Вы здесь

Професійна підготовка молодших спеціалістів з бухгалтерського обліку у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації

Автор: 
Левочко Марія Теодозіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U000407
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2 Педагогічні умови підвищення ефективності
професійної підготовки фахівців-бухгалтерів
2.1. Дидактико - методичні особливості педагогічних технологій.
У державній Національній програмі "Освіта" говориться, що розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки, культури на світовий рівень.
У програмі визначено вимоги до змісту освіти та шляхів її реформування відповідно до сучасних потреб суспільства з урахуванням особливостей гуманізації, природничо-гуманітарноїі трудової підготовки, через впроваджен-
ня поліваріантності освітніх програм, інноваційних технологій навчання, ідей народної педагогіки, інноватики [78].
Термін "технологія" створений із латинських слів: texno-мистецтво, майстерність: logos - слово, наука. В педагогіку цей термін прийшов із сфери виробництва, де він означає упорядковану кількість перетворень матеріальних цінностей (сировина, матеріали) в кінцевий результат.
Історично поняття "технологія" виникло в зв'язку з розвитком технічного прогресу. Технологія набула назви "теорії повного засвоєння навчального матеріалу" (Дж.Блок, Л. Андерсон). Її застосування вимагає старанної підготовки вчителя, який:
- намічає конкретні результати, яких він повинен досягти в
процесі вивчення певного навчального курсу;
- ділить навчальний матеріал на "навчальні одиниці";
- розробляє поточні діагностичні тести для контролю засвоєння
студентами "навчальних одиниць"[10].
Оцінка кожного студента виставляється тільки після завершального контролю в кінці навчального курсу: вона визначається не порівнянням з результатами інших студентів, а згідно з продемонстрованими еталонами найвищої оцінки. Протягом всього курсу кожен студент одержує серію
контрольних тестів, що не оцінюються, а служать для того, щоб студент міг краще знайти неясності і помилки та виправити їх [117].
"Технологія"- це виробничий термін, який означає сукупність різних елементів, зокрема-прийомів, операцій, дій, процесів та їх послідовність, тобто-це своєрідна майстерність людини, про що говорить словник. В.Ф. Паламарчук пише, що у загальному розумінні технологія-це розробка певної ідеї. Є і гранично ширше розуміння цього поняття-як міст між "двома культурами"; між гуманітарним і "точним знанням" [208]. Якщо пов'язати технологію з діяльністю, то структурно-це буде мати такий вигляд: діяльність - потреба - мета - мотив - мотивація - задача - прийом - дія - операція - результат. Таку ж структуру має і навчальна діяльність, де мають місце вищезгадані складові. Це свідчить про спільність діяльності виробничої і навчальної.
Будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво засноване на інтуїції, технологія - на закономірностях науки. З мистецтва все починається , а технологією - закінчується [26].
В педагогіці термін "технологія" з'явився на початку ХХ століття. Спочатку це була "техніка", потім "технічні засоби навчання", "технологія
виховання", "технологія навчання", "педагогічна технологія" тощо.
В педагогічній науці особливий інтерес представляє еволюція поняття
педагогічна технологія", аналіз якої дозволяє прогнозувати сучасні технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від "технології в освіті" до "технології освіти" і потім до "педагогічної технології"- обумовлена зміною його змісту. Це явище можна побачити, прослідкувавши за періодами його розвитку [66].
Так, у 20-х роках отримало розповсюдження поняття -"педагогічна техніка", яка в педагогічній літературі 30-х років уже була визначена як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку і ефективну організацію навчальних занять. А у 40-50-х роках, коли почалось впровадження в навчальний процес технічних засобів навчання (ТЗН), цей термін модифікувався в " педагогічні технології" і означає застосування інженерної думки в навчально-виховному процесі.
З середини 60-х років зміст цього терміну був підданий широкому обговоренню в педагогічній літературі, на міжнародних конференціях. І в кінці 60-х років спеціалісти з питань програмованої освіти (навчання) знаходять загальну наукову мову в рамках нової технології - "педагогічної".
Період (1970-1980рр.) характеризується такими особливостями:
1.Розширення бази педагогічної технології (основи інформатики, телекомунікація, системний аналіз, нові форми організації праці викладача ВНЗ).
2.Змінюється методична основа педагогічної технології та здійснюється перехід від вербального до вербально-візуального навчання.
3.Широке застосування в навчальному процесів відеомагнітофонів, кадропроектора, електронної дошки, синхронізатора звуку та зображення.
У цей період під педагогічною технологією уже розуміють процес вивчення, розробки та використання принципів інтенсифікації та оптимізації навчальної діяльності на основі досягнень науки і техніки [66].
У 90-ті роки еволюції поняття "педагогічна технологія" характеризуються використанням комп'ютерних і дисплейних класів, систем інтерактивного відео тощо.
Таким чином, педагогічна технологія має певний історичний розвиток, що пов'язаний з типами (видами) навчання, сутність яких розкривається у відповідній технології. Для педагогічної науки особливий інтерес становить еволюція поняття "педагогічна технологія", аналіз якої дозволяє прогнозувати сучасні технологічні тен