Вы здесь

Ефективні методи організації використання засобів механізації в будівництві

Автор: 
Сердюк Василь Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000159
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ І РОЗРАХУНКУ
БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ УМОВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Дослідження методів раціонального розподілу будівельних машин
Умови конкуренції світового і внутрішнього ринку визначають основні напрямки
діяльності будь-якого будівельного підприємства чи організації. Головним
напрямком є забезпечення швидкої окупності капіталовкладень, а це відноситься
як до заводів-виготовлювачів будівельної техніки, так і до будівельних фірм, що
експлуатують машини.
У ринкових умовах для великих будівельних фірм, що використовують у великій
кількості монтажні пневмоколісні і на гусеничному ходу крани, баштові крани,
землерийні машини, екскаватори, грейдери, бульдозери а також іншу будівельну
техніку, однією з найважливіших задач є регулювання раціонального і
рівномірного розподілу зазначеної будівельної техніки по об'єктах і на протязі
визначеного періоду.
Будівельна техніка є головним матеріалом і матеріальним ресурсом будь-якої
будівельної фірми. Ефективна організація цієї техніки приводить до одержання
прибутку, не ефективна – до збитків.
Створення сучасних методів і методики розрахунку раціонального розподілу і
організації використання зразків будівельної техніки, що дорого коштує – це
вимога ринкової економіки, вимога часу, оскільки навіть невеликий у часі
простій таких машин обходиться занадто дорого, і є збитковим [59, 75].
Приведені нижче методи розрахунку заповнюють цей пробіл [49, 51].
Як відомо, землерийна техніка, монтажні і баштові крани і інші великі
металоємні будівельні машини при їх використанні, можуть знаходиться в одному з
станів: у фазі технологічних циклів; у фазі технічного обслуговування і
ремонту.
Кожен технологічний цикл включає повний (експлуатація, демонтаж,
транспортування, монтаж) чи неповний (експлуатація, транспортування) режими
проходження ресурсів.
Введемо наступні позначення: Т, - тривалість експлуатації j - виду машин k -
типу; Т, Т, Т - відповідно тривалість демонтажу, транспортування, монтажу j -
виду ресурсів k - типу.
Тривалість одного технологічного циклу використання машини виражається як:
. (2.1)
Режими – демонтаж, транспортування, монтаж є технологічно обов'язковими,
оскільки відбивають функціональні і конструктивні параметри машини. Але з
огляду на те що, знаходячись у цих режимах, техніка не виробляє необхідний
фактор, варто вважати, що режими демонтаж, транспортування, монтаж складають
один режим – «технологічний простій». Тоді позначимо:
;
. (2.2)
Аналогічно, знаходячись у фазі технічного обслуговування і ремонту, машина
також не виробляє необхідний фактор на протязі періоду:
. (2.3)
Позначивши через Т - Т варто вважати фазу технічного обслуговування і ремонту
умовно фазою «технічного простою».
При цьому необхідно мати на увазі що, якщо величина технічних простоїв машин,
як правило, нормується для будівельної техніки, а величина технологічних
простоїв може враховуватися в документації по організації робіт на річну і
дворічну програму будівельної фірми, то простої з організаційних причин
(«організаційні простої») звичайно не беруться в розрахунок.
Позначимо величину організаційних простоїв Т через:
, (2.4)
таким чином, тривалість використання техніки складається з наступних складових:
. (2.5)
Отже, у кінцевому рахунку величина необхідного фактора машини, що витрачається,
повинна складатися з складових фактора, що витрачається, вироблюваного з
урахуванням простоїв і резервного запасу фактора, що витрачається.
Надалі умовимося під резервним (страховим) запасом фактора, що витрачається,
розуміти таку величину, що розрахована з урахуванням реалізації комплексу
заходів щодо інтенсифікації будівельного виробництва за рахунок скорочення
втрат робочого часу, застосування прогресивних організаційно-технологічних
рішень і розширення області впровадження передових форм і методів будівельного
виробництва, що забезпечують своєчасне і якісне виконання будівельно-монтажних
робіт.
Особливістю рівномірного розподілу техніки є рівномірне їх вибуття в
технологічні, технічні і організаційні простої.
Задачі регулювання по критичних параметрах рівномірного розподілу будівельних
машин згруповані в такий спосіб [49].
1. Розглядаються варіанти перебування машини тільки у фазі технологічних
циклів. При цьому передбачається, що машина Rjk може цілком вибути в
технологічні простої.
Вихідна умова, тривалості технологічних циклів машини Rjk на протязі періоду tм
рівна між собою, тобто:
, (2.6)
де м - індекс тимчасового інтервалу, м = 1 … м.
тривалість використання техніки Rjk у запланований період tм може бути
представлена через вираження виду:
. (2.7)
2. Розглядаються задачі з умовою, що розподіл машин по об'єктах задано у виді
кусочно-лінійної функції.
У цьому випадку методи визначення параметрів резерву і загальної кількості
машин залежать від величини тимчасових інтервалів, що складають плановий
період.
При досить малих тимчасових інтервалах (tм, tм-1) монотонно убуваюча чи
зростаюча функція розподілу може бути представлена як:
, (2.8)
де - величина наявності машини в момент t0.
При досить великих тимчасових інтервалах (tм, tм-1) розміри резерву і загальної
кількості машин доцільно знаходити так само, як і для випадків з постійним їх
розподілом, оскільки вплив факторів попереднього тимчасового інтервалу на
наступний є мінімальним і відчувається тільки в початковий момент.
Розподіл машин по об'єктах являє собою монотонно убувають чи монотонно
зростаючу функцію при досить малих тимчасових інтервалах.