розділ 2, параграф 1 чітко визначає право громадян створювати суспільні організації: "для створення громадської організації достатньо, щоб десять її засновників оголосили заснування об'єднання, розробили і прийняли статут, створили представницькі та виконавчі органи" [93.-old.16-17].
Одною з найважливіших подій після модифікації та переробки Основного закону, була розробка закону "Про функціонування та господарську діяльність політичних партій" (Закон ХХХІІІ, 1989 року). Головною метою в законі було визначено: "створення приватними особами таких суспільних організацій, та їх господарських управлінь, первісною метою яких є залучення їх членів до участі в державній владі" [89.-old.79-80]. Згідно закону діяльність суспільних організацій в якості партій можлива, якщо її засновники, члени організації на основі права на об'єднання бажають створити партію.
Цілком логічно, що метою даного закону є лише структуризація суспільних організацій в партії, які висловили бажання участі в виборчій кампанії. Цікавою є умова, за якою партія автоматично втрачає статус партії, якщо вона протягом двох парламентських виборів не висуває кандидатів на парламентські вибори [89.-old.74-76].
Такі закони, які були прийняті у 1989 році, як закон "Про Конституційний Суд" [63.-old.451-460], про вибори депутатів Державних Зборів [63.-old.291-310], про страйки та мітинги [63.-old.216-217], стали основою для суттєвої переробки Конституції Угорської Республіки. А в Конституції вже чітко були визначені конкретні права і обов'язки, а також посилання на виконання саме цих, вище перерахованих законів.
За період 1990-1994 років Державні Збори (Парламент Угорщини) розробили та прийняли 219 нових законів та 213 доповнень до вже існуючих законів. Було прийнято також 354 постанови парламенту країни, які слугували юридичними рамками формування демократичної правової держави та ринкової економіки держави [316.-old.742-746].
Загальновідомо, що Угорщина, як парламентська республіка, має багаторічну історію, певні традиції, досвід парламентаризму. Важливою подією в цьому зв'язку було, як вже зазначалось у другому розділі дисертаційної роботи, проголошення Угорської Республіки 23 жовтня 1989 року (Цей день є національним святом суверенної, демократичної держави).
Підкреслення цієї події важливо ще тому, що саме в цей день набула чинності змінена Конституція, тобто її нова редакція, яка згідно з Законом №ХХ 1949 року, є Конституцією Угорської Республіки [74]. Фактично, Закон № ХХХІ 1989 року є так званим "поверненням" до Закону №1 1946 року, до основного конституційного закону країни.
Особливістю Закону №ХХХІ 1989 року є те, що він по суті був розглянутий та висунутий саме в процесі переговорів за "круглим столом" у 1989 році. Отже, формально Закон № ХХХІ 1989 року був законом про внесення змін до Конституції, але фактично це була нова Конституція, яка декларувала та визначила форму парламентського правління, політичну структуру держави, забезпечувала політичні та громадянські права, слугувала основою власне правової держави Угорщини [16.-Р.13-14].
В цьому відношенні важливо зазначити, що Конституція країни була прийнята у 1949 році за умов сильного впливу Конституції СРСР 1936 року. І лише у 1972 та 1987 роках Конституція Угорщини зазнала суттєвих реформ. Насамперед, це стосується обмеження прав так званої колегіальної голови держави - Президії УНР стосовно "підміни" нею прав парламенту країни.
Цей короткий історичний екскурс наведено автором роботи з метою підкреслити важливість конституційних реформ в Угорщині і відмітити той факт, що ґрунтовна конституційна реформа дійсно була здійснена саме протягом 1989-1990 років.
На нашу думку, демократизація політико-правової системи в країні в цей історико-хронологічний період визначалася і тим, що також були прийняті інші головні закони, без яких неможливо було би легально створювати альтернативні громадські організації, політичні партії, проводити збори, мітинги тощо.
Аналіз формування конституційних основ правової держави Угорщини у подальшому буде проведено згідно хронологічного принципу. Використовуючи також історико-порівняльні методи дослідження, конституційні зміни можна оцінити найбільш адекватно, як за умов порівняння з іншими редакціями, так і за умов відповідності їх радикальним суспільно-політичним та економічним змінам в країні після 1990 року.
Демократизація основного закону (Конституції Угорщини) розпочалася в січні 1989 року заснуванням інституту референдуму. Була закріплена самостійність Державних Зборів шляхом передачі його голові низки повноважень від Президії УНР та його керівництва. Був заснований Конституційний суд замість більш слабкої Конституційно-правової ради, яка було визначена конституційними змінами 1983 року. Було також переформульовано право громадян на об'єднання і на збори (при цьому, вже не визначалися так звані соціалістичні цілі), була визначена також можливість заміни військової служби альтернативною службою [71;95].
У квітні 1989 року в Конституцію була включена процедура парламентської відповідальності уряду - визначені порядок та наслідки висловлення йому недовіри Державними Зборами. Широка конституційна реформа фактично була здійснена в жовтні 1989 року, коли була прийнята нова редакція Конституції, яка повинна була діяти до прийняття майбутньої Конституції. Більш детальна характеристика змісту діючої редакції головного закону буде зроблено у подальшому в цьому підрозділі.
В цьому зв'язку необхідно визначити наступні суттєві риси конституційної реформи. По-перше, це її деідеологізація (вилучення слова "Народна" з назви республіки, усунення багатьох так званих спогадів про соціалізм). По-друге, це створення можливостей для введення ринкової економіки, зміна Президії республіки одноособовим Президентом, заснування інститутів Уповноваженого Державних Зборів по громадянським правам і Державної рахункової палати. По-третє, це особливе регулювання конституційного статусу Збр
- Киев+380960830922