Ви є тут

Ефективність використання сапоніту, селену та комплексних мінеральних добавок на їх основі в раціонах молочних корів і бичків на відгодівлі.

Автор: 
Хіміч Олександр Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003271
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення дослідів на тваринах

Досліди по вивченню впливу сапоніту, сапоніту з селеном, комплексних мінеральних (КМД) та комплексних вітамінно-мінеральних (КВМД) добавок на продуктивність, обмінні процеси, відтворювальну здатність, та стан репродуктивних органів, а також на стан органів травлення у молодняка великої рогатої худоби при вирощуванні на м'ясо проводились в Інституті кормів, племзаводах "Україна" Вінницького району та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, Вінницької області згідно схеми 2.1.
Перший і другий досліди були проведені на сухостійних і дійних коровах української червоно-рябої породи в племзаводі "Україна" Вінницького району на трьох групах тільних корів. Сапоніт і сапоніт з селеном згодовували сухостійним коровам за 50-60 днів до отелення.
Третій і четвертий науково-господарські досліди були проведені на дійних коровах української чорно-рябої породи, які знаходились на роздоюванні, а п'ятий дослід - на 27 бичках української чорно-рябої породи в господарстві Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Виробничу перевірку проведено на тільних у сухостійний період і дійних коровах української чорно-рябої породи в умовах племзаводу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції. КВМД тільним сухостійним коровам згодовували за 25-30 днів до отелення, а дійним протягом 49 днів.
Науково-господарські досліди на коровах і молодняку великої рогатої худоби проводились за методом груп-аналогів [108]. При формуванні груп корів враховували: породу, порідність, лактацію, фізіологічний стан, живу масу, продуктивність за 305 днів останньої лактації, на дійних - додатково надій молока за зрівняльний період.
При формуванні груп молодняку великої рогатої худоби враховували: породу, порідність, вік, живу масу, інтенсивність росту. В дослідах на дійних коровах і молодняку великої рогатої худоби виділяли зрівняльний та основний періоди. Зрівняльний період тривав 30 днів, основний - залежно від методики досліджень.
Таблиця 2. 1
Схема науково-господарських дослідів
ГрупаКількість тварин, гол.Тривалість періодів, дн.Умови годівлізрівняльногоосновногоПерший дослід (сухостійні і дійні корови) 1-контрольна10-93Основний раціон (ОР)2-дослідна10-93ОР + 15 г сапоніту на 1 к.од. раціону3-дослідна10-93ОР + 15 г сапоніту на 1 к.од. + селен 0,1 мг/кг СР раціонуДругий дослід (сухостійні і дійні корови)1-контрольна15-125Основний раціон (ОР)2-дослідна14-125ОР + 15 г сапоніту на 1 к.од. раціону3-дослідна15-125ОР + 15 г сапоніту на 1 к.од. раціону + 0,1 мг селену/кг СР раціонуТретій дослід (дійні корови)1-контрольна73069Основний раціон (ОР) 2-дослідна73069ОР + 20 г КМД на 1 к.од. раціонуЧетвертий дослід (корови на роздої)1-контрольна1130105Основний раціон (ОР)2-дослідна1130105ОР + 20 г КВМД на 1 к.од. раціонуП'ятий дослід (бички на відгодівлі)1-контрольна930247Основний раціон (ОР)2-дослідна930247ОР + 15 г сапоніту на 1 к.од. раціону3-дослідна930247ОР + 30 г КМД - 2 на 1 к.од. раціонуВиробнича апробація (сухостійні і дійні корови)1-контрольна18-77Основний раціон (ОР)2-дослідна18-77ОР + 20 г КВМД на 1 к.од. раціону Тварин всіх груп у зрівняльний період утримували на основному раціоні. В дослідний період тварин контрольної групи залишали на основному раціоні, а в раціони дослідних груп вводили досліджуванні добавки.
Балансові досліди було проведено на 4-х баранах за методом періодів. Попередній період тварин утримували на основному раціоні, в перший головний період в раціон вводили сапоніт з розрахунку 15 г/к. од., а у другий головний період - вводили комплексну мінеральну добавку з розрахунку 30 г/к. од. раціону. В заключний період тварин утримували на основному раціоні. Тривалість періодів 10 днів, в тому числі облікових - 7 днів.
Годівлю тварин, що знаходились на дослідах, нормували за нормами ВАСГНІЛу [43, 106]. Склад раціонів визначали за методикою досліду. Облік заданих об'ємистих кормів здійснювали щоденно (через вагу господарства), з'їдених за даними щодекадних контрольних годівель, а концентрованих і мінеральних добавок - щоденно. Тварин, до поїдання мінеральних добавок, привчали протягом трьох днів, починаючи з 30 % норми.
В балансових дослідах облік заданих кормів і води проводили два рази на добу вранці і ввечері, а спожитих щоденно вранці.
Зважування піддослідних бичків проводили ранком до годівлі на початку зрівняльного і основного періодів, а також щомісячно протягом досліду. Корів зважували на початку і в кінці досліду.
В усіх дослідах тварин утримували в однакових умовах.
Середньодобовий надій молока отелених корів у першому і другому дослідах, визначали щодекадно, а вміст жиру один раз у місяць.
Захворювання на мастит визначали шляхом щоденного клінічного огляду стану молочної залози у піддослідних корів.
В третьому і четвертому дослідах надій корів за добу обліковували чотири дні на тиждень, а вміст жиру в молоці два рази за місяць.
Середньомісячні прирости бичків на відгодівлі визначали в кінці кожного місяця досліду шляхом зважування їх до ранішньої годівлі.
В кінці п'ятого досліду, проводили контрольний забій тварин, по чотири голови з кожної групи, в забійному цеху ТОВ "Квінтет" Калинівського району Вінницької області. Після забою визначали забійну масу та забійний вихід, а також масу внутрішніх органів - рубця, сичуга, печінки, нирок, серця та наднирників, шляхом зважування. Для морфологічних досліджень відбирали зразки органів травлення та залоз внутрішньої секреції.
Проби відбирали з одних і тих же ділянок органів у всіх тварин. Зразки переносили у фіксуючу рідину - 10%-ний нейтральний розчин формаліну і ставили на зберігання.
У всіх дослідах кров відбирали до годівлі у чотирьох тварин з групи для визначення морфологічних і біохімічних показників.