РОЗДІЛ 2
Експериментальна робота з формування
професійної здатності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художнього навчання школярів
Метою експериментального дослідження було виявлення ефективності структурно-функціональної моделі формування професійної здатності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художнього навчання школярів.
Базою дослідно-експериментальної роботи був художньо-графічний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, апробація здійснювалася в системі навчального комплексу "Педагог". Такий вибір бази обумовлений насамперед тим, що акредитована спеціальність на художньо-графічному факультеті має четвертий рівень, де працюють провідні фахівці системи художньо-педагогічної освіти, достатньо високий рівень професійно-педагогічної підготовки вчителів образотворчого мистецтва та здійснюється інтегративна підготовка вчителя образотворчого мистецтва, креслення і прикладної творчості.
В експерименті були задіяні студенти денної форми навчання (216 чоловік) і заочної форми навчання (175 чоловік).
Крім того, експериментальною роботою були охоплені вчителі початкового навчання, що проводять уроки образотворчого мистецтва (14 особи), вчителі образотворчого мистецтва основної школи (24 особи), випускники художньо-графічного факультету останніх трьох років (23 особи), які працюють у школах області, та вчителі зі стажем більше п'яти років (19 осіб), які проходили стажування і курси фахової перепідготовки в інститутах підвищення кваліфікації вчителів (м. Одеса і Севастополь) та на базі художньо-графічного факультету.
Нами були сформовані експериментальні групи студентів, з якими проводилась цілеспрямована робота щодо вдосконалення їхньої художньо-творчої підготовки за визначеною проблемою. Вся діяльність була зумовлена завданнями процесу формування професійної здатності до художнього навчання школярів відповідно до сучасних вимог шкільної програми та інших державних документів щодо професійної педагогічної освіти та розробленої нами моделі підготовки вчителів образотворчого мистецтва.
Паралельно було виокремлено контрольні групи, в яких підготовка студентів здійснювалася традиційними шляхами без урахування змісту розробленої нами комплексної системи цілеспрямованого формування здатності випускника до художнього навчання школярів.
З урахуванням мети та завдань дослідження експериментальна робота проводилась у два етапи. Перший етап визначався цілями констатуючого експерименту, другий етап проводився за логікою формуючого експерименту.
2.1.Констатуючий експеримент. Процедура проведення.
Констатуючий експеримент мав на меті виявлення рівнів сформованості професійної здатності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художнього навчання школярів. До його завдань входило: виявлення вихідного рівня сформованості професійної здатності у студентів-випускників художньо-графічного факультету до художнього навчання школярів. Задля цього було визначено критерії і показники рівнів сформованості здатності до художнього навчання школярів у структурі гносеологічного, праксеологічного та оцінно-оперативного компонентів педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтв, а також було охарактеризовано рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький), котрі використовувались у процесі обстеження під час проходження ними педагогічних практик, навчальної діяльності та педагогічної діяльності вчителів. Опишемо їх.
Кожний із визначених компонентів у структурі педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтва передбачав три функціональні компоненти професійної діяльності з критеріями і показниками сформованості професійної здатності до художнього навчання школярів:
1. Гносеологічний - це обізнанність майбутніх педагогів з теорією і методикою художнього навчання школярів з показниками:
а) знання теоретичних засад і змісту художнього навчання школярів у процесі їхньої образотворчої навчальної діяльності;
б) знання системи методів і прийомів художнього навчання школярів;
в) озброєність комплексом діагностичних методик щодо виявлення сформованого рівня художнього навчання учнів.
11. Праксеологічний - це сформованість здатності як наявності системи художньо-педагогічних умінь з показниками:
а) здатність здійснювати педагогічні функції та вирішувати завдання художнього навчання школярів у процесі їхньої образотворчої навчальної діяльності;
б) здатність планувати і проектувати художню діяльність учнів в процесі навчання основ образотворчого мистецтва;
в) здатність виробляти тактику і стратегію педагогічних взаємодій з використанням методики художнього навчання.
ІІІ. Оцінно-регулятивний компонент як функціональна діяльність учителя з такими показниками:
а) здатність оцінювати свої досягнення як учителя (самооцінка) та досягнень учнів з образотворчого мистецтва (взаємооцінка) й їх якісні характеристики;
б) здатність діагностувати рівень художнього розвитку учня (учнів);
в) здатність контролювати процес засвоєння знань, умінь та навичок як своїх власних, так і учнів та своєчасно їх корегувати (самоконтроль, взаємоконтроль).
Опишемо їх.
Сформованість гносеологічного компонента здатностей передбачала формування таких умінь, які зумовлюються здатністю оперувати знаннями щодо педагогічних розумово-мисленнєвих способів дій у визначенні:
- структури і особливостей змісту шкільної програми з образотворчого мистецтва;
- специфіки викладання навчального предмета за всіма видами художньої (образотворчої) діяльності;
- особливостей образотворчої діяльності та можливості дітей різного віку в розвитку їхній художньої творчості;
- ефективних шляхів керівництва художньою діяльністю учнів за тематикою шкільної програми; умов організації процесу художньої навчальної діяльності школярів на заняттях образотворчим