РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальна частину роботи виконано на дослідному полі Уманської державної аграрної академії, розміщеному в Маньківському природньо-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровського-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції з географічними координатами за Гринвічем 48( 46( північної широти і 30( 14( східної довготи. Висота над рівнем моря - 245 м.
Територія дослідного поля - це вирівняне, підвищене плато вододілу двох невеликих річок з пологими 2-3( схилами південно-східної та північно-західної експозицій. Підземні води залягають на глибині 22-24 м, тому вони не впливають на властивості і будову ґрунту.
На формування врожаю і його якість значно впливають погодні умови, що складаються протягом вегетаційного періоду. У даному регіоні волога є одним з основних лімітуючих факторів продуктивності сільськогосподарських культур. За даними Уманської метеостанції середньорічна кількість опадів становить 633 мм, але в окремі роки бувають значні відхилення. Даний регіон характеризується недостатнім зволоженням [147]. Під час вегетації спостерігаються бездощові періоди. Інколи 2-3, а в окремі періоди 3-5 років у десятиліття засушливі. Розподіл опадів за періодами вегетації та інтенсивністю також нерівномірний. У теплий період (квітень - жовтень) випадає близько 70% річної її кількості.
За тепловим режимом клімат регіону помірно-середньо-континентальний, гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,1-1,2, сума активних температур становить 2400 0С на півночі та 3200 0С на півдні провінції, причому період з такими температурами триває 140-160 днів.
Перехід середньої добової температури повітря через 5 0С у більшості випадків відбувається протягом першої декади квітня, а тривалість періоду із середньодобовою температурою вище 5 0С становить 205 днів, що здебільшого не лімітує вирощування культур помірного поясу.
У зоні Лісостепу всі пори року виражені чітко. Весна настає порівняно швидко, але сніг розтає поступово і сходить повільно, внаслідок чого поверхневі стоки рідко бувають значними. Це сприяє поглинанню більшої частини талих вод товщею ґрунту, а у вологі роки відбувається скидання їх за межі кореневмісної зони. Запаси вологи до весни за кількістю переважно стабільні.
Літо відрізняється високими і стійкими температурами. Тепла і порівняно волога погода літнього сезону сприяє нормальній вегетації сільськогосподарських культур, однак в окремі роки бувають посушливі періоди, які негативно впливають на їхню продуктивність. Літні опади здебільшого використовуються рослинами на десукцію і фізичне випаровування.
Як правило, навесні і восени йдуть обложні дощі, а для літнього періоду характерні грози, які часто проходять у вигляді злив, утворюючи бурхливі поверхневі стоки. Це у деяких місцях викликає сильну ерозію ґрунту, внаслідок чого втрачається велика кількість дрібнозему, а з ним і поживних речовин.
Осінь, як правило, буває теплою, сонячною, затяжною. Перехід до зимового режиму погоди поступовий. Лише з середини жовтня середньодобова температура, поступово знижуючись, переходить через 10 0С. Пізня осінь характеризується мінливою температурою, періодичним випаданням дощів та снігу, які поповнюють запаси вологи в ґрунті. Зимою, внаслідок низького стояння сонця і наявності снігового покриву, обумовлюючого високе відбиття сонячної радіації, радіаційний баланс складається від'ємний. А тому для клімату регіону характерна тепла, з частими і тривалими відлигами зима (в окремі роки підвищення температури сягає до 12-14 0С). У найбільш холодному місяці - січні середня температура повітря мінус 4-7 0С, хоча мінімальна температура мінус 20 0С і нижче буває щороку.
Ерозія ґрунту в дослідному регіоні - це головний руйнівний процес ґрунтового покриву. Саме тут проходить "пояс" максимальної ерозії в Україні [147]. На руйнування ґрунтів у цій провінції впливають такі основні фактори: вид обробітку, стан вирощуваної культури, вбирна здатність і протиерозійна стійкість ґрунту, енергія рельєфу (крутість і довжина схилів) та кінетична енергія опадів. Розвитку процесів ерозії також сприяють хвилясто увалисті форми рельєфу, його розсіченість, густа мережа дрібних річок, ярів, круч і балок, дуже висока розораність ґрунтів.
У цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості культур помірного поясу. Однак в окремі роки спостерігаються несприятливі фактори (низькі температури, відлиги, льодові кірки, посухи, суховії, сильні грозові дощі), які завдають значної шкоди культурам.
Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливі для росту і розвитку культур, хоч окремі періоди відрізнялися кількістю опадів і температурним режимом, що дало змогу встановити вплив факторів, що вивчалися, на ріст, розвиток і формування врожаю за різних метеорологічних умов.
Погодні умови в роки проведення наших досліджень були типовими для зони, з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди (табл. 2.1). При цьому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за 2000-2002 сільськогосподарські роки складала відповідно від 8,6 до 9,7 0С та від 574 до 778 мм.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень (за даними Уманської метеостанції)
ПоказникВсього за
с.-г. рік Місяць 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Кількість опадів, мм 1999/2000 р.77836,183,664,240,333,249,136,937,492,6112,157,8134,6 2000/2001 р.6253,063,517,716,634,181,449,756,9168,163,47,463,5 2001/2002 р.57420,875,025,717,712,413,919,513,0170,156,250,899,3Середньобагаторічна63333,043,048,047,044,039,048,055,087,087,059,043,0 Температура повітря, 0С 1999/2000 р