Формування готовності студентів вищих педагогічних закладів до іншомовного спілкування

Розділ 2. Ефективність використання технології комунікативно-
ситуативного моделювання у формуванні готовності
студентів до іншомовного спілкування 77
2.1. Вивчення й аналіз стану готовності студентів вищих
педагогічних закладів до іншомовного спілкування 77
2.2. Програма формування готовності студентів до
іншомовного спілкування в умовах застосування
технології моделювання комунікативних ситуацій 104
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи щодо
формування готовності студентів до використання
іноземної мови як засобу спілкування 133
Висновки до 2 розділу 151
Висновки 154
Список використаних джерел 161
Додатки 183
Вступ
Вибір Україною курсу на входження в Європейське співтовариство та перехід до ринкових відносин диктує необхідність реформування вищої школи. Стратегія держави в царині освітньої політики спрямована на підготовку кадрів нового покоління, удосконалення системи освіти, процес відтворення вчительських кадрів. Орієнтація в економіці на міжнародні контакти, інтернаціоналізація ділових стосунків визначає значення та місце кожної навчальної дисципліни у професійному становленні майбутніх фахівців.
Визначаючи тему нашого дослідження, ми керувалися тим, що сучасний фахівець - це людина, яка не тільки отримала достатню спеціальну підготовку, володіє комп'ютерною грамотністю, але є духовно і морально багатою, має високий рівень культури мовного спілкування як рідною, так і іноземною мовою.
Вважаємо, що іноземна мова, як і будь-який навчальний предмет, містить у собі величезні резерви для професійного розвитку особистості студента. Вивчення й аналіз педагогічної практики дозволяє стверджувати, що ці резерви поки що не повністю реалізуються викладачами вищої школи. Засвоєння студентами іноземної мови як одного із засобів спілкування ускладнюється багатьма проблемами. Разом з тим активізація міжнародних відносин визначає необхідність іншомовної комунікації.
Потреби соціальної практики пояснюють динаміку росту інтересу до дослідження можливостей іноземної мови у професійній підготовці педагогічних кадрів. Цілком справедливе твердження про те, що актуалізація навчання іноземних мов у вищій школі визначається не лише ростом міжнародних контактів, але і якісними змінами у професіографічних характеристиках особистості майбутніх педагогів, вимогами педагогічної діяльності та характером ділових стосунків.
Вихідним під час розробки проблем педагогічної освіти має стати осмислення навчальної діяльності як процесу реалізації моделі особистості вчителя-професіонала, який спроможний успішно виконувати соціальне замовлення.
Навчальні дисципліни (зокрема й іноземні мови) будуть краще виконувати професійні функції, якщо їх зміст і технологія навчання матимуть особистісно орієнтовану спрямованість. Традиційне предметне навчання акцентує зусилля майбутніх педагогів на засвоєнні визначеної системи професійних знань і практичних умінь. Цей аспект є важливим, але явно недостатнім для того, щоб успішно вирішувати завдання, які ставляться перед сучасними педагогами. Успіх педаг††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††и парадигми предметного навчання на особистісно орієнтоване.
Особистісно орієнтований підхід до організації навчального процесу у вищій школі передбачає перехід від навчального предмета як засобу навчання до навчального предмета як засобу професійного становлення особистості; від пріоритету вузькоспеціальних завдань до цілісного розвитку особистості майбутнього педагога; від супідрядних стосунків у системі "викладач-студент" до педагогічної взаємодії, співтворчості й співробітництва; від диктату викладача до діалогічного спілкування, свободи вибору навчальних завдань і створення умов для самоутвердження та саморозвитку кожного студента у професійному середовищі.
Орієнтація змісту і технології викладання навчальних предметів на розвиток індивідуальності, нестандартності особистості майбутнього вчителя сприяє упорядкуванню навчального матеріалу і способів його засвоєння в межах педагогічної професії та професійного росту студентів. У змісті сучасної педагогічної освіти оволодіння іноземною мовою на рівні спілкування, знання специфіки міжкультурної комунікації є важливим показником професіоналізму й одним з обов'язкових складників вищої освіти.
Тим часом до сьогодні у системі педагогічної освіти не подоланий розрив між вивченням іноземної мови й готовністю майбутніх педагогів до іншомовного спілкування, між соціокультурним, моральним і професійним розвитком їх особистості; не забезпечується систематична, цілеспрямована робота щодо формування в них готовності до іншомовного спілкування, до використання іноземної мови як важливого засобу комунікації. Незважаючи на постійні зміни в структурі навчальних планів і програм, методів і форм навчальної роботи у вищій педагогічній школі, зберігається ряд суперечностей між потребою суспільства у фахівцях, які б володіли культурою іншомовного спілкування, та формальним вивченням студентами іноземної мови, особливо на немовних факультетах;