РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови та схеми проведення досліджень
Для досягнення поставленої в роботі мети, проведено три серії наукових досліджень. У першій серії досліджень вивчали можливість створення, використовуючи методи хімічного мутагенезу, високоактивного штаму гриба В1. trispora - продуцента ?-каротину та інших біологічно активних сполук.
Дослідження по створенню високоактивного штаму гриба-продуцента ?-каротину виконувались спільно із співробітниками лабораторії біологічно активних речовин НАУ та штамової лабораторії музейних культур Дніпровського крохмале-патокового комбінату.
Для створення нового високоактивного штаму гриба В1. trispora використовували похідні штамів 64 (+) та 490 (-) - БЗО (+) та 2516 (-) відповідно. При вирощуванні робочих культур гриба посівним середовищем слугували: сусло-агар, кукурудзяний агар, рідкий сусло, агар Чапека та МПА.
До складу посівного середовища входили такі компоненти, %: борошно соєве - 2,3; борошно кукурудзяне - 4,7; К2НРО4 - 0,05; вітамін В1 (тіамін) -0,0002; вода - до 100. Посівне середовище характеризувалось наступними показниками: редукуючі речовини - 3,5-5,0; загальний азот - 0,15 - 0,30%; змінний азот - 20-40 мг%; неорганічний фосфор - 0,11-0,25 мг/мл; рН - 6,1-6,5.
До складу ферментаційного середовища входили наступні компоненти, %: екстракт кукурудзяний - 6,3; патока зелена - 4,5; К2НРО4 - 0,05; вітамін В1 (тіамін) - 0,0002; олія - 4,0; вода до 100 та 33%-ний розчин NaOH для створення рН - 6,1-6,5.
Ферментаційне середовище містило: редукуючі речовини - 1,4-2,2%; аміний азот не < 70 мг%; загальний азот 0,2-0,3%; фосфор неорганічний - не менше 0,2 мг/мл; активна кислотність - 6,1-6,5.
У другій серії досліджень, використовуючи сучасні методи фізико-хімічних, біохімічних та зоотехнічних досліджень, вивчали хімічний склад біомаси гриба В1. trispora, одержаної при культивуванні створеного штаму на спеціальних живильних середовищах.
У третій серії досліджень вивчали ефективність застосування біомаси гриба В1. trispora як джерела ?-каротину та інших поживних і біологічно активних речовин, при вирощуванні курчат-бройлерів. При цьому досліджували вплив біомаси на продуктивність, перетравність поживних речовин корму, обмін речовин в тканинах, хімічний склад м'язів, збереженість птиці та ефективність використання біомаси як біологічно активної добавки.
Дослідження проводились протягом 2000-2003 років у науково-виробничій лабораторії кафедри гігієни тварин ім. А.К. Скороходька та на експериментальній базі кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів, а також лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету.
Виробничу перевірку активності створеного штаму гриба В1. trispora проводили в цеху мікробіологічного каротину Дніпровського крохмале-патокового комбінату.
Матеріалом для досліджень у першій серії були штами гриба В1. trispora, які піддали дії різних селективних факторів.
Матеріалом для досліджень у другій серії була біомаса гриба В1. trispora, одержана в цеху мікробіологічного каротину Дніпровського крохмале-патокового комбінату (Дніпропетровська область) з різним (4,4, 5,5 та 7,5%) вмістом ?-каротину.
Одержану біомасу досліджували на загальну поживність, вміст вуглеводів, білків, ліпідів, амінокислот, жирних кислот, макро- та мікроелементів, використовуючи сучасні прилади та методики фізико-хімічних та біохімічних досліджень.
Матеріалом для досліджень у третій серії дослідів було 60 голів добових курчат кросу Кобб-500, яких за принципом аналогів було розподілено на чотири групи (контрольну та три дослідні) по 15 голів у кожній. Курчата були одержані від батьківського стада, вирощеного в однакових умовах. При підборі у групи аналогів враховували: крос та живу масу курчат. Дослід тривав з 8 квітня по 22 травня 2002 року. Піддослідне поголів'я утримувалось до двохтижневого віку напільно на глибокій підстилці, з двохтижневого віку та до забою - у кліткових батареях по 5 голів у клітці.
Параметри мікроклімату у пташнику контролювали за загальноприйнятими методами, які протягом досліду відповідали встановленим нормативам. Тривалість світлового періоду змінювали залежно від віку курчат в інтервалі 24-10 годин. Курчатам контрольної та дослідних груп, залежно від віку, згодовували повнораціонні комбікорми, збалансовані відповідно до потреби (табл. 2.1).
Введення в комбікорм для курчат-бройлерів дослідних груп біомаси гриба В1. trispora здійснювали для кожної групи окремо. Курчата контрольної групи отримували повнораціонний комбікорм без добавок. Хімічний склад комбікорму наведено в табл. 2.2. До комбікорму курчат першої дослідної групи вводили біомасу в кількості 0,5 г (0,022 г (?-каротину), другої - 1,0 г (0,044 г ?-каротину) та третьої - 1,5 г (0,066 г ?-каротину) на 1 кг корму протягом 42 діб.
При підготовці комбікормів до згодовування застосовували метод вагового дозування і ступеневе введення мікродобавок.
Дослід включав два періоди - підготовчий (три доби) та основний (42 доби).
Таблиця 2.1- Рецепт комбікорму для курчат-бройлерів
ПоказникВік курчат, діб1-3031-45Кількість, гПшениця24,2129,89Кукурудза42,0035,00Шрот соняшниковий5,008,00Шрот соєвий20,0024,00Рибне борошно6,43-Сіль кухонна0,100,20Вапняк 1 класу1,001,80Вапняк-наповнювач0,800,90Суміш мікроелементів СМЕ 22250,100,06Лізин0,100,03Вітамінний комплекс АДЕВ 185/50,060,025Мінерол0,200,10Всього100100В 100 г комбікорму міститься, %Обмінної енергії305,08285,03Сирого протеїну21,0918,64Сирої клітковини3,644,28Кальцію0,801,15Фосфору0,400,43Натрію0,100,10Лізину1,250,96Метіоніну + цистину0,880,67Жиру2,452,18Вітамінів:А, млн. МО1250012500Е, мг2525Д3, млн.. МО19201875
Протягом науково-господарського досліду вивчали продуктивні якості курча