Генетичний аналіз господарських ознак сортів озимої м'якої пшениці різних років селекції.

<p>РОЗДІЛ 2<br /> МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА Й УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ<br /> 2.1. Грунтово-кліматичні і погодні умови проведення дослідів<br /> Дослідження проведені на дослідному полі навчгоспу ім. Трофімова Одеського ДАУ, що знаходиться в Овідіопольскому районі Одеської області. Територія дослідного поля навчгоспу розташована в південній частині Причорноморської низовини в Ізмаїлсько-Одеському агрогрунтовому районі південної степової агрокліматичної зони України на вододілі між прибережно-чорноморським Сухим лиманом і древньої, що висихає літом, балочно-річної системи річки Барабой.<br /> Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений чорноземом південним важкосуглинковим на палево-бурому лесі. Найбільш родючими є верхні 20 см ґрунтового шару, в якому міститься найбільша кількість поживних елементів і гумусу. За вмістом азоту ґрунт дослідної ділянки відноситься до середньозабезпеченого (близько 2мг/100г ґрунту), забезпеченість калієм і фосфором підвищена (відповідно близько 13 мг/100г і 15мг/100г ґрунту). Вміст гумусу в ґрунті не перевищує 3,54%, на глибині 50-60 см його вміст зменшується до 2,26% від маси абсолютно сухого ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна до слаболужної, pН коливається по профілю в межах від 6,4 до 7,9, зростаючи до низу. Механічний склад ґрунту за профілем відрізняється однорідністю і є муловато-крупнопилуватим важким суглинком. Вологість стійкого в'янення у метровому шарі ґрунту змінюється в межах 11,03 - 12,67%. Повна польова влагоємність змінюється від 28,1% у орному шарі до 22,4% на глибині 30-100 см. В цілому ґрунти дослідної ділянки відрізняються високою природною родючістю.<br /> Основною умовою для вирощування тієї чи іншої культури є відповідність кліматичних умов місцевості: кількість тепла, коливання температур, а також кількість і розподіл атмосферних опадів [200, 201].<br /> Територія навчально-дослідного господарства ім. Трофімова розташована в центральному, дуже теплому, недостатньо зволоженому агрокліматичному районі степу Одеської області [202]. Для цього району характерна висока теплозабезпеченість рослин. Сума температур понад 100С знаходиться в межах 3200 - 34000С. Багаторічна середньорічна температура повітря дорівнює 9,60С. Приблизно 5 місяців - з травня по вересень, продовжується період з найбільш високою температурою. Максимальна середньодобова температура повітря в липні досягає 21,90С (табл. 2.1)<br /> Таблиця 2.1<br /> Середньобагаторічні погодні умови району проведення дослідів<br />(за спостереженнями Одеської агрометеостанції)<br />МісяцьТемпература повітря, оСВологість повітря, %Опади, ммСічень-3,0-28Лютий-2,3-25Березень2,07223Квітень8,55429Травень15,35037Червень19,65057Липень22,54246Серпень21,44342Вересень16,64830Жовтень10,76139Листопад4,47737Грудень-0,4-37Середнє за роки9,6-430 Погодні умови різняться за роки досліджень. В 1997 році восени спостерігалося поступове зниження температури з вересня по листопад місяць (14,4; 9,7 і 6,0?С). Температура повітря опустилася нижче 0?С в III декаді жовтня (до -4,0?С). Зима 1997-1998 року була м'якою, в середньому за місяцями температура складала відповідно 0,6; 1,1; 2,9?С (рис. 2.1). Іноді температура повітря опускалася досить низько (II декада грудня -18,4?С; III декада січня -10,6?С і I декада лютого -8,8?С). Перша половина весни 1998 року була холодною (середня температура в березні становила 3,2?С). Температура повітря підвищилася в квітні і травні до 11,6 і 15,2?С відповідно. Температура в червні - липні 1998 року становила 20,0 -21,0?С, а в окремі дні піднімалася до 30,5?С.<br /> Рис. 2.1. Середньомісячна температура повітря за роки досліджень (за спостереженнями Одеської агрометеостанції)<br /> Осінь 1998 року була набагато тепліша, тому що у вересні і жовтні температура повітря була досить високою і відповідно становила 17,2 і 12,3?С. У листопаді спостерігалося різке зниження температури до 2,8?С, а в I декаді листопада температура опустилася нижче 0?С і становила -2,4?С. Взимку 1998-1999 рр. Було холодніше, ніж взимку 1997-1998 років. Середня температура грудня, січня і лютого становила відповідно -2,5; 0,2 і 1,9?С. В окремі дні цих місяців температура опускалася відповідно до -16,4; -8,4 і -11,5?С. Весна 1999 року була більш прохолодною. Середні температури весняних місяців - березня, квітня, травня становили відповідно 4,8; 10,8 і 14,0?С. Середні температури червня і липня коливалися від 22,8?С до 26,3?С.<br /> Вологість повітря восени 1997 року поступово підвищувалася від 69 у вересні до 88% у жовтні (мал. 2.2).<br /> Рис. 2.2. Середньомісячна відносна вологість повітря за роки досліджень (за спостереженнями Одеської агрометеостанції)<br /> <br /> Навесні 1998 року вологість повітря була практично постійною (75-76%). У червні і липні вологість істотно не мінялася (72-78%). За період осені 1998 року вологість повітря незначно змінювалася від 74 у вересні до 80% у листопаді. Навесні вологість знизилася від 81 у березні до 68% у травні. В червні - липні вологість була нижче, ніж у 1998 році і становила 66 і 61%.<br /> У вересні 1997 року випало всього 4,9 мм опадів, що значно менше середньорічної норми (мал. 2.3).<br /> Рис. 2.3. Середньомісячна кількість опадів за роки досліджень<br /> У жовтні випало 41,2 опадів, а в листопаді - 76,1 мм. Опадів у листопаді було більше, ніж середньорічна норма. Осінь була досить сухою. Зима була малосніжною, велика частина опадів випала в грудні (64,0 мм). Опади навесні випадали нерегулярно, що негативно позначилося на розвитку рослин пшениці. Більша частина опадів випала в березні і травні (38,9 і 49,4 мм відповідно). У квітні випала найменша кількість опадів - всього 10,3 мм. В літній період до збирання пшениці випало 54,3 мм опадів.<br /> Рис. 2.4. Середньомісячна кількість опадів за період вегетації<br /> У вересні 1998 року випало 20,2 мм опадів, а уже в жовтні після сівби пшениці випало 91,9 мм. У листопаді було 119,6 мм опадів. Розподіл опадів взимку був рівномірним, а найбільша кількість їх випала в лютом</p>