РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Досліди і спостереження проводили впродовж 1996-2002 років на дослідних і виробничих полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції (БЦДСС) ІЦБ УААН, на полях учгоспу Білоцерківського державного аграрного університету та інших господарств Білоцерківського району.
Вегетаційні досліди проводились в інсектарії БДАУ.
Зазначена територія входить до Лісостепової грунтово-кліматичної зони.
2.1. Грунтово-кліматична характеристика району досліджень
Територія Білоцерківського району розміщується на Придніпровському плато, що складене із гранітів. Кристалічні породи покриті товщею третинних і четвертинних осадочних відкладень. Акумулятивний лесовий рельєф представлений слабохвилястою рівниною, що іноді переходить у середньохвилясту, головним чином вздовж крутих правих берегів річок.
Мікрорельєф на рівнинах представлений неглибокими пониженнями ("блюдцями") різної форми і розміру. Зрідка зустрічаються горбисті підвищення у вигляді курганів.
Основу гідрографічної мережі району становить р. Рось. Живлення її відбувається за рахунок поверхневого стоку атмосферних опадів і грунтових вод.
Основною материнською породою в Білоцерківському районі є лесовидні суглинки.
Грунтовий покрив - чорноземи типові, глибокі, малогумусні середньосуглинкові.
Ці грунти добре забезпечені елементами живлення, мають задовільну родючість.
Глибина суцільного гумусного горизонту коливається в межах 65-75см.
Вміст гумусу в орному шарі грунту коливається в межах 2,0-3,8 %.
Вміст рухомих форм Р2О5 складає від 12-14 мг/100г, а К2О - 6-8 мг/100г (за А. Кирсановим). Глибина лінії закипання коливається в межах 55-75 см. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної і становить 6,5-6,8 [82].
Клімат Лісостепу помірно континентальний. За даними Білоцерківської метеорологічної станції, багаторічна середня річна температура становить +7,20 С.
Добова температура протягом року має досить значну амплітуду коливання. Дні з температурою нижче 00С настають у жовтні і закінчуються у квітні. В окремі дні травня і вересня спостерігаються приморозки.
Зима характеризується тривалими і інтенсивними відлигами з підвищенням температури в окремі роки до 12-140 C тепла.
Найбільше підвищення температури по всій зоні спостерігається в періоди березень-квітень та квітень-травень.
Літній період відзначається високими і сталими температурами. В найтеплішому місяці - липні середня температура становить 19,30С. Максимальна температура повітря влітку - 390 С тепла.
Найбільші зниження температури відбуваються протягом жовтня-листопада.
Тривалість періоду з середньою добовою температурою вище 50С становить 200-215 днів. Перехід температури через цю межу навесні в більшості випадків відбувається протягом першої декади квітня, а восени - третьої декади жовтня.
Період активної вегетації (перехід температури через 100С) починається в третій декаді квітня майже одночасно з безморозним періодом у повітрі. Тривалість цього періоду коливається від 155 до 170 днів.
Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 550-580 мм і протягом року вони випадають нерівномірно: найбільша їх кількість - 72 мм припадає на липень, коли вони випадають у вигляді коротких, але сильних дощів, і найменше у лютому - 27мм.
Білоцерківський район належить до теплої зони недостатнього зволоження (середня величина ГТК- 1,11) [83].
Середня річна відносна вологість повітря - 77%.
Вітри превалюють західного і північно- західного напрямку [83, 84].
Роки досліджень (1996-2002) характеризувалися великими контрастами погодних умов.
Інтенсивне наростання тепла починалось з квітня. У другій декаді квітня середньодобова температура перевищувала норму: у 1998 році на 1,2, у 1999 - на 3,5, у 2000 - на 6,1, у 2001 - на 1,9, у 2002 - на 4,50С. У третій декаді квітня майже в усі роки спостерігалось подальше підвищення температури, лише в 1997р. середня добова температура була на 2,50 менше за середню багаторічну.
Опадів випало у квітні 1996 р. втричі, у 1998 - в 4,5 рази, у 1999 - в 1,8 разів більше норми. Цей місяць 2002 р видався сухим, опадів було вдвічі менше норми, у другу декаду опадів не було.
Самим теплим травень був у 1996, 2000 та 2002 році, сума ефективних температур вище 100С за цей період становила відповідно: 2980С, 268,80С, 2280С (середня багаторічна - 1470С). Тепло в травні розподілялось нерівномірно. Так, у 1997 р. відмічено різке похолодання у третю декаду цього місяця (на 2,70С менше середньої багаторічної), у 1996 р. друга декада була тепліше третьої на 4,50С. У 1999 році перша і друга декади травня видалися холоднішими звичайного на 3,70С.
Опадів в другій декаді травня 1999 та 2000 рр. не було взагалі. Посушливими видались перша декада травня 1998 р. та перша декада червня 1996 та 1999 рр.
Заморозки спостерігалися травні 1998, 2001, 2002 рр. а у 1999 та 2000 було дві хвилі надходження арктичного повітря: на початку та в другій декаді.
Жарким був червень 1998 та 1999 рр. В роки досліджень кількість атмосферних опадів в червні була різною. Так, самим дощовим був цей місяць у 1997 р. - 96,7 мм опадів (при нормі 67 мм), у 2001 (143,7 мм опадів) та у 2002 (117,7 мм,) а посушливим - у 1998 (47,1 мм), 1999 (11,5 мм), 2000 (26,4 мм) рр.
Перша декада липня самою теплою була у 1999 р., денна температура сягала 29-340С, вночі становила 16-210С. Жарко і сухо в цей період було в 2001 та 2002 рр. Температура вдень становила 27-320С, вночі - 17-200С. Друга декада липня 2001 та 2002 рр. видалася також спекотною. Середня температура повітря була вище норми відповідно на 4,4 та 4,80С.
Саме більше опадів випало у липні 1996 р. - 104,5 мм, у 1998 - 101,9 мм та у 2000 - 130,6 мм при нормі 72 мм. У цей період 1999 р. дощі випадали нерівномірно, третя декада виявилася посушливою. Майже без опадів був початок липня у 2001 та 2002 рр.
Самим спекотним серпень був у 200