Розділ 2
Вибір напрямів досліджень,
Матеріал та методи виконання роботи
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі внутрішніх хвороб тварин
Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, в
господарствах “Обрій” та “Колос” Любомльського району Волинської області,
науково-дослідному господарстві “Давидівське” Пустомитівського району
Львівської області та агрофірмі “Галичина” Снятинського району
Івано-Франківської області протягом 1999–2002 років. В обох останніх
господарствах клінічний прояв нестачі селену і кобальту в телят не
спостерігали, тому вони були використані в якості контрольних. У дослідах були
телята 2–6 місячного віку. Всі тварини підбирались за принципом аналогів.
У процесі виконання роботи нами було проведено серію дослідів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема та мета досліджень
№ досліду
Мета досліду
Дослід № 1
Визначення вмісту селену і кобальту в кормах та характеру метаболічних порушень
в організмі хворих телят
Дослід № 2
Порівняльна характеристика застосування неорганічних форм селену та кобальту
(Na2SeO3 та CoCl2·6H2O) і хелатних сполук (метіонатів) цих мікроелементів
Дослід № 3
Експериментальне обгрунтування методики застосування метіонатів селену та
кобальту в комплексі із препаратом “Урсовіт” для лікування телят з ознаками
гіпокобальтозу і білом’язової хвороби
Дослід № 4
Вивчення терапевтичного ефекту застосування препарату “Еветсель” при лікуванні
телят з ознаками білом’язової хвороби
У досліді № 1 попередньо було проведено аналіз кормової бази дослідного
господарства на вміст селену і кобальту, визначено рівень забезпеченості ними
телят та характер метаболічних порушень, що виникають у хворих тварин внаслідок
їх нестачі.
Для експерименту в досліді № 2 було відібрано 3 групи телят: одна контрольна і
дві дослідні. В них були проведені гематологічні дослідження з метою визначення
характеру порушень деяких морфологічних та біохімічних показників (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Схема досліду № 2
Показники
Доза, мг/гол. чистого елем.
Групи тварин
Контроль
1 дослідна
2 дослідна
К-сть голів
14
16
17
Тривалість досліду (днів)
30
30
30
Умови годівлі
Основний раціон
Основний раціон
Основний раціон
Компоненти
Na2SeO3
0,5
CoCl2•6H2O
1,4
Метіонат Se
0,5
Метіонат Со
1,4
Телята контрольної групи отримували основний раціон. Телята дослідних груп з
лікувальною метою, крім основного раціону, отримували мікроелементну підгодівлю
згідно схеми. Добавки до раціону телятам додавали щоденно у вигляді розчинів.
Дослід тривав протягом одного місяця. Після цього в телят знову проводили
відбір крові та сечі для біохімічних і гематологічних досліджень.
У досліді № 3 експериментально обгрунтовано різні дози метіонатів селену та
кобальту при застосуванні їх у комплексі з дворазовим, з інтервалом 14 днів,
внутрішньом’язовим введенням препарату “Урсовіт”, 1 мл якого містить 100000 МО
ретинолу пальмітату, 5000 МО вітаміну D3 та 20,0 мг вітаміну Е. Дослід провели
на телятах, з ознаками гіпокобальтозу та білом’язової хвороби (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Схема досліду № 3
Показники
Групи тварин
Контроль
1 дослідна
2 дослідна
3 дослідна
К-сть голів
Тривалість досліду (днів)
30
30
30
30
Умови
годівлі
Основний раціон
Основний раціон
Основний раціон
Основний раціон
Компоненти
Метіонат Se,
мг в день
2,2
2,4
2,6
Метіонат Со,
мг в день
8,0
8,5
9,7
Урсовіт, мл
У досліді № 4 було проведено лікування телят з ознаками білом’язової хвороби з
використанням препарату “Eветсель” “Polfa”, 1 мл якого містить 75 мг вітаміну Е
та 1,095 мг селеніту натрію. Препарат вводили двічі з інтервалом 14 днів
внутрішньом’язово згідно схеми досліду (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Схема досліду №4
Показники
Групи тварин
контрольна
дослідна
К-сть голів
12
12
Тривалість досліду (днів)
30
30
Умови годівлі
Основний раціон
Основний раціон
“Еветсель”, мл
Мікроелементний склад кормів дослідного господарства визначали за допомогою
атомно-абсорбційного спектрофотометра (типу ААS-30) за методикою, описаною
В.Прайсом (1976) [318], рентгенофлюоресцентним аналізом та флюорометрично.
Клінічне дослідження телят проводили за загальноприйнятою методикою. Кров брали
з яремної вени до ранішньої годівлі. Як антикоагулянт використовували гепарин.
Сечу після отримання до проведення аналізу зберігали в холодильнику.
У крові визначали:
вміст гемоглобіну – геміглобінціанідним методом (Меньшиков В.В., 1988) [319];
кількість еритроцитів та лейкоцитів – підрахунком у камері з сіткою Горяєва та
за допомогою приладу ГЦМК-3;
активність ГПО – за методом Моин В.М. (1986) [97];
концентрацію вітаміну В12 – мікробіологічним методом з використанням культури
Е.соlі 113–3 (Канопкайте С.И., 1978) [320];
концентрацію селену – флюорометрично, з 2,3-диамінонафталіном (Bayfield R.F.,
Romalis L.F., 1985) [321];
концентрацію кобальту – за В.Прайсом (1976) [318] та рентгенофлуоресцентним
аналізом.
У сироватці визначали:
вміст вітамінів А та Е – флюорометрично (Черняускене Р.И. и др., 1984) [322];
концентрацію каротину – по Карр-Прайсу в модифікації Юдкіна (Кондрахин И.П.,
1985) [323];
концентрацію загального білка – за біуретовою реакцією (Делекторская А.Н. и др.
1971) [324];
вміст імуноглобулінів – цинк сульфатним тестом (Mc.Ewan et al., 1970) [323,
325];
концентрацію МДА – з тіобарбітуровою кислотою (Ushiyama M., Michara M., 1978, в
модифікації Андреєвої Л.І., 1988) [326, 327].
У сечі проводили визначення вмісту метилмалонової кислоти (Снегирева Л.В.,
Арешкина Л.Я., 1972; Oace S.M., Chen S.C., 1975) [328, 329].
При визначенні концентрації ММК у сечі вище вказаним методом відмі
- Киев+380960830922