РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ МУЗИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
2.1. Стан розвитку музичних інтересів у студентів педагогічного університету
Дослідники молодіжної музичної культури підкреслюють факт визначального впливу поп-музики на формування загальної і музичної культури молоді. При цьому вектор спрямованості музичних інтересів стрімко змінюється у бік неприйняття загальнокультурних цінностей (народної, класичної музики), тобто відбувається своєрідна деградація змісту інтересів у молодіжному середовищі. Тому ми хотіли б розкрити особливості формування даного елемента духовної культури в майбутніх учителів, що в найближчому майбутньому самі будуть вирішувати проблему музичного розвитку своїх вихованців.
Констатуючий експеримент проводився на базі психолого-педагогічних факультетів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (144 респонденти), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (89 респондентів) і факультету підготовки вчителів початкових класів Слов'янського державного педагогічного університету (97 респондентів). Усього до експериментальної роботи були залучені 330 студентів 2-5 курсів спеціальностей "Початкове навчання", "Початкове навчання і англійська мова", "Вчитель початкових класів".
Метою констатуючого експерименту, побудованого відповідно до гіпотези наукового дослідження, стало вивчення фактичного стану розвитку музичних інтересів майбутніх учителів і діагностування їхньої здатності до катарсичних переживань.
Програма констатуючого експерименту передбачала розв'язання наступних завдань:
1) уточнення критеріїв і показників рівнів розвитку музичних інтересів майбутніх учителів;
2) дослідження художнього потенціалу майбутніх учителів, що містить у собі інтереси до різних видів мистецтва і виявляє місце мистецтва в духовному житті студентів;
3) вивчення музичних уподобань студентів;
4) діагностування здатності майбутніх учителів до здійснення катарсичної діяльності;
5) виявлення змісту емоційного складу музичного інтересу;
6) з'ясування можливостей впливу інтересу до музики на розвиток педагогічних здібностей студентів.
Для розв'язання двох останніх завдань до участі в констатуючому експерименті були залучені студенти музично-педагогічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка (76 респондентів) і студенти Інституту культури і мистецтв ЛНПУ імені Тараса Шевченка (154 респонденти).
Відповідно до завдань констатуючого експерименту були використані такі методи й методики діагностування: індивідуальні бесіди, опитування, дискусії, анкетування, методика дослідження художнього потенціалу Ю.Фохт-Бабушкіна, методика дослідження компонентного складу інтересу Б.Додонова, методика обчислення дисперсійних показників виразності емпатійного процесу С.Борисенко [282; 110; 46].
Обґрунтування катарсичної концепції музичного інтересу, його змістової структури у взаємозв'язку з різними видами катарсичної діяльності й типами музичного катарсису дозволило уточнити критерії діагностування рівнів розвитку інтересу.
Критерії діагностування рівнів розвитку музичних інтересів майбутніх учителів визначаються:
1) потребою в переживанні музичного катарсису;
2) здатністю до здійснення різних видів катарсичної діяльності;
3) змістовою структурою музичного інтересу (раціонально-пізнавальний (а), емоційно-ціннісний (б), поведінковий (в) компоненти).
Як інтегративний критерій і основний показник розвитку музичного інтересу майбутніх учителів ми виділяємо потребу у переживанні естетичного катарсису, закладеного в образному змісті та структурі музичного твору. Оскільки потреба у переживанні музичного катарсису розвивається в процесі музичної катарсичної діяльності, то названу потребу можливо діагностувати через оволодіння різними видами катарсичної діяльності. Однак у констатуючому експерименті цей показник не може бути досліджений, бо в студентів відсутній досвід катарсичної діяльності. Тому на основі аналізу структурних змістових компонентів інтересу, музичних уподобань студентів, а також за їх ставленням до трагічного можна приблизно судити про потребу у певному типі музичного катарсису.
Ми виділяємо три рівні розвитку музичного інтересу майбутніх учителів - пасивний (низький), діяльнісно-пізнавальний (середній), діяльнісно-творчий (високий) - і відповідні їм показники:
Пасивний (низький) рівень музичного інтересу майбутніх учителів характеризують:
1) Потреба в переживанні психофізіологічного музичного катарсису (духовний стан, що розвивається внаслідок сприйняття музичних образів, у яких однобічно реалізується комунікативний потенціал мистецтва);
2) обмежена здатність до здійснення першого виду катарсичної діяльності - сприйняття (безпосереднього емоційно-ціннісного переживання змісту художніх об'єктів і явищ);
3) зміст елементів структури музичного інтересу: а) обмежений досвід музичного сприйняття, відсутність музичних знань, нерозвинений асоціативний запас; б) поверхнєве, нестійке емоційне залучення; в) звертання до музики реалізується в деяких видах музичної діяльності (колекціонування музичних записів, участь у молодіжних об'єднаннях "вільного часу", тобто прихільників певної музичної течії, групи або виконавця).
Діяльнісно-пізнавальний рівень (середній) музичного інтересу майбутніх учителів характеризує:
1) Потреба в переживанні гедоністичного музичного катарсису (духовний стан, що характеризує результат переживання "стану-змісту" музичних образів, актуальних для певного соціуму й особистості);
2) здатність до презентації досвіду й організації репродуктивної катарсичної діяльності ( базується на опануванні таких видів діяльності, як сприйняття катарсичного змісту творів мистецтва й пізнання (логічний і ціннісний аналіз) досвіду і результатів катарсичної діяльності);
3) зміст елементів структури музичного інтересу: а) адекватне с