РОЗДІЛ 2
СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА КОНТАМІНОВАНИХ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ РЕЧЕНЬ
2.1. Типологія КСБР
Загальна типологія КСБР залишається проблемним питанням у вітчизняному мовознавстві. У межах СБР К.Ф.Шульжук виділив сім моделей КСБР, п'ять із яких є різновидовими (полізв'язковими) і дві - одновидовими (монозв'язковими). До різновидових належать:
- з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю;
- з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю;
- з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю;
- з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю;
- з подвійною супідрядністю.
Ці моделі дослідник кваліфікує як різновидові (полізв'язкові), оскільки в них наявні різноманітні семантико-синтаксичні відношення між частинами і компонентами.
Одновидовими (монозв'язковими) є моделі з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю та з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю, тому що їхні предикативні частини поєднані однотипними зв'язками [Шульжук 1986:49].
У російському мовознавстві на контаміновані утворення звернув увагу Г. П. Уханов, однак він не встановив їхньої типології, а лише виділив окремі моделі в межах поліпредикативних речень з одним чи кількома рівнями членування [Уханов 1979:133]. Н.С.Валгіна вказує на комплексність структури контамінованих утворень, зауважуючи, що "контамінованими є складні побудови, у яких компонентами виступають цілі складні речення" ?Валгина 1973: 378?. Саме тому, що підрядний зв'язок тісніший порівняно із сурядним, компонентом складної синтаксичної конструкції зазвичай буває складнопідрядне речення.
Г. Ф. Калашникова, спираючись на рівні членування, основний тип зв'язку та мінімальний кількісний склад, виділила п'ятнадцять моделей СБР, сім з яких є контамінованими утвореннями. Це моделі для яких характерна:
- подвійна (неоднорідна і однорідна) супідрядність;
- супідрядність і послідовна підрядність;
- подвійна супідрядність і послідовна підрядність;
- сурядність і послідовна підрядність;
- сурядність і супідрядність;
- послідовна підрядність та супідрядність;
- складні контамінації ?Калашникова 1979:34?41?.
У пропонованій класифікації немає чіткого розмежування конструктивних типів та різновидів зв'язку. Тому переконливою є думка К.Ф. Шульжука про необхідність виділення моделей з різними комбінаціями супідрядності та послідовної підрядності, оскільки вони впливають на різновиди підрядного зв'язку ?Шульжук 1986:46?.
Окремої типології КСБР, яка б враховувала типи зв'язку, рівні членування, кількість предикативних одиниць як основних аспектів синтаксичної структури складного речення в українському мовознавстві немає.
За нашими спостереженнями, у мовленні функціонують сім основних моделей КСБР:
1) з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; 2) з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю; 3) з подвійною супідрядністю; 4) з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; 5) з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю; 6) з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю; 7) з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю.
Центральними серед сполучникових ускладнених неелементарних речень є структури з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю, з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю. До менш уживаних належать конструкції з подвійною супідрядністю, з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю, з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю. Периферію становлять речення з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю, з послідовною підрядністю та подвійною супідрядністю.
Як одиниці мовлення всі моделі поліваріантні, про що свідчить кількість компонентів, порядок їх розташування та засоби зв'язку. КСБР формуються за рахунок поширення та ускладнення складного речення предикативними одиницями.
Контаміновані структури складаються щонайменше з чотирьох предикативних одиниць, речення з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю, з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю - з п'яти. Досліджуючи СБР, К. Ф. Шульжук зауважує, що "кількісний критерій для різних моделей СБР не однозначний і не може обмежуватися трьома компонентами... " ?Шульжук 1986:17?. Це явище спостерігаємо і в КСБР.
Конструкції з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю становлять найпоширенішу модель серед КСБР. За нашими підрахунками, вони становлять близько 25% усіх КСБР. У конструкціях цієї моделі поєднуються однорідна супідрядність з провідним зовнішнім підрядним зв'язком і внутрішнім сурядним (між однорідними супідрядними) і послідовна підрядність, де, починаючи з другоступеневого підрядного, внутрішнім є підрядний зв'язок.
Неконтаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення з послідовною підрядністю, з однорідною супідрядністю вже були об'єктом дослідження в українському мовознавстві ?Кузьмич 1995; Шкарбан 1996?.
Основною формою реалізації моделі є чотирикомпонентна (мінімальна, базова) конструкція, яка, за нашими даними, становить близько 40% серед речень з ОС/ПП. Напр.: "Максим найдужче був рад тому, що його побоювання не справдилося, що йому не довелось перед очима Мирослави поборювати її батька і прогонювати на незвісні шляхи ту, з якою рад би був ніколи не розстатися" (І.Франко); "Сьогодні - навпаки мені було приємно думати, що я цим розкішним лісом іду до життя, що я спочиваю в цій гостині у природи, щоб з новими силами вернутися до життєвої праці..." (М. Грушевський). Регулярними є і п'ятикомпонентні конструкції, які становлять біля 35% від речень цієї моделі. Напр.: "Дехто висловлював думку, що Пувичка неодмінно помре, що нібито він зійшов кров'ю і що тепер лікарі його не врятують, бо в нього - запалення живота" (І. Микитенко); "Але щоразу потаємним бажанням його була зустріч з Ганною Іванівною, яку він називав серед друзів Ганною вродливою, якій був тоді тільки двадцять один рік і якою захопився поет, не відаючи сам,