РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМНО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальні положення
Достатній та правильний збір необхідної інформації для формування бази даних є суттєвим аспектом програмно-методологічного забезпечення дослідження, що при застосуванні необхідних методик обчислювання результатів дозволяє отримати вірогідний результат та достовірно обґрунтовані висновки. Тому формування бази даних виконувалося на підставі закону великих чисел, а аналіз обраного матеріалу проводили відповідно до законів медичної статистики. Обробку отриманого результату було проведено за допомогою персонального комп'ютера (ПК).
2.2. Формування бази даних
2.2.1. Загальна характеристика явища.
В Києві щорічно травмується біля 170 000 осіб, біля 20 000 постраждалих госпіталізується в КМКЛШМД, з них у центрі політравми надається допомога біля 2 500 постраждалим. Таким чином, за 17 років існування, відділенням політравми надано допомогу 16 137 постраждалих із них щорічно у відділенні проходили лікування від 32 до 82 постраждалих з переломами стегнової кістки. За 10 років (1991-2000р.р.) ця цифра становила 502 постраждалих. Нами проведено аналіз 332 постраждалих з поєднаною травмою, які мали переломи стегнової кістки, що проходили лікування у відділенні політравми в період з 1991 року по 1998 роки, що є в межах достатнього та необхідного обсягу і є реальним для проведення ретельного статистичного аналізу і дозволяє вважати масив дослідження за такий, що є рандомізований за безповоротною методикою.
З метою об'єктивізації даного дослідження відповідно до вимог концепції "медицини, що ґрунтується на доказах", нами була застосована наступна методологія збору фактичного матеріалу.
Дотримуючись загально визначених положень про необхідний та достатній масив обсягу досліджень, нами було проведено розрахунок обсягу дослідження відповідно до закону великих чисел. Останній передбачає виконання наступних вимог:
- масив повинен складатись з випадків, що мають усі типові характеристики генеральної сукупності;
- бути необхідним та достатнім, для розрахунку, якого була обрана методика, що використовується в медико-статистичних обстеженнях [93, 105, 133] зі застосуванням наступних формул:
,(2.1)
де:- довірливий коефіцієнт Ст'юдента;- дисперсія теоретичного ряду розподілу;- максимально допустима помилка.
Травматична хвороба, як динамічний процес, що обумовлений конкретними факторами підкоряється закону диз'юнкції, тому максимально можлива дисперсія розподілу визначається величиною .
Максимально допустима помилка представлена у вигляді:
,(2.2)де - середня помилка інтенсивного показника. Тому розрахункову формулу можна представити в наступному вигляді:
.(2.3) При проведенні аналогічних цьому наукових досліджень, прийнято визначати довірчий коефіцієнт Ст'юдента, що рівняється 2. Це відповідає рівню довірливої вірогідності (тобто 95,54%).
Виходячи із задач дослідження та рівня довірливої вірогідності, а також обсягу генеральної сукупності, доцільно визначити максимально припустиму помилку, що дорівнює 0,10 або 10,00%.
Таким чином, середня помилка інтенсивного показника визначається наступним чином:
(2.4) або 5,00%, що в даному випадку треба розглядати як помилку методу.
Таким чином, мінімальний та необхідний обсяг загальної вибірки може бути визначений в 100 випадків (у нашої роботі об'єм вибірки становить 332 випадки).
Таким чином, враховуючи, що обсяг дослідження в деякій мірі перевищує обсяг необхідного та достатнього, що в свою чергу дозволяє провести повний аналіз фактичного матеріалу дослідження та отримати вірогідний результат.
Формування бази даних дослідження проводилося нами за допомогою збору інформації з медичних карт стаціонарного хворого (); статистичних карт хворих, які вибули зі стаціонару (); супровідних листів КШМД (); журналу оперативних втручань та журналу обліку померлих. Отримані таким чином дані, фіксувалися у спеціально розроблених картах, та накопичувалися на персональному комп'ютері. Відбір випадків проводився згідно закону випадкових чисел, а отримання інформації для проведення аналізу - з комп'ютерної бази даних.
Виходячи з мети та завдання дослідження, ми вважали за доцільне вивчити та проаналізувати розподіл масиву дослідження за клініко-нозологічними групами. Це обумовлено тим, що внаслідок полісистемної травми і особливостей перебігу травматичної хвороби виникають різні наслідки цих пошкоджень (мозкового, торакального, абдомінального та скелетного), які потребують аналізу.
Для оцінки тяжкості ушкоджень з метою прогнозування наслідків, визначення лікувальної тактики, порівняння ефективності і наслідків різних підходів до лікування, у групах, де можливий такий аналіз, було використано шкалу ISS, шкалу ком Глазго (ШКГ) - для оцінки стану свідомості постраждалих, а також класифікацію поєднаної черепно-мозкової травми (ПЧМТ) за М.Г. Григор'євим [47].
Шкала ком Глазго (ШКГ) запропонована в 1974 році G. Teasdale та B. Jennet [256]. ШКГ дозволяє оцінити стан свідомості по доступних критеріях - відкривання очей, рухова відповідь, вербальна відповідь і звести показники до цифрового показника, так 13-15 балів відповідає легкій ЧМТ, 3 бали - тяжкій ЧМТ зі смертю мозку.
Таблиця 2.1
Шкала ком ГЛАЗГО
1. Розплющення
очейБали3. Моторна
активністьБалиРозплющує спонтанно4Виконує інструкції6Розплющує на голос3Локалізує біль5Розплющує на біль2Відходить від болю4Не розплющує1Згинає на біль3Розгинає на біль 22. Відповідь на
запитанняРеакція відсутня1Орієнтована5Сумарна оцінкаКонтактна, але дезорієнтована4Ясна свідомість15Незв'язні слова3Оглушення13-14Нечленороздільні звуки2сопор9-12Немає звуків1Кома4-8Смерть мозку3
Для оцінки тяжкості ушкоджень організму використана Шкала ISS, запропонована Baker з співавторами в 1974 р. [181], що ґрунтується на оцінці ступеню анатомо-топографічних уражень. За ш
- Киев+380960830922