого
від аварії. Вона складається з 388 сімей.
(2.1),
де n - об’єм вибіркової сукупності;
t - коефіцієнт нормованого відхилення;
р - імовірність присутності ознаки (0,5);
q - імовірність відсутності ознаки (0,5);
N - об’єм генеральної сукупності;
Д - допустима помилка, в соціологічних дослідженнях максимальна величина
допустимої помилки становить ± 5%.
У дослідженнях такого характеру коефіцієнт нормованого відхилення дорівнює 2.
Вказана група становить 5% вибірку від числа сімей відміченої категорії
населення (7500 сімей), що цілком допустимо для отримання необхідного
інформаційного масиву і забезпечує надійність отриманих даних та їх статистичну
достовірність.
Таким чином, беручи до уваги отримані вище розрахунки, нами для комплексного
соціально-гігієнічного дослідження стану здоров’я та способу життя сімей,
потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, було взято 388 сімей.
Для порівняння та виявлення специфічних особливостей і визначення
закономірностей у формуванні здоров’я, способу життя і в медичному
обслуговуванні одночасно з основною взята група співставлення з аналогічною
кількістю сімей, які не зазнали наслідків Чорнобильської катастрофи.
У залежності від характеру ознак, властивих для сімей основної групи
спостереження, проведена їх класифікація й групування з урахуванням наступних
характеристик:
а) групи первинного обліку й об’єму діагностичних заходів, що проводяться в
рамках спеціального диспансерного спостереження:
1 група - ліквідатори, тобто особи, що брали безпосередню участь в ліквідації
наслідків аварії незалежно від тривалості та кратності роботи на аварійній
дільниці й від дози отриманого опромінення;
2 група - евакуйовані із зони, яка безпосередньо межує із місцем аварії;
3 група - переселенці (сім’ї, які добровільно або в обов’язковому порядку були
переселені із радіоактивно забруднених територій);
4 група - діти, народжені від 1-3 груп первинного обліку.
б) повноти і кількості членів сім’ї:
- повні сім’ї, представлені обома батьками і дітьми;
- неповні сім’ї, де відсутній один з батьків;
- малі сім’ї, представлені подружжями, що не мають і не мали дітей;
в) участі батьків у ліквідації аварії:
- сім’ї, де один із батьків учасник ліквідації наслідків аварії;
- сім’ї, в яких у ліквідації наслідків аварії брали участь обидва батьки;
- сім’ї, де один із батьків у момент аварії знаходився в зоні, наближеної до
місця аварії, і був евакуйований;
- сім’ї, де обидва батьки в момент аварії знаходилися в зоні, наближеної до
місця аварії, і були евакуйовані;
- сім’ї, які в повному складі в момент аварії знаходилися в зоні, наближеної до
місця аварії, і були евакуйовані;
- сім’ї, де один із батьків переселений із зони радіоактивного забруднення;
- сім’ї, де обидва батьки переселені із зони радіоактивного забруднення;
- сім’ї, які в повному складі переселені із зони радіоактивного забруднення.
Вказана класифікація істотно допомогла виявити особливості й закономірності у
формуванні здоров’я та медико-соціальні наслідки в кожній групі сімей, які
постраждали від аварії.
2.2. Методики й організація дослідження
Проведене соціально-гігієнічне дослідження за своїм характером багатоаспектне
та включає розв’язання наукових завдань різних ієрархічних рівнів,
взаємопов’язаних між собою і алгоритмізованих за структурою, що робить
дослідження суцільним і комплексним.
Методологічною основою роботи є науковий пошук і конструювання проблемних
ситуацій з евристичним підходом до їх розв’язання за допомогою відповідного
набору методів і технічних прийомів.
Програма дослідження передбачала реалізацію трьох послідовних етапів. Перший
етап інформаційно-накопичувальний (формування необхідної бази даних). Другий
етап - аналітичний (структурно-логічний аналіз отриманих матеріалів, їх
систематизація, обробка й групування за типологічними ознаками). Третій етап -
інтегративний (формування висновків і синтетичне конструювання практичних
рекомендацій). Наочно комплексний характер програми дослідження представлений в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Програма, предмет і методи дослідження
Мета
дослідження
Наукове обґрунтування програми реабілітаційно-профілактичних заходів щодо
ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків впливу радіаційного фактору у
сім’ях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців із забруднених територій
Об’єкт
дослідження
Сім’ї ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що переїхали з радіоактивно
забруднених територій і мешкають у Луганській області
Предмет
досліджень
Сучасні уявлення про здоров’я, спосіб життя, організацію медичної допомоги
особам, що постраждали від аварії
Медико-соціальні наслідки у сім’ях ліквідаторів, евакуйованих та
переселенців, що прибули з радіоактивно забруднених територій
Моделювання потреби в профілактичних та реабілітаційних заходах в
залежності від ступеня ураження факторів ризику, що впливають на здоров’я
та виконання сім’єю основних с